1.2. Методи обстеження хворих з ушкодженнями та захворюваннями хребта, спинного мозку, таза

Хребет складається з 32-35 позвонків:

• 7 шийних,

• 12 (13) грудних,

• 5 поперекових,

• 5(6) крижових,

• 4-5 куприкових.

Обстеження хребта включає огляд хворого, визначення:

• відхилень хребта від нормальної форми і

• об’єму рухів.

Огляд проводять у вертикальному положенні хворого зі зближеними п’ятками і схрещеними на грудях руками.

Звертають увагу на наявність деформацій та відхилень хребта, на довгі м’язи спини, які при гострих процесах у хребцях скорочуються.

Розлита припухлість уздовж довгих м’язів спини може бути наслідком натічного абсцесу із тіла хребців при туберкульозі.

Різкі деформації хребта спостерігають при вивиху або переломі тіл хребців із зміщенням.

За активними рухами слід спостерігати при роздяганні хворого.

У разі сильного болю в хребті пацієнт сидить, спираючись руками на край ліжка. Під час визначення активних рухів у шийному відділі хребта пацієнту рекомендують провести згинання і розгинання голови, повернути голову вправо чи вліво, зігнути в боки. У разі нормальних рухів у шийному відділі підборіддя впирається в грудину.

У грудному і поперековому відділах вивчають рівень згинання і розгинання голови, бічні згинання, ротацію. У разі порушення рухомості хребта пацієнт не може вільно нахилитися.

За необхідності підняти з підлоги предмет хворий згинає коліна.

Обмеження рухів, особливо під час згинання вперед, свідчить про патологічний процес у тілі хребців (туберкульоз, остеомієліт).

Активні рухи в хребті недоцільно перевіряти при травматичних ушкодженнях хребта.

Для визначення виступів остистих відростків м’якушем середнього пальця обережно проводять по них; натискуючи, визначають місцеву болісність, яка свідчить про патологічні зміни.

Локальну болісність можна визначати шляхом обережного постукування по голові або швидким опусканням на п’ятки після піднімання стоп на носки.

Пальпація дає змогу визначити напруження довгих м’язів спини, яке характерне для ушкодження хребта. Навантаження по осі хребта дає змогу визначити ушкодження тіла хребця.

Рентгенографія є основним методом дослідження хребта для визначення локалізації і характеру патологічного процесу.

Контрастна мієлографія і томомієлографія. Яку застосовують при переломах L1-L2 хребців.

Широко використовують комп’ютерну томографію, яка дає можливість отримати точну інформацію про стан усіх структур обстежувального хребця, спинномозкового каналу і навіть диска.

Ліквородинамічні проби діагностують ступінь звуження спинномозкового каналу і стиснення спинного мозку. Для цього роблять спинномозкову пункцію нижче ушкодження і визначають лікворний тиск (в нормі 100-200 мм вод. ст., або 60 крапель за 1 хв.).

2. Ушкодження хребта

Розрізняють:

• відкриті, закриті;

• з ушкодженням і без ушкодження спинного мозку;

• вивихи, переломовивихи,

• переломи тіл, дужок, остистих і поперекових відростків;

• множинні;

• компресійні.

Механізм травми:

• надмірне згинання або розгинання,

• падіння з висоти,

• пряма травма,

• під час авіакатастроф, завалів, обвалів.

Ушкодження шийного відділу хребта.

Виникає при різкому згинанні або розгинанні шиї (пірнання в воду вниз головою, під час авіакатастроф, завалів, обвалів).

Близько 5% таких травм супроводжується ушкодженням спинного мозку вище від V шийного спинномозкового сегмента, закінчується летально на місці травми.

Симптоми:

• Скарги на біль у шийному відділі хребта,

• неможливість активних рухів головою,

• утруднене ковтання.

• Під час огляду – вимушене положення голови.

• Напруження м’язів шиї.

• Під час пальпації можна визначити локальний біль,

• зменшення шийного лордозу,

• виступаючий остистий відросток.

При ушкодженні спинного мозку:

• спастична тетраплегія і тетраанестезія

• з порушенням функції тазових органів (закреп, парез кишечника, порушення сечовипускання).

Діагноз встановлюють за допомогою рентгенологічного дослідження або компютерної томографії.

ПМД при ушкодженні шийного відділу хребта

• Потерпілих обережно транспортують на ношах із щитом у положенні на спині.

• Під плечі і голову підкладають мякі валики або подушки.

• На шию накладають комірець Шанца, шину Крамера.

Лікування

• Вкладають на ліжко із щитом.

• При компресійному переломі застосовують консервативне лікування (витягання петлею Гліссона або скелетне вытягання за кістки черепа, вправляння ручним способом) і оперативне лікування.

• При витяганні під петлю кладуть підкладки, а під потилицю ватно – марлеві бублики. Вантаж для витягання 3-4 кг. Головний кінець ліжка піднімають на підставках на 20-30 см. Тоді тулуб пацієнта стає проти тягою.

Таке лікування 1,5-2 місяц, потім накладають фіксувальний комір, який знімають через 4-6 тижнів, призначають ЛФК, масаж, теплові процедури.

• При важкому переломі шийного відділа хребта застосовують скелетне витягання за череп скобою Кречфілда.

• Вправляння ручним способом застосовують при вивиху шийних хребців. Після вправлення накладають гіпсовий корсет з добре відмодельованим коміром. гіпсову пов’язку знімають через 10-12 тижнів. Проводять ЛФК, масаж, фіз. процедури.

• Оперативні методи спрямовані на усунення причин стиснення спинного мозку і вправлення зміщених хребців.

Ушкодження грудного і поперекового відділу хребта

Найчастіше ушкоджуються хребці в найрухомішому відділі хребта – від Th10 до L3. найчастіше компресійні переломи.

Симптоми

• Біль на рівні ушкодженого сегменту, посилюється при рухах.

• У разі перелому із стисненням нервових спинномозкових корінців біль має оперізувальний характер,

• а в разі ушкодження спинного мозку – виражені симптоми нижньої параплегії з розладом функції тазових органів.

• При компресійному переломі Th11 – L1 спостерігають біль у животі з різким напруженням м’язів живота, що зумовлюється стисненням корінців і поза очеревинною гематомою в ділянці перелому з подразненням черевного сплетення.

ПМД при ушкодженні грудного і поперекового відділу

• Транспортування на спині, на твердих ношах, дошках, щиті,

• під поперекову ділянку – невеликий валик.

• На м’яких ношах транспортують на животі, під груди підкладають валик із одягу, ковдри.

• При порушенні дихання – ШВЛ, знеболюючі засоби.

• При порушенні сечовиділення – сечу вивести катетером.

Лікування при переломі грудного і поперекового відділу

• На 1,5-2 місяці вкладають на ліжко із щитом.

• При компресійних переломах тіл хребців під ушкоджену ділянку підкладають валик у вигляді мішечка наповненого насінням льону або піску або підкладають стандартний деклінатор Каплана. Цирлюка. Ступінь репозиції контролюють рентгенологічно.

• З перших днів починають ЛФК, масаж мязів спини, щоб створити м’язовий корсет для підтримання правильної постави і розвантаження переднього відділу хребта.

• Якщо є значна компресія тіла хребця без неврологічних розладів проводять одномоментну репозицію під наркозом і накладають гіпсовий корсет на 3-4 місяці. Потім проводять реабілітаційне лікування.

• При здавленні спинного мозку гематомою, кістковими відламками – операція (ламінектомія). Масаж, ЛФК.

Проводяться всі заходи по догляду за спінальними хворими і загальноукріплююче лікування.

Перелом дужок хребців

Ізольований перелом зустрічається дуже рідко, він поєднується з переломом інших частин хребця.

Зміщений уламок дужок хребця може стискувати спинний мозок.

Діагностика: рентгенографія, комп’ютерна томографія.

При переломах без зміщення призначають ліжковий режим на 4-5 тижнів, або накладають гіпсовий корсет, який знімають через 3-4 міс. Проводять відновну терапію.

Ізольований перелом остистих і поперекових відростків

Виникає внаслідок прямої травми, іноді зумовлений надмірним м’язовим скороченням.

• Хворі скаржаться на локальний біль, що різко посилюється під час натискування з боків, відступаючи на 3 см від середньої лінії хребта, або під час постукування по попереку.

• Бічні рухи в ділянці поперекового відділу хребта обмежені.

• Симптом прилиплої п’ятки на боці перелому відростка. Потерпілий у положенні лежачи не може сам підняти кінцівку, навіть утримати, коли пасивно її підняти.

Лікування.

• Пацієнта з переломом поперечних відростків укладають у ліжко зі щитом на 2-3 тижні.

• Для розслаблення м’язів підкладають валик під зігнуті ноги.

• Призначають ЛФК, масаж.