Конспект лекції на тему: «Догляд за хворими з ушкодженнями та хірургічними захворюваннями кінцівок, хребта і таза. Синдром тривалого роздавлення»
ПЛАН:
1. Методи обстеження хворих з ушкодженнями та захворюваннями кінцівок, хребта, спинного мозку, таза.
1.1. Методи обстеження хворих з ушкодженнями та захворюваннями кінцівок.
1.2. Методи обстеження хворих з ушкодженнями та захворюваннями хребта, спинного мозку, таза.
2. Ушкодження хребта.
3. Ушкодження таза.
4. Синдром тривалого здавлення.
5. Запальні захворювання пальців і кисті.
6. Облітеруючі захворювання артерій.
6.1. Облітеруючий ендартеріїт.
6.2. Облітеруючий артеріосклероз судин нижніх кінцівок.
7. Варикозна хвороба
1.1. Методи обстеження хворих з ушкодженнями та захворюваннями кінцівок.
Причиною звернення пацієнта з ушкодженнями та захворюваннями верхніх кінцівок є скарги на:
біль, зумовлений травмою, запальним або пухлинним процесом,
порушення функції суглобів, які пов’язані з різноманітними змінами в них, контрактурами, вкороченням кінцівок, деформації кінцівок, припухлість тощо.
Під час обстеження слід звернути увагу на загальний стан пацієнта. Якщо потерпілий знаходиться в стадії шоку, то опитування та огляд проводять тільки після виведення із шоку.
Опитування. Слід з’ясувати:
час, місце і механізм травми,
обставини і причину нещасного випадку.
Потрібно встановити силу й напрямок удару або тиску,
уточнити положення тіла і кінцівок.
Обов’язково уточняють вид травматизму (побутовий, виробничий).
Огляд. Ушкоджену хвору кінцівку завжди оглядають у вертикальному положенні, порівнюючи із здоровою кінцівкою. Положення ушкодженої кінцівки може бути:
активним (що вказує на відсутність грубих функціональних порушень);
пасивним (зумовлене переломом кісток, паралічем);
вимушене, як наслідок вивиху, запального процесу суглобів.
Під час огляду можна виявити:
збільшений в об’ємі суглоб,
його деформацію, яка характерна для ушкодження суглобових поверхонь і суглобових капсул з накопиченням всередині суглоба рідини;
ізольовані припухлості (гематоми, бурсити, гігроми).
В окремих випадках порушується нормальна вісь кінцівки.
Огляд дає змогу вивчити ходу пацієнта.
Щадна кульгавість виникає від болю: пацієнт щадить ногу, менше на неї спирається, навантажуючи здорову.
Западаючу кульгавість спостерігають у разі вкорочень кінцівок або анкілозу суглобів.
Качина хода зумовлена двобічним вивихом стегон: хворий під час ходіння переміщує тулуб почергово то в один, то в другий бік.
Пальпація. Як правило порівняльна. Визначають:
больові місця,
місцеву температуру тіла.
Пальпацією можна визначити лінію перелому кісток,
Зміщення відламків.
Бімануальне пальцеве дослідження виявляє симптоми флюктуації при гематомах, гнояках, гемартрозах, запаленнях суглобів (балотування наколінника),
патологічну рухомість при переломах кісток.
Вимірювання кінцівки.
Вимірювання довжини кінцівки проводять сантиметровою стрічкою, порівнюючи із здоровою кінцівкою, а амплітуду рухів – кутоміром. Вимірювання проводять в положенні лежачи на твердій кушетці.
Кінцівку доцільно напівзігнути, щоб краще промацати кісткові виступи.
Причиною вкорчення кінцівок можуть бути:
переломи кісток, зі зміщенням уламків під кутом чи за довжиною,
вивихи кісток,
запальні дегенеративно-дистрофічні процеси в суглобах,
згинально-привідні контрактури і анкілози.
Збільшення довжини кінцівки виникає:
у процесі росту,
унаслідок подразнення росткового хряща (запалення, стороннє тіло).
Збільшення обсягу рухів в суглобах виникає:
під час травматичних ушкоджень зв’язок або
перерозтягнення зв’язувального апарату,
при внутрішньосуглобових переломах,
запальному процесі в суглобі.
Обмеження рухів в суглобі називають контрактурою, а повна відсутність рухів в суглобі – анкілоз.
Вимірювання окружності сегментів кінцівок дає змогу виявити:
ступінь атрофії м’язів,
наявність набряку.
УЗД (сонографія) – раннє виявлення дисплазії кульшового суглоба та природженого вивиха стегна.
Визначення електропровідності нерва – при травмах нервових стовбурів.
Реовазографія – визначають інтенсивність кровотоку. Кровонаповнення і еластичність судин кінцівок.
Артроскопічне дослідження – для діагностування патологічних змін в суглобах.
Пункційна біопсія – при діагностиці пухлин, запального або деструктивного процесу в мʼяких тканинах, кістках чи суглобах.
Лабораторні дослідження: загальний аналіз крові, сечі, ступінь крововтрати, гематокрит, коагулограму.
Бактеріологічне дослідження – для визначення мікрофлори та чутливості до антибіотиків.
Томографія (пошарове рентгенологічне дослідження) дає змогу визначити розмір патологічного вогнища, глибину його залягання, співвідношення з прилеглими тканинами.
Контрастну рентгенографію проводять при патології суглобів, слизових сумок. При норицях. В якості контрастної речовини використовують кардіотраст, веротраст.
Рентгенологічне обстеження. Проводять при травматичних ушкодженнях, запальних процесах і новоутвореннях в двох проекціях. Оглядова рентгенографія визначає точну локалізацію і вид перелому. Характер зміщення уламків. рентгенконтрастні сторонні тіла. Правильність репозиції уламків, зрощення кісток.