Робота 14. 1. Рефлекси спинного мозку та їх рецептивні поля
Мета досліду: Вміти обґрунтувати рефлекторний принцип діяльності центральної нервової системи. Дослідити та інтерпретувати рефлекторну дугу, рецептивні поля рефлексів.
Для роботи необхідно: жаба, штатив з гачком, препарувальний набір, кіркова пластинка, клаптики фільтрувального паперу, вата, розчин Рінгера, скляночки для розчинів кислоти; 0,1-, 0,2-,0,3-,0,5- та 1,0%-й розчин сірчаної кислоти ( H2SO4), посудина для обмивання жаби.
Хід роботи. І.Спостереження згинального рефлексу у жаби. У жаби видаляють головний мозок (спинальна жаба) і підвішують її за нижню щелепу на гачку штатива або приколюють шпилькою до корки штатива. Вичікують час, необхідний для зникнення спинального шоку, і починають дослід.
Пінцетом стискають кінчики пальців задньої лапки - виникає рефлекс згинання.
ВИСНОВОК:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІІ. Спостереження скидання подразнюючого агента. Змочивши клаптик фільтрувального паперу 1%-м розчином сірчаної кислоти, накладають його на зовнішню поверхню верхньої третини стегна - жаба тою ж лапкою скидає папірець.
ВИСНОВОК:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІІІ. Дослідження рецептивних полів деяких рефлексів спинальної жаби. Дослід проводять з тою самою жабою. Беруть пінцетом клаптик фільтрувального паперу (завбільшки 4-6 мм), змочують його у 1%-му розчині H2SO4 і кладуть на зовнішню поверхню шкіри гомілки задньої лапки жаби. Спостерігають згинальну реакцію відповідної кінцівки. Змивають кислоту, занурюючи лапку в банку з водою. Проводять подразнення тієї ж лапки 0,3-, а потім 0,5%-м розчином кислоти. Обирають силу подразнення, при якій виявляється найчіткіший згинальний рефлекс. Потім папірець, змочений кислотою встановленої концентрації, кладуть на бокову поверхню тулуба, на черевце. Через деякий час можна спостерігати захисний рефлекс - жаба скидає лапкою подразнюючий агент. Накладають папірець на зовнішній бік передньої лапки, на черевце, між передніми лапками. При цьому щоразу відмічають характер реакції, що її викликає подразнення даного рецептивного поля. Інтервали між подразненнями мають бути не менше 2-3 хв, після кожного подразнення жабу занурюють у склянку з водою і змивають рештки кислоти.
ВИСНОВОК:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Робота 14.2. Визначення часу рефлексу
Мета досліду: Встановити час рефлексу і залежність його від сили подразнення.
Для роботи необхідні: жаба, препарувальний набір, штатив для підвішування жаби, клаптики фільтрувального паперу, 0,5-, 0,3,-0,1%-й розчини сірчаної кислоти, розчин Рінгера, скляночки для розчину кислот, посудина з водою для обмивання препарату, секундомір.
Хід роботи. Приготувати препарат спинальної жаби та закріпити його у штативі. Занурюють одну з лапок жаби до гомілковостопного суглоба в склянку з 0,1%-м розчином сірчаної кислоти і одночасно пускають секундомір. Відраховують час від моменту занурення лапки в кислоту до початку згинального рефлексу подразненої кінцівки. Зробивши вимір, обмивають лапку водою.
Повторюють цей дослід 2-3 рази з інтервалами 2-3 хв і обчислюють середній час рефлексу для даної сили подразнення. Потім виконують цю роботу з 0,3- та з 0,5% розчинами кислоти. Записують час рефлексу.
Завдання. Графічно зобразіть залежність часу рефлексу від сили подразника (вісь ординат - час рефлексу, вісь абсцис - сила подразника).
t, сек
40
30
20
10
0,1 0,2 0,3 0,4 0,5
Концентрація сірчаної кислоти, %
ВИСНОВОК:______________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________