4.Взаємозвязки етики з іншими науками

Сформувалася етика у лоні філософії, тому вона споріднена зі всіма основними її розділами — онтологією (вченням про буття), гносеологією (теорією пізнання), аксіологією (вченням про цінності), праксеологією (вченням про буттєву практику людини). З'ясовуючи сенс життя, етика змушена вийти на основоположні онтологічні проблеми, зокрема буття людини як особистості. Етику як науку нормативну, що визначає поведінку індивіда в конкретних випадках, цікавить передусім потенційне буття, світ належного. Проте вона зважає і на реальні моральні стосунки людей, тобто на моральність. Спорідненість етики з гносеологією зумовлена необхідністю осмислення природи, сутності, структури і функцій моралі, піднесення моральних уявлень, які загалом належать до буденної свідомості, до рівня наукових понять. З аксіологією етику ріднить аналіз природи та сутності абсолютних, безумовних цінностей, до яких належить передусім добро. Розв'язує етика і праксеологічні проблеми, зокрема створює зразкові і практичні моделі людських стосунків та засоби їх реалізації, пропонує певні рекомендації. Отже, вона є практичною філософією, перебуває в органічному зв'язку з праксеологією, яка досліджує активне, дійове, практичне ставлення людини до світу, можливості, способи й межі її діяльності, зокрема проблему свободи і необхідності та різні способи її розв'язання — фаталізм (панування над людиною невідворотних сил); волюнтаризм (проголошення волі як першооснови і творця дійсності); концепції, в яких переборюються крайнощі фаталізму й волюнтаризму.

5.Напрями досліджень в етиці: метаетика, нормативна етика, прикладна етика.

Метаетика - вивчення походження і значення етичних категорій і понять, вирішення проблеми існування загальнолюдської, універсальної й історично незмінною етичної системи. Метаетика (аналітична етика) - напрямок етичних досліджень, котрі аналізують саму етику як наукову дисципліну методами логіко-лінгвістичного аналізу. З метаетика зв'язуються етичні дослідження початку і середини XX століття. Першим дослідженням в області метаетікі вважається робота Джорджа Е. Мура "Принципи етики"

Нормативна етика - пошук принципу (або принципів), що регулюють поведінку людини, направляють її вчинки, які визначають критерії оцінки морального добра. Чи існує правило, яке може виступати в якості такого принципу для всіх випадків? Це розділ етики, що вивчає зміст понять добра й зла, обов'язку, совісті, відповідальності, честі й гідності та ін., визначає мету вчинків, мотиви поведінки людей тощо. Це зведення вимог, принципів суспільства і стереотипів поведінки особистості, її моральних якостей, які відповідають суспільним моральним нормам. Саме нормативна етика дає нам специфічне моральне знання, для сприйняття якого важливі як діяльність розуму, так і почуттів, інтуїції, тобто «діяльності серця», як подібна діяльність визначається в російській етиці.

Прикладна етика вивчає приватні проблеми і застосування моральних ідей і принципів, сформульованих у нормативній етиці, в конкретних ситуаціях морального вибору. Прикладна етика тісно взаємодіє з соціально-політичними науками. Прикладна етика свідчить про нову стадію розвитку етики і моралі, на якій здійснюється їх органічний синтез і внаслідок цього етика всю систему свого обґрунтування пов'язує з граничними можливостями людського життя, не виходячи за його межі.