- •1.Актуальні проблеми етики
- •2.Співвідношення понять «етика», «мораль», «моральність»
- •3.Етика як філософська наука
- •4.Взаємозвязки етики з іншими науками
- •5.Напрями досліджень в етиці: метаетика, нормативна етика, прикладна етика.
- •6.Метаетика як напрямок етичних досліджень
- •7.Основні етапи розвитку етичної думки
- •8.Етика Давньої Індії
- •9. Етичні ідеї Давнього Китаю
- •10.Етика Античності
- •11. Етичні ідеї софістів
- •12. Етика Сократа
- •13. Етика Платона
- •14. Етика Арістотеля
- •15.Етика Середньовіччя
- •16.Етика Відродження
- •17.Етика Нового Часу
- •18.Етика і.Канта
- •19.Етика Гегеля
- •20.Етика Ніцше
- •21.Етика 20 століття
- •22.Основні етапи розвитку української етичної думки
- •23.Етичні погляди мислителів Київської Русі
- •24.Особливості козацької моралі
- •25.Етичні погляди вчених Києво-Могилянської академії
- •26.Етичні ідеї у працях г.Сковороди
- •27.Українська етична думка 19-20 століть
- •28.Етичні ідеї в.Вернадського
- •29.Ідея «кордоцентризму» в українській етичній думці
- •30. Альтруїзм як поняття етики.
- •31.Основні концепції походження моралі
- •32.Натуралістична концепція походження моралі
- •33.Соціальні концепції походження моралі
- •34.Золоте правило моральності
- •35.Мораль як система регуляції поведінки людини
- •36.Мораль та інші форми регуляції поведінки
- •37.Проблема моральної свободи людини
- •38.Проблема морального вибору
- •39.Моральна відповідальність людини
- •40.Етичні цінності
- •41.Моральна оцінка вчинку
- •42.Основні етичні категорії
- •43. Проблема добра в Арістотеля
- •44.Поняття морального добра
- •45.Концепція походження зла
- •46.Взаємозвязок добра і зла
- •47.Обовязок як етична категорія
- •48.Совість як категорія етики
- •49.Етична категорія справедливість
- •50.Щастя як категорія етики
- •51.Етика спілкування
- •52.Толерантність як необхідна умова спілкування
- •53.Повага як моральна основа спілкування.
- •54.Специфіка феномену товаришування
- •55. Місце і роль сім'ї у моральному вихованні дітей.
- •56. Моральний ідеал сучасного педагога
- •57.Вчення Арістотеля про чесноти
- •59.Етичні ідеї Володимира Мономаха
- •60. Чинники, які впливають на розвиток людини.
- •61. Моральні традиції та звичаї Європейських країн.
- •63. Фанатизм і проблема самовизначення суб’єкта часу.
- •65. Принцип законності і його моральний зміст.
- •66. Проблема неправди у філософії Канта
- •70.Професійна етика. Етичний кодекс педагога та психолога.
55. Місце і роль сім'ї у моральному вихованні дітей.
Ефективність виховання дітей у сім'ї залежить від створення в ній належних умов. Головна умова сімейного виховання — міцний фундамент сім'ї, що базується на її непорушному авторитеті, подружній вірності, любові до дітей і відданості обов'язку їх виховання, материнському покликанні жінки, піднесенні ролі батьків у створенні та захисті домашнього вогнища, забезпеченні на їх прикладі моральної підготовки молоді до подружнього життя.
Важливим у сімейному вихованні є те, наскільки родина живе інтересами всього народу, інтересами держави. Діти прислухаються до розмов батьків, є свідками їхніх вчинків, радіють їхнім успіхам чи співчувають невдачам. Виховний вплив сім'ї зростає, якщо батьки цікавляться не лише навчанням, а й позанавчальною діяльністю своїх дітей. За таких умов інтереси сім'ї збігаються з інтересами суспільства, формується свідомий громадянин країни.
Дієвим чинником сімейного виховання є спільна трудова діяльність батьків і дітей. Дітей слід залучати до сімейної праці, вони повинні мати конкретні трудові обов'язки, адекватні їх віковим можливостям. Така співпраця дітей з батьками має сильніший виховний вплив, ніж словесні повчання.
Успіх сімейного виховання значною мірою залежить від організації домашнього побуту, традицій сімейного життя: порядку в сімейному господарстві, залучення дітей до розподілу бюджету сім'ї, загального режиму дня, визначення для кожного робочого місця, зокрема для навчальних занять, дотримання певних сімейних правил
56. Моральний ідеал сучасного педагога
Сучасний педагог — це носій моральності,культури. Якщо людина обрала собі професію педагога,вона має усвідомлювати,що це не просто викладання і навчання дітям якось мови,термінів,а це перш за все виховання моральності та вихованості. Сучасний педагог має бути ніби носієм моральності. Тобто,це вихованість у спілкуванні,це манери поведінки,правильно та в якійсь мірі красиво спілкуватись з іншими людьми. Педагог має закласти дитині все те чого він навчивсь сам. Моральність сучасного педагога проявляється навіть у тому як він себе поводить за межами своєї роботи. Тобто вміння спілкуватися з іншими людьми, педагоги повинні завжди слідкувати за своєю поведінкою,тому що якщо зробити десь якусь помилку і одразу складеться негативна думка про цю людину. Сучасний педагог повинен мати в собі такі якості як тактовність,ввічливість,культуру та вміння спілкуватися на всі теми. Кожен педагог має любити дітей,кожну дитину як свою. Виховуючи дітей, він не повинен виділяти когось одного,а ставитись до всіх нарівні,оскільки всі мають рівні права. На мою думку,якщо педагог виділяє когось то це зазвичай погано впливає на інших дітей, на їхню психіку,їм стає образливо.
57.Вчення Арістотеля про чесноти
Людська душа, за Арістотелем, ділиться на нерозумну і розумну частини. Остання частина душі, своєю чергою, розпадається на розум та власне розум, інакше кажучи, на розум практичний і теоретичний. Розумна частини мають як свої чесноти, і свої пороки. У розумної душі є свої інтелектуальні, чесноти і пороки. Інтелектуальні чесноти – це мудрість, розумність, розсудливість, а пороки – протилежні їм стану душі.
Палка частина душі, й практичний розум беруться Арістотелем у єдності. Їх чесноти – чесноти поведінки, вдачі, етичні чесноти. Душа етично доброчесна тією мірою, як і практичний розум оволодіває афектами. Інтелектуальні чесноти купуються шляхом навчання, а етичні – шляхом виховання. Лише та людина повністю доброчесна, яка прагне мудрості. Прагнення вищих цінностей, можна вважати піднімає душу і відволікає її від пороків, примушуючи бути етично доброчесною.
58. Моральні завдання вищої освіти Під моральним вихованням розуміється – виховання людини в сім’ї, що передбачає формування стійких моральних якостей, почуттів, навичок правильної поведінки, а також діяльність вищого навчальногозакладу, що має на меті формування необхідних для цього професійних якостей і звичайно навколишнє середовище і умови в яких відбувається процес виховання. Найбільш ефективним методом у формуванні в студентів необхідних моральних якостей є особистий приклад викладача. Також важливо враховувати й те, що моральні якості формуються у професійній діяльності, тобто,у безпосередній взаємодії з професією. Це означає, що потрібно свої вміння та знання використовувати на практиці, тому що теорія це добре, але багато студентів не вміє використовувати свої знання на практиці. Формування майбутнього фахівця вимагає цілеспрямованої, наполегливої виховної роботи, в таких напрямах як: трудовому, моральному, правовому, екологічному, естетичному, фізичному. Виконання завдань кожного із цих напрямків передбачає, те, що слід враховувати специфіку майбутньої професії студентів, необхідну для професійних якостей,вмінь і навичок. Існують такі загальнолюдські цінності як: добро, любов, гідність, краса, мудрість, правда, справедливість, відповідальність за свої вчинки. Всі ці моральні цінності необхідно також формувати у студентів і враховувати їх вплив на майбутню професію студента, щоб він вміло користувався ними в своїй професійній діяльності.
