- •1.Актуальні проблеми етики
- •2.Співвідношення понять «етика», «мораль», «моральність»
- •3.Етика як філософська наука
- •4.Взаємозвязки етики з іншими науками
- •5.Напрями досліджень в етиці: метаетика, нормативна етика, прикладна етика.
- •6.Метаетика як напрямок етичних досліджень
- •7.Основні етапи розвитку етичної думки
- •8.Етика Давньої Індії
- •9. Етичні ідеї Давнього Китаю
- •10.Етика Античності
- •11. Етичні ідеї софістів
- •12. Етика Сократа
- •13. Етика Платона
- •14. Етика Арістотеля
- •15.Етика Середньовіччя
- •16.Етика Відродження
- •17.Етика Нового Часу
- •18.Етика і.Канта
- •19.Етика Гегеля
- •20.Етика Ніцше
- •21.Етика 20 століття
- •22.Основні етапи розвитку української етичної думки
- •23.Етичні погляди мислителів Київської Русі
- •24.Особливості козацької моралі
- •25.Етичні погляди вчених Києво-Могилянської академії
- •26.Етичні ідеї у працях г.Сковороди
- •27.Українська етична думка 19-20 століть
- •28.Етичні ідеї в.Вернадського
- •29.Ідея «кордоцентризму» в українській етичній думці
- •30. Альтруїзм як поняття етики.
- •31.Основні концепції походження моралі
- •32.Натуралістична концепція походження моралі
- •33.Соціальні концепції походження моралі
- •34.Золоте правило моральності
- •35.Мораль як система регуляції поведінки людини
- •36.Мораль та інші форми регуляції поведінки
- •37.Проблема моральної свободи людини
- •38.Проблема морального вибору
- •39.Моральна відповідальність людини
- •40.Етичні цінності
- •41.Моральна оцінка вчинку
- •42.Основні етичні категорії
- •43. Проблема добра в Арістотеля
- •44.Поняття морального добра
- •45.Концепція походження зла
- •46.Взаємозвязок добра і зла
- •47.Обовязок як етична категорія
- •48.Совість як категорія етики
- •49.Етична категорія справедливість
- •50.Щастя як категорія етики
- •51.Етика спілкування
- •52.Толерантність як необхідна умова спілкування
- •53.Повага як моральна основа спілкування.
- •54.Специфіка феномену товаришування
- •55. Місце і роль сім'ї у моральному вихованні дітей.
- •56. Моральний ідеал сучасного педагога
- •57.Вчення Арістотеля про чесноти
- •59.Етичні ідеї Володимира Мономаха
- •60. Чинники, які впливають на розвиток людини.
- •61. Моральні традиції та звичаї Європейських країн.
- •63. Фанатизм і проблема самовизначення суб’єкта часу.
- •65. Принцип законності і його моральний зміст.
- •66. Проблема неправди у філософії Канта
- •70.Професійна етика. Етичний кодекс педагога та психолога.
35.Мораль як система регуляції поведінки людини
До специфічних особливостей моральної регуляції поведінки людини належать:
— повноцінний вияв у моралі свободи, самостійності особистості. Жоден із засобів регулювання людської поведінки не здатен забезпечити такої їх реалізації;
— універсальність, однакова зорієнтованість на кожну людину;
— поширеність на всі сфери життя людини;
— заснованість на протиставленні належного (ідеального) існуючому;
— постановка перед людиною максимальних вимог. Здебільшого вони є нездійсненними, оскільки ідеалу не можна досягти;
— опора на громадську думку і внутрішнє переконання особистості, передусім — на її сумління;
— пов'язаність переважно з духовними санкціями, насамперед з громадською думкою та особистим самоосудом чи схваленням своєї поведінки.
36.Мораль та інші форми регуляції поведінки
Існують інституційні форми регулювання поведінки людей зі своїми специфічними нормами. Основною з них вважають право, норми якого встановлюються і проголошуються від імені держави. Це система законодавства, яка регулює найбільш важливі для суспільства сфери і між індивідуальну взаємодію, де свобода обмежується, а заборони підтверджуються примусом.
Іншим регулятором людської поведінки є релігія, яка регулює духовні явища індивіда, формуючи певний світогляд і форму поведінки.
Політика регулює прагнення людини до влади.
Мистецтво регулює уявлення людини про красу, досконалість, визначає художні образи.
37.Проблема моральної свободи людини
Важливою умовою моральної діяльності індивіда є його свобода, можливість морального самовизначення. Без цього не може йти мова про моральність як особливий механізм регуляції людських відносин. Моральну свободу можна показати як діалектичну єдність моральної необхідності та суб'єктивної добровільності поведінки, як здатність людини тримати владу над своїми вчинками.Однак очевидно, що людина з усіх боків оточена безліччю необхідностей: вона підпорядкована фізичним та соціальним законам того конкретного суспільства, в якому живе, його нормам і правилам, стереотипам поведінки, традиціям і ритуалам, а також вона не може не враховувати економічну необхідність.
38.Проблема морального вибору
Моральний вибір є обов'язковою умовою реалізації моральної свободи. Саме проблема морального вибору дає можливість розкрити динамічну сторону моралі, побачити, як норми, принципи, моральні цінності та оцінки насправді діють у суспільних відносинах.
Необхідність морального вибору виявляється тоді, коли обставини примушують людину прийняти лише одне рішення за наявності кількох, причому, кожне може бути оцінено з позицій добра та зла.
Кожний вибір залежить від тих цілей, які постають перед людиною, групою або суспільством. Діапазон цілей, що визначають зміст вибору, досить широкий. Реальні цілі, які обирає людина, не завжди мають власне моральний характер, але вони завжди включають моральний аспект.
Окрім вибору мети перед людиною стоїть завдання вибору засобів її реалізації. Засоби можуть бути різноманітні. Досягнення мети передбачає наявність різних шляхів, і проблема полягає в тому, щоб обрані засоби не викривлювали поставленої мети. Неправильно обрані засоби можуть докорінно змінити первісну мету.
