Питання для перевірки знань:

1. Для стимулювання ділової активності в якому напрямку потрібно змінити облікову ставки НБУ та норму банківських резервів?

2. Чому існує необхідність регулювання діяльності комерційних банків?

3. В чому полягає суть операцій з цінними паперами на відкритому ринку?

4. Що таке політика «дорогих» і «дешевих» грошей?

5. В якому випадку НБУ підвищує норму резервування?

Тема 15. Бюджетно-податкова політика

1. Державний бюджет та його функції. Доходи і видатки державного бюджету

2. Бюджетний дефіцит: причини виникнення та способи погашення.

3. Державний борг та способи його обслуговування

4. Податки та податкова політика. Крива Лаффера.

5. Фіскальна політика та її інструменти.

1. Державний бюджет та його функції. Доходи і видатки державного бюджету

Найважливішою ланкою фінансової системи держави є дер­жавний бюджет (рис. 1). В унітарних країнах бюджетна система має дворівневу структуру, тобто складається з державного й місцевих бюджетів (бюджетів областей, районів, міст, сіл тощо).

Рис. 1. Визначення державного бюджету

Функції державного бюджету:

- фіскальна функція полягає у вилученні за допо­могою податків та інших джерел, які мають допоміжний характер, частини доходів громадян, підприємств, установ, органі­зацій для утримання державного апарату, виробництва суспіль­них благ, тобто забезпечення тих видів діяльності, які не мають власних джерел доходів (природоохоронні заходи, архіви, бібліотеки тощо), або ж мають недостатні для забезпечення на­лежного рівня розвитку джерела фінансування (фундаментальні наукові дослідження, оперні театри, музеї тощо).

- розподільча функція бюджету полягає в тому, що акуму­льовані в державному бюджеті грошові засоби уряд викорис­товує для перерозподілу, спрямовуючи їх на розвиток вироб­ничої та соціальної інфраструктури, інвестування в капіта­ломісткі галузі з тривалим строком окупності витрат, на структурну перебудову, прискорення НТП, зростання життєвого рівня населення, вирішення соціальних проблем.

- стимулююча функція бюджету проявляється в тому, що, змінюючи базу та ставки оподаткування, використовуючи пільги, тарифи тощо, уряд здійснює стимулюючу (обмежуваль­ну) політику, впливаючи на циклічні коливання економіки, зміну її структури тощо.

Державний бюджет складається з доходів і видатків.

Головні джерела формування надходжень до державного бюджету:

• податки;

• державна позика (внутрішня та зовнішня);

• емісія грошей;

• продаж державного майна та його оренда;

• доходи від експорту, штрафи.

Форми виплат із державного бюджету:

• субсидії — державна допомога місцевим бюджетам з державного бюджету, допомога організаціям, установам, громадянам за рахунок бюджету;

• субвенції — це форма грошової допомоги місцевим бюджетам із державного бюджету, яка призначена для конкретно визначеної цілі/цілей.

• дотації — допомога підприємствам, організаціям, уста­новам для покриття збитків з метою підтримки.

Надання бюджетних засобів підприємствам, установам та організаціям для повного або часткового покриття їхніх витрат на заходи, передбачені бюджетом, називають бюджетним фінансуванням. Кошти з державного бюджету окрім виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, спрямовуюься на трансферти, а також для інвестування в економіку.

Усі витрати державного сектору, за винятком трансфертів та обслуговування державного боргу, призначені для купівлі товарів і послуг. Водночас урядові витрати поділяються на: 1) поточні – фінансування соціального захисту населення, виплати заробітної плати тощо; 2) капітальні (інвестиційні) – довгострокові капіталовкладення з метою отримання доходу в майбутньому періоді.