Питання для перевірки знань:

1. Які соціально-економічні наслідки має безробіття?

2. До якого виду безробіття буде належати особа, яка втратила роботу внаслідок зміни попиту на певну спеціальність чи кваліфікацію?

3. До якої категорії безробітних буде віднесена особа, яка змінила місце проживання і, відповідно, місце роботи?

4. До якої категорії безробітних буде віднесений студент, який закінчив університет і не може знайти роботи?

5. За яких умов досягається природній рівень безробіття?

6. Який вид інфляції є найбільш небезпечним для економіки країни?

7. Якими методами держава зменшує вплив інфляції на доходи населення?

8. Назвіть основні методи державного регулювання макроекономічної нестабільності.

Тема 13. Доходи населення й соціальна політика

1. Доходи населення та їх вимірювання

2. Розподіл доходів у суспільстві. Крива Лоренца.

3. Добробут населення та соціальна політика держави.

1. Доходи населення та їх вимірювання

В економічній теорії розрізняють широке й вузьке трактування поняття «доходи». У широкому розумінні доходи – сукупність грошових і натуральних надходжень економічних суб’єктів, у вузькому – сума лише грошових засобів, отриманих економічними суб’єктами за певний проміжок часу.

Структура доходів різних економічних аґентів має суттєві відмінності: доходи держави – сукупність податків, зборів, доходів від власної виробничої діяльності, експорту тощо; доходи підприємств - насамперед сума коштів, отримана від реалізації продукції; доходи населення – сума грошових засобів, отриманих за певний проміжок часу й призначених для купівлі благ і послуг з метою особистого споживання. Доходи населення є сукупністю доходів від трудової діяльності, власності та соціальних трансфертів.

За джерелами надходження доходи поділяються на:

1) доходи від трудової та підприємницької діяльності: зарплата, доходи працівників колективних підприємств, доходи від індивідуальної діяльності, доходи від підсобного господарства, доходи підприємців;

2) доходи від власності: дивіденди, відсотки від паю, відсотки від вкладів, відсотки від облігацій, орендна плата;

3) доходи, що не пов’язані з оцінкою результатів діяльності: виплати по безробіттю, виплати інвалідам і непрацездатним, безплатне надання медичних послуг, допомога малозабезпеченим, пенсії тощо.

Заробітну плату, прибуток, відсоток і ренту називають факторними доходами, оскільки це доходи, які отримують власники факторів виробництва. Доходи, що не пов’язані з оцінкою результатів діяльності, називають соціальними трансфертами – це безповоротна та безоплатна соціальна допомога держави населенню. Факторні доходи залежать від конкурентних умов, трансфертні – від урядової соціальної політики.

Види доходів:

1) номінальні доходи – кількість грошей, що отримують економічні суб’єкти за певний період;

2) реальні доходи – кількість товарів і послуг, які можна придбати за номінальні доходи.

Реальні доходи споживача залишаються незмінними лише в тому випадку, якщо споживач у стані купити в цілому стільки ж благ, що і раніше. Реальні доходи залежать від наступних факторів:

1) номінальних доходів;

2) рівня цін на товари і послуги;

3) темпів інфляції;

4) рівня податків, якими обкладаються доходи.

Реальні доходи насамперед залежать від рівня цін. У свою чергу номінальні доходи (особливо в сфері малокваліфікованої праці) залежать від рівня безробіття в країні, статі і національної приналежності працівника.

Індексація доходів - це механізм підвищення доходів пропорційно темпу інфляції.

Приватні підприємства, установи й організації підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів. Бюджетні підприємства, установи й організації підвищують розміри оплати праці за рахунок відповідного бюджету.