3. Ринкова рівновага, її зміни та відхилення

При взаємодії попиту і пропозиції можуть виникати різні ситуації. Одна із ситуацій, що виникає, – ринкова рівновага, тобто стан ринку, за якого підприємці пропонують за певною ціною стільки товарів, скільки споживачі готові купити (рис. 6). Іншими словами, ринкова рівновага має місце тоді, коли попит і пропозиція за певної ціни є урівноваженими.

Рис. 6. Взаємодія попиту і пропозиції

На графіку рівновага зображена точкою N, де перетинаються крива попиту (D) і пропозиції (S).Цій точці рівноваги відповідає рівноважна ціна P_N та рівно­важний обсяг попиту і пропозиції Q .

Рівноважна ціна P_N – це ціна, за якої внаслідок дії конку­рентних сил продавці пропонують стільки товарів, скільки по­купці готові купити. Якщо ціна підніметься вище рівноважно­го рівня, тобто зміститься вгору до точки Р_м, то на ринку відбу­дуться такі зміни: обсяг попиту зменшиться, змістившись ліво­руч від Q_n до Q_dm, а пропозиція зросте від Q_N до Q_SM. Утвориться надлишок запропонованих товарів, показаний горизонтально заштрихованого фігурою.

Якщо ж ціна опуститься нижче рівноважного рівня, то по­пит зросте від Q_n до Q_dk, а пропозиція зменшиться з Q_N до Q_SK. Заштрихована вертикально фігура графічно зображає дефіцит товарів на ринку.

Для відновлення рівноваги в першому випадку ціна повинна знизитись, а в другому — зрости і повернутися до рівня ціни P_N.

Виходячи на ринок, продавці й покупці планують свою діяльність, спираючись на власний досвід та інформацію, яку їм надає ринок насамперед через ціни. Таке планування кож­ний суб'єкт здійснює відособлено. Іноді ринок виявляє, що спо­живачі помилилися у своїх споживацьких очікуваннях, оскільки підприємці запропонували менше товарів, ніж покупці го­тові були купити за встановленою ціною. Можлива й інша ситу­ація, коли підприємці пропонують більший обсяг товарів, ніж споживачі готові купити за встановлену ними ціну. Це й зумовлює виникнення надлишку чи дефіциту на ринку

Рівновага – це стан динамічний: ціна рівноваги та рівноважна кількість товару можуть змінюватися як під впливом зміни попиту, так й під впливом змін пропозиції. Стан ринкової рівноваги є теоретичною абстракцією. У реальному житті така економічна ситуація вини­кає лише подекуди і рівновага дуже швидко порушується. Од­нак розуміння механізму встановлення і порушення рівноваги має надзвичайно важливе значення для розуміння закономірно­стей функціонування економічної системи, впливу на неї економічної політики та коригування останньої.

4. Еластичність попиту і пропозиції

Досі ми розглядали вплив ціни та нецінових чинників на попит і пропозицію товарів, не беручи до уваги того, що окремі товари або групи товарів неоднаково чутливі до змін у цінах та нецінових чинниках.

Здатність однієї економічної змінної реагувати на змі­ни, що відбулися в іншій економічній змінній, називають еластичністю. Кількісно еластичність вимірюється показником, який на­зивають коефіцієнтом еластичност. Коефіцієнт еластичності – це відношення відсоткової зміни однієї величини до відсоткової зміни іншої.

Розрізняють еластичність попиту за ціною, доходом і перехресну еластичність.

Еластичність попиту за ціною (Ер) показує, на скільки відсотків зміниться обсяг попиту, якщо ціна зміниться на один відсоток.

Величина еластичності вимірюється за допомогою коефіцієнтів цінової еластичності попиту ( ) і пропозиції ( ):

Коефіцієнт цінової еластичності попиту має від’ємне значення, проте при визначенні ступеня еластичності знак „–„ не враховується, а враховується лише абсолютне значення показника. Знак „–„ вказує на те, що обсяг попиту і ціна змінюються у протилежних напрямах. Коефіцієнт цінової еластичності пропозиції має знак „+„ – обсяг пропозиції і ціна змінюються в одному напрямі.

Якщо зміна ціни на 1 % викликає зміну обсягу попиту, що перевищує 1 %, то це свідчить про наявність еластичного по­питу (Ер > 1).

Якщо зміна ціни на 1 % зумовлює меншу зміну обсягу попи­ту, то має місце нееластичний попит (Ер < 1). Наприклад, це стосується таких товарів як хліб та сіль.

Якщо зміна ціни на 1 % зумовлює таку саму зміну попиту на 1 %, то наявна одинична еластичність попиту (Ер =1).

Якщо зміна ціни не впливає на зміну обсягу попиту, має місце абсолютно нееластичний попит (Е_в = 0). Наприклад, інсулін для інсулінозалежних хворих на діабет або антиастматичні препарати для астматиків. Тобто йдеться про товари, які мають винятково важливе значення для забезпечен­ня життєдіяльності, ціна на які не обмежує попит. Його може обмежувати лише рівень доходу споживача

Якщо нескінченно мала зміна ціни призводить до нескінчен­ного зростання обсягу попиту, існує абсолютно еластичний по­пит (Ер – ∞). Економічна теорія описує і таку ситуацію, коли зменшення ціни призводить до скорочення попиту на товар, а збільшення ціни — до його зростання. Така ситуація називається ефектом Р. Гіффена, а товари, попит на які реагує на зміну ціни, — товарами Р. Гіффена (англійський економіст Р. Гіффен вперше дослідив цей ефект). Крива попиту для товарів Р. Гіффена мала б не від'ємний, а додатний нахил.

Цінова еластичність попиту і пропозиції визначає нахил кривих: більш висока еластичність – більший нахил кривих до горизонтальної вісі і навпаки.

Основними факторами, що спричиняють зміну цінової еластичності попиту є: наявність товарів-субститутів (більше таких товарів – більш еластичний попит і навпаки); частка товару у бюджеті споживача (більша частка товару у бюджеті – більш еластичний попит і навпаки); необхідність товару для споживача (для товарів першої необхідності попит є нееластичним, для більшості товарів розкоші – еластичним); фактор часу (у нетривалому періоді попит є нееластичним, у тривалому – еластичним); величина запасу (більший запас товару у споживача впливатиме на підвищення еластичності попиту та навпаки).

Перехресна еластичність попиту — це чутливість споживчого попиту на товар А до змін, що відбулися в ціні су­путнього товару В. Коефіцієнт перехресної еластичності попиту — це відношення відсоткової зміни попиту на товар А до відсот­кової зміни ціни товару В.

Для товарів-субститутів обсяг попиту на товар А зміню­ється прямо пропорційно зміні ціни на товар. Для товарів-комплементів обсяг попиту на товар А зна­ходиться в оберненій залежності від зміни ціни на товар. Для незалежних товарів (які не є спорідненими) коефіцієнт перехресної еластичності має нульове значення. Це означає, що, наприклад, зміна ціни на пральний порошок не впливає на обсяг попиту на взуття.

Дослідження еластичності попиту за доходом вимагає ана­лізу структури товарів з позиції поділу їх на нормальні та нижчі.

Нормальні товари – це товари, попит на які зростає в міру зростання доходів споживачів. Нижчі товари – це товари, попит на які в міру зростання доходів споживачів зменшується (неякісні товари; послуги щодо ремонту одягу та взуття тощо).

Еластичність попиту за доходом показує ступінь зміни попиту на товар, зумовлений зміною доходу споживача. Коефіцієнт еластичності попиту за доходом визначається як відношення відсоткової зміни обсягу попиту на товар до відсоткової зміни обсягу доходу споживача.

Для нормальних товарів Е_ш > 0, для нижчих – Е_ш < 0.

Еластичність пропозиції – це чутливість пропозиції до змін, що відбуваються в ціні товару, який підприємець готовий поставити на ринок.

Цінова елас­тичність пропозиції визначається як відношення відсоткової зміни обсягу пропозиції до відсоткової зміни ціни. Тобто цінова еластичність попиту має точно та­кий самий вигляд, як і цінова еластичність пропозиції, за винят­ком того, що в першому випадку чисельник вміщує показник зміни попиту, а в другому — пропозиції.

Фактором, що спричиняє зміну цінової еластичності пропозиції є фактор часу. Ця залежність є прямою: у миттєвому періоді, коли ресурси не змінюються, пропозиція – абсолютно нееластична; в короткостроковому періоді, коли можна змінити кількість деяких ресурсів – пропозиція еластична, а в довгостроковому періоді, коли достатньо часу для зміни кількості всіх ресурсів – пропозиція абсолютно еластична.