6. Грошова система: суть, структура і типи

Грошова система – історично складена та законодавчо закріплена державою форма організації грошового обігу.

Функцію регулювання грошового обігу в країні виконує центральний банк (в Україні НБУ), який має державну монополію на емісію грошей, здійснює управління грошовим обігом, регулює економічні процеси через механізми цього обігу.

Рис. 3. Структура грошової системи

Типи грошових систем:

1) металічна – грошова система, у якій роль загального еквіваленту була закріплена за одним чи двома металами. Розрізняють біметалізм та монометалізм. У першому випадку такі функції покладалися на два метали – золото й срібло; у другому – на один із них, причому в обох випадках в обігу перебували паперові гроші, які можна було обміняти на золото чи срібло. У ХІХ ст. країни відмовилися від біметалізму на користь монометалізму, бо це вимагало від них додаткових витрат для встановлення паритету (співвідношення) між цими металами.

2) паперово-кредитна, що передбачає обіг неповноцінних нерозмінних паперових та кредитних грошей.

Питання для перевірки зннь:

1. Сформулюйте визначення грошей як економічної категорії. Які види грошей вам відомі?

2. Які типи грошових систем ви можете назвати?

3. Від чого залежить кількість необхідних для обігу грошей?

Тема 6. Основи мікроекономічного аналізу

1. Мікроекономічні суб’єкти та їх поведінка.

2. Попит і пропозиція: сутність, закони та фактори.

3. Ринкова рівновага, її зміни та відхилення.

4. Еластичність попиту і пропозиції.

1. Мікроекономічні суб’єкти та їх поведінка

Мікроекономіка вивчає поведінку економічних суб’єктів. Суб’єктами на мікрорівні є домогосподарство (споживач благ і постачальник ресурсів), фірма (підприємство), держава.

Домогосподарство – це група людей, які об’єднують свої доходи, мають спільну власність та разом приймають економічні рішення. Найхарактернішим прикладом домогосподарства є сім’я. Однак роль домогосподарства в мікроекономіці може виконувати і окрема людина, яка самостійно формує та використовує свої доходи, не вступаючи в які-небудь об’єднання з іншими громадянами. Роль домогосподарств в мікроекономічній системі двояка. З одного боку, вони є споживачами кінцевих товарів та носіями кінцевих потреб. Власне заради задоволення цих потреб і функціонує економічна система. Тому на ринку кінцевих товарів домогосподарства виступають на стороні попиту як покупці. З іншого ж боку, домогосподарства – це власники ресурсів, які постачають їх для виробничих цілей. Тому на ринку ресурсів домогосподарства перетворюються у продавців, формують пропозицію;

Фірма (підприємство) в мікроекономіці – це суб’єкт господарювання, що за допомогою економічних ресурсів виробляє товари та послуги, реалізовує їх і намагається збільшити прибуток.

Держава, яка розглядається як сукупність органів влади, що здійснюють роль координатора та регулятора економічного життя.

Сучасна економічна наука використовує моделі кругообігу ресурсів продуктів і доходів (рис. 1). Проста модель кругообігу описує потік ресурсів, товарів і послуг, якими обмінюються домогосподарства і фірми, урівно­важений з потоком грошових платежів, який обслуговує обмін між цими двома суб'єктами.

Рух товарів і ресурсів Рух платежів (витрат і доходів)

Рис. 1. Проста модель кругових потоків у закритій приватній економіці

Передумови моделі:

- економіка представлена двома економічними суб'єктами — сектором домогосподарств і підприємницьким сектором;

- немає державного втручання в економіку та зв'язку із за­кордоном;

- доходи домогосподарств є витратами підприємств, а дохо­ди підприємств є витратами домогосподарств;

- сума доходів обох економічних суб'єктів дорівнює сумі їхніх витрат.