2. Суть та функції грошей

Гроші – специфічний товар, який виконує роль загального еквівалента, завдяки чому в ньому виражається вартість усіх інших товарів і встановлюються економічні відносини між суб'єктами господарської діяльності.

Прийнято вважати, що найкраще економічна суть грошей проявляється в їх функціях. Традиційно в економічній науці виділяють п’ять основних функцій грошей:

1) міра вартості;

2) засіб обігу;

3) засіб платежу;

4) засіб нагромадження;

5) світові гроші.

Функція грошей як міри вартості полягає в тому, що вартість усіх товарів виражається у грошах, за їх допомогою порівнюються вартості різних товарів.

Функція обігу означає використання грошей як купівельного інструменту під час розрахунків за продаж-купівлю товару.

Функція грошей як засобу платежу відображає особливості кредитних відносин, тобто реалії купівлі-продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати (платежу).

Функція грошей як засобу нагромадження. Гроші вилучаються з обміну, переривають свій обіг і перетворюються на скарб, засіб нагромадження, бо за них завжди можна купити будь-який товар. Оскільки для придбання предметів споживання значної цінності (житло, меблі, автомобіль тощо) необхідно попередньо накопичити певну суму грошей, то за стабільної грошової одиниці окремі особи нерідко тримають гроші вдома. Коли гроші нестабільні, їх намагаються швидко позбутися (придбати якийсь товар), вберегти від знецінення (покласти в ощадний банк або придбати на них стабільну валюту).

Світові гроші – здатність грошей обслуговувати зовнішньоекономічні відносини. При цьому виникає специфічний інструмент міжнародного порівняння національних грошей – валютний курс.

Валютний курс – це грошова одиниця країни, виражена в грошових одиницях інших країн.

Говорячи про світові гроші потрібно розглянути поняття “конвертованість” валют - здатність національної валюти вільно обмінюватись на іноземні валюти у всіх видах грошових операцій по дійсному валютному курсі.

На даний час повністю конвертованими вважаються лише не більше десяти валют світу, з них п”ять - вільно використовувані: долар США, німецька марка, японська йєна, англійський фунт стерлінгів і французький франк. Саме ці валюти виконують функцію світових грошей в повному обсязі, виступаючи в якості міжнародного розрахункового і платіжного засобу в усіх видах операцій.

3. Види грошей

До основних видів грошей належать:

І. Повноцінні (реальні) гроші – гроші, які мають власну вартість (переважно завдяки витратам, пов’язаними із їх виробництвом);

1.1. товарні гроші,

1.2. металічні монети з благородних металів.

ІІ. Неповноцінні гроші – це гроші, номінальний знак яких значно більший за витрати на їх виробництво;

2.1. білонні монети – металічні гроші, які виготовлені зі сплаву двох неблагородних металів. Наприклад, сучасні українські монети, які залежно від номіналу виготовляються зі сплаву на основі міді, заліза, алюмінію тощо.

2.2. паперові гроші – це знаки вартості, виготовлені з паперу;

2.3. електронні гроші – гроші, які існують у вигляді електронного запису в пам’яті банківського комп’ютера. У наш час широкого розповсюдження набули пластикові картки, які є формою електронних грошей. На сьогодні це найбільш прогресивний і зручний платіжний засіб, який діє у рамках спеціального каналу зв”язку з банком (наприклад, між банком і торговельними підприємствами під час розрахунків). Тим самим вони значно прискорюють взаєморозрахунки, а отже, й обіг товарів і грошей.

Вперше система банківських карток була створена у 1958 р. одним з найбільших банків США Bank of Amerika. У 1974 р. в результаті інтернаціоналізації діяльності Американської компанії банківських карток була утворена система VISA International.

Дебетна картка – розрахунки відбуваються в межах залишку на рахунку, кредитна – в межах ліміту.

2.4. кредитні гроші – це гроші, що відображають боргові зобов’язання суб’єктів економіки. До кредитних грошей належать:

1) кредитні картки – пластиковий носій інформації про обсяг кредиту, наданий особі установою банку;

2) вексель – цінний папір, що фіксує боргове зобов’язання та термін повернення грошей;

3) чеки – письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) кредитній установі, що його обслуговує, сплатити певну суму грошей чекотримачеві.

Монети та банкноти формують готівку (готівкові гроші), які мають фізичну форму; електронні та кредитні – безготівкові.