2. Структура ринку

Структура ринку за різними критеріями:

а) за об'єктами обміну:

ринок ресурсів, який набуває форм:

• ринку праці;

• ринку капіталу;

• ринку землі та нерухомості;

товарний ринок, який набуває форм:

• ринку споживчих товарів;

• ринку послуг;

• ринку науково-технічних розробок та інформації;

фінансовий ринок, що набуває форм:

• грошового ринку;

• ринку цінних паперів;

• валютного ринку;

б) залежно від умов, в яких діють суб'єкти господарювання:

• вільний (поліполістичний) ринок (багато продавців, багато покупців, товари однорідні, вхід і вихід на ринок вільний, інформація доступна);

• монополізований (олігополія, монополія) (один продавець або обмежена кількість їх, багато покупців, доступ на ринок та до інформації обмежений);

• монополістична конкуренція (відносно велика кількість продавців, диференціація товару, вільні вхід на ринок і вихід);

• регульований (держава законодавчо обмежує економічну свободу окремих суб'єктів господарювання, формуючи та захи­щаючи конкурентне середовище);

в) за територіальною ознакою:

• місцевий;

• регіональний;

• національний;

• світовий;

г) стосовно відповідності чинному законодавству:

• легальний (дозволений законом і відкритий для оподат­кування);

• тіньовий (не зареєстрований, ухиляння від сплати подат­ків);

д) стосовно способу формування:

• стихійний;

• організований.

3. Функції ринку

Ринок виконує такі функції:

1) інтегруючу – об'єднує суб'єктів економічної системи в одне ціле, сприяючи формуванню єдиного економічного простору як у межах окремої держави, так і в межах світової економіки;

2) інформаційну – інформує вироб­ника, торговця, споживача про те, що вигідно виробляти й купу­вати, а що — ні, скільки чого треба запропонувати, на які вер­стви населення варто орієнтуватися у своїй господарській діяль­ності тощо.

3) регулюючу – регулює всі економічні про­цеси — виробництво, обмін, розподіл і споживання, визначаю­чи пропорції і напрями розподілу економічних ресурсів на мікро- та макрорівні за рахунок розширення або звуження по­питу й пропозиції;

4) стимулюючу – стимулює виробників то­варів і послуг до зниження витрат, підвищення якості та спо­живчих властивостей товарів;

5) санаційну – ринок через конкуренцію очищає еконо­мічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші;

6) розподільчу – доходи виробників і споживачів у ринковій економіці диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами;

7) алокаційну – забезпечує виробництво опти­мальної комбінації товарів та послуг за допомогою найефектив­нішої комбінації ресурсів. Ефективною є така комбінація ре­сурсів, за якої товари та послуги виробляються з мінімальними альтернативними витратами.

4. Ринкова інфраструктура

Ринкова інфраструктура – сукупність інститутів, служб, підприємств і організацій, що забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку. Завдяки інфраструктурі здійснюється рух потоків товарів і послуг від продавця до покупця.

Рис. 1. Функції інфраструктури ринку

У складі структури ринкової інфраструктури розрізняють:

1) організаційно-технічну інфраструктуру (магазини, товарні біржі, ріелтерські фірми, земельні аукціони, транспорт, зв’язок тощо),

2) фінансово-кредитну (фондові, валютні біржі, банки, ломбарди, інвестиційні фонди, страхові компанії та ін.),

3) науково-дослідну (технопарки, інститути, університети, рекламні агенства, інформаційні агенства, науково-дослідні установи тощо),

4) державно-регулятивну (біржі праці, ліцензування, оподаткування, митна система).

Біржа – елемент ринкової інфраструктури, де здійснюється масові купівля-продаж цінних паперів, валюти, робочої сили, сировинних та продовольчих товарів.

Таблиця 1

Класифікація бірж

Критерій	Види	Характеристика
За видами діяльності	Товарні	Здійснюють купівлю-продаж сировинних ресурсів та продовольчих товарів
	Валютні	Забезпечують торгівлю валютою
	Праці	Допомагають працевлаштуванню робочої сили
	Фондові	Організована структура, пов’язана з купівлею-продажем цінних паперів
За об’єктом купівлі продажу	Універсальні	Продають різні товари
	Спеціалізовані	Здійснюють купівлю-продаж одного чи кількох товарів
За територіальною ознакою	Міжнародні	Угоди здійснюють різні країни світу
	Національні	Діють у межах однієї країни

Основне призначення бірж в економіці країни полягає в тому, що вона є індикатором ділової активності та спрощує формування економічних взаємозв’язків між покупцем і продавцем. Товарна біржа допомагає укладенню договорів між економічними суб’єктами часто ще до моменту виготовлення товару. У такий спосіб виробник переконаний, що товар його буде повністю розкуплений, а покупець не вболіватиме за можливе підвищення цін тощо. Крім того, товарна біржа, як правило, забезпечує зв’язок із безпосереднім виробником товару, завдяки чому ціна товару буде значно нижчою, ніж на звичайному ринку, де працюють посередники.

Цінні папери – грошові документи, що засвідчують взаємовідносини між суб’єктами, які їх випустили, та тими, хто їх придбав.

До основних видів цінних паперів належать:

1) акція – цінний папір, що засвідчує право акціонера на частку в статутному фонді акціонерного товариства й одержання доходу (дивіденду) як результату діяльності цього товариства;

2) облігація – цінний папір, що засвідчує передачу грошей у борг на певний строк із правом отримання щорічного фіксованого доходу та зобов'язання про повернення суми боргу у визначений строк;

3) вексель – цінний папір, який засвідчує грошове зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити у встановлений термін визначену суму грошей власнику векселя (векселетримача).

Крім того, до елементів ринкової інфраструктури належать навчальні заклади (готують спеціалістів для ринку праці), засоби масової інформації (донесення інформації до споживача), транспортування тощо.