4. Проблема економічного вибору

Наша планета містить обмежений запас ресурсів, які можна використати для виробництва життєвих благ, передусім – природних ресурсів. Повсюди в економіці діє закон рідкісності (обмеженості) економічних (виробничих) ресурсів.

Серед економічних ресурсів варто виділити відтворювані і невідтворювані. До відтворюваних ресурсів відносять працю (робочу силу), капітал, інформацію, науку, а також підприємницькі здібності, а до невідтворю­ваних – основну частину природних ресурсів (землі): корисні копалини, ґрунти, паливо та енергію, тощо, а також екологію. Усе важливішою стає проблема економії рідкісних (обмежених) економіч­них (виробничих) ресурсів.

Прагнення задовольнити зростаючі потреби кож­ного моменту наштовхується на відносну обмеженість ресурсів. Це означає, що виробництво просто не в змозі задовольнити усі потреби одразу, одночасно. Тому виникає проблема вибору тих пот­реб, які виробництво може втамувати, використовуючи наявні обмежені ресурси.

Кожна окрема особа, сім’я, фірма, держава повинні вирішувати, які потреби потрібно задовольнити насамперед. Одні й ті ж обмежені економічні ресурси – працю, капітал, природні ресурси, підприємницькі здібності, науку, інформацію, екологію – можна використати у виробництві для створення життєвих благ, які задовольнятимуть різні потреби. Це означає, що виробничі ресурси є альтернативними.

Вирішення суперечності між невгамовністю та безмежні­стю потреб і обмеженістю ресурсів породжує проблему ви­бору, визначає мету економічної діяльності (рис. 4).

Рис. 4. Проблема вибору як наслідок суперечності між безмежністю потреб та обмеженістю ресурсів

Проблема економічного вибору існує тому, що завдяки обмеже­ності виробничих ресурсів виникає питання альтернативності їх використання та пошуку найкращого (найдоцільнішого) поєднання. Правильний економічний вибір дозво­лить задовольняти зростаючі потреби, а невдалий призведе до значних перевитрат ресурсів і зниження рівня задоволення потреб людей.

Питання для перевірки знань:

1. В чому полягає суть ієрархії потреб А. Маслоу?

2. Що таке блага? Наведіть приклад благ.

3. Що таке економічні інтереси? Чому потреби та інтереси виступають спонукальним мотивом виробничої діяльності людей?

4. Які основні причини виникнення товарного виробництва?

5. Яка різниця між простою і розвинутою формами товарного виробництва?

Тема 4. Товарне виробництво як основа ринкової економіки

1. Ринок: суть та умови функціонування.

2. Структура ринку.

3. Функції ринку.

4. Інфраструктура ринку.

1. Ринок: суть та умови функціонування.

Ринок — невід'ємний атрибут товарного господарства. Через ринок здійснюється переважна більшість економічних процесів. Сьогодні більшість економістів терміном “ринок” позначають будь-яку упорядковану структуру, яка забезпечує взаємодію продавців і покупців. Ринок також визначають як сукупність економічних відносин виробників і споживачів стосовно обігу (реалізації) суспільного продукту.

Є два сектори економіки: ринковий і неринковий (бюджетний). Ринковий сектор працює на задоволення економічного інтересу. Бюджетний сектор виробляє необхідні для суспільс­тва товари і послуги, але головна мета для нього — не прибуток, а задоволення потреб через виробництво суспільних благ. Не запрограмований на самоокупність та самофінансування і тому потребує існування ринкового сектору, працює на гроші, виділені з бюджету.

До умов функціонування сучасного ринку належать:

- економічна свобода та незалежність економічних суб’єктів у здійсненні господарської діяльності, що передбачає вільний вибір ними економічної поведінки і повну відповідальність за наслідки цієї поведінки;

- конкуренція - тим, чим займається один із господарюючих суб'єктів, можуть вільно займатися й інші;

- мобільність ресурсів - здатність працівників впродовж трудової діяльності кілька разів змінювати сферу застосування їхніх здібностей (територіальні переміщення, виконання нових функцій, зумовлених зміною структури виробництва), розширення сфери руху значної кількості ре­сурсів пов'язане з новими транспортними та інформаційними можливостями;

- вичерпна поінформованість суб'єктів, що забезпечується, насамперед, за рахунок використання найпрогресивніших новітніх технологій, зокрема Інтернету, де швидко можна отримати достовірну інформацію з будь-якої точки планети;

- соціалізація та глобалізація економічних зв'язків;

- наявність ринкової інфраструктури, стійкої фінансової, грошової, банківської і біржової системи;

Форми прояву економічної свободи: свобода вибору сфери застосування своїх здібностей; свобода вибору сфери застосування свого капіталу;свобода вибору партнерів; свобода ціноутворення; свобода обирати міру ризиковості господарської діяльності; повна відповідальність за свої рішення, дії та їх наслідки.