7. Допит обвинувачених.

Допит обвинувачених (підозрюваних) є важливим джерелом одержання незаперечних доказів від того або іншого суб'єкта у скоєному злочині. При організації допиту обвинувачених (підозрюваних) у вчиненні вимагання слідчому необхідно враховувати такі обставини:

1) хвилювання вимагачів після їхнього затримання «на гарячому», необізнаність злочинців про обсяг доказів, що знаходяться в розпорядженні слідства;

2) суперечності в злочинній групі, акцентування уваги на тих співучасниках, що знаходяться в конфронтації з лідером, не згодні з розробленим ним планом здійснення акту вимагання, не задоволені поділом злочинного прибутку.

При допиті вимагачів слід з'ясувати:

1) коли виник намір учинити вимагання і хто був його ініціатором, чим керувалися у виборі жертви, в яких відносинах знаходились з нею (персонально);

2) якою інформацією керувалися злочинці, замишлюючи вимагання, від кого була отримана ця інформація (хто був навідником, хто конкретно здійснював розвідувальні заходи та в чому вони полягали);

3) хто, де, коли та які вимоги висував, яка сума вимагалася; якщо предметом вимагання було право на майно, то кому конкретно воно повинно було бути передане, яким чином; якщо предметом вимагання було вчинення жертвою певних дій, то в чому вони полягали;

4) яким чином планувалось здійснити вимагання — одноразово або тривало; чи передбачалося в останньому випадку систематично підвищувати свої вимоги, посилювати примусові заходи;

5) у чому полягали погрози вимагачів, ким, коли та за яких умов були викладені; чи застосовувалася зброя і яка саме, у кого була придбана, коли; чи було відомо іншим членам групи про наявність зброї в окремих її членів, які були наслідки її використання; яким чином погрози доводилися до відома жертви;

6) чи одержували раніше вимагачі від потерпілого яке-небудь майно, гроші, документи, де вони знаходяться в даний час, скільки фактів вимагання в минулому мало місце;

7) якщо потерпілий вивозився для «переговорів» у спеціальне місце, то коли це було і хто підшукував це місце;

8) якщо планувалося захоплення жертви або інших заручників, то чи було воно здійснене; хто був захоплений; коли і звідкіля (із будинку, з роботи); яким чином; хто конкретно викрадав заручників; де знаходиться місце утримання заручників або викрадених людей; у яких умовах вони утримувалися, хто їх охороняв; із якого телефону велися переговори про викуп, кому ці вимоги були адресовані, хто вів переговори; чи застосовувалися катування до захоплених осіб, які саме, хто їх виконував; чи провадився аудіо- чи відеозапис вимог про викуп заручників або викрадених, де, коли і на якій апаратурі, хто саме наговорював текст, де зараз знаходиться використана техніка;

9) якою комерційною діяльністю займалися фірми, контрольовані злочинною групою, із якими організаціями листувалися, у яких банках відкриті розрахункові рахунки та на що використовувалися кошти; хто був підставними особами тощо;

10) за яким принципом розподілялися злочинні прибутки, хто яку частку одержував, які взаємовідносини були між учасниками групи;

11) що відомо про корумповані зв'язки учасників злочинної групи з представниками правоохоронних і контролюючих органів, владних структур, хто підтримував контакт із представниками цих структур, яка була форма подяки.

У якості свідків по справі про вимагання можуть бути допитані: члени сім'ї потерпілого, інші особи, з якими потерпілий знаходився в ділових, приятельських або інтимних стосунках; злочинці; особи, у яких потерпілий брав гроші в борг, що призначалися для вимагачів, або ті, що на прохання потерпілого повинні були учинити дії на користь вимагачів; боржники потерпілого, що були змушені раніше обумовленого терміну повернути йому борг або відсотки по позиці; родичі, друзі, знайомі обвинувачених, а також особи, яким відомі зв'язки та спосіб життя обвинувачених; випадкові особи, котрим злочинці заподіяли матеріальну або фізичну шкоду в якості попередження або залякування (підпал, вибух); очевидці захоплення заручників або викрадення громадян, передачі цінностей, а також громадяни, що мешкають неподалік від місця утримання заручників (наприклад, робітники заміських кемпінгів або пансіонатів, сусіди по гаражному кооперативу та ін.).