- •Тема 1. Предмет, завдання, система та методи криміналістики
- •Історія розвитку криміналістики.
- •Історія розвитку криміналістики.
- •2. Поняття, предмет, система і завдання криміналістики.
- •3. Методи пізнання у криміналістиці. Їх класифікація.
- •4. Зв’язок криміналістики з іншими науками.
- •Тема 2. Основи криміналістичної ідентифікації
- •2. Особливості ідентифікації як методу криміналістики.
- •4. Методика групофікації та ідентифікації.
- •3. Об'єкти, типи і види ідентифікації.
- •2. Методи криміналістичної техніки.
- •2. Методи дослідження речових джерел інформації експертом і спеціалістом у лабораторних умовах — лабораторні методи криміналістики.
- •3. Техніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства.
- •2. Поняття судової фотографії та її значення.
- •3. Методи судово-оперативної фотозйомки.
- •4. Судово-дослідницька фотографія.
- •5. Судовий відеозапис.
- •2. Класифікація слідів у трасології.
- •3. Основи дактилоскопії.
- •4. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук.
- •5. Сліди ніг та взуття людини.
- •6. Сліди знарядь злому та інструментів.
- •7. Сліди транспортних засобів.
- •8. Сліди звуку (криміналістична акустика).
- •9. Сліди запаху (криміналістична одорологія).
- •2.Сутність техніко-криміналістичного дослідження документів.
- •3.Встановлення змін в документі.
- •4.Встановлення слабковидимих і невидимих текстів.
- •5. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів.
- •6. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів.
- •7. Дослідження матеріальної частини документів.
- •8. Предмет судового почеркознавства. Навик письма та його властивості.
- •9. Ідентифікаційні ознаки письма.
- •10. Особливості авторознавчого дослідження.
- •Тема 7. Криміналістичне дослідження вогнепальної зброї
- •Види судово-балістичних досліджень.
- •3. Поняття вогнепальної зброї та боєприпасів. Патрони.
- •4. Класифікація вогнепальної зброї.
- •5. Сліди вогнепальної зброї, їх види.
- •6. Слідчий огляд вогнепальної зброї та її слідів.
- •2. Класифікація ознак зовнішності людини (словесний портрет).
- •2. Види криміналістичних обліків.
- •3. Об’єкти криміналістичного обліку.
- •4. Дактилоскопічний облік.
- •2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики.
- •3. Функції тактичних прийомів.
- •1) Встановлення психологічного контакту;
- •4. Психологічні основи використання тактичних прийомів.
- •5. Організація і планування розслідування.
- •6. Вчення про криміналістичну версію.
- •2. Підготовка до огляду місця події.
- •3. Пізнавальна сутність огляду місця події.
- •4. Тактика огляду місця події.
- •1) Має дійсне відображення;
- •2) Не має повного відображення;
- •3) Не знаходить свого явного відображення;
- •5. Огляд трупа.
- •6. Фіксація результатів огляду місця події.
- •Об'єкти обшуку.
- •3. Види обшуку.
- •4.Системи тактичних прийомів обшуку.
- •5. Фіксація результатів обшуку.
- •2. Підготовка до допиту.
- •3. Зміст тактики допиту.
- •4. Встановлення психологічного контакту.
- •5. Актуалізація забутого в пам'яті допитуваного.
- •6. Викриття неправди в показаннях.
- •7. Тактика очної ставки. Перехресний допит.
- •8. Особливості допиту потерпілого.
- •2. Види слідчого експерименту.
- •3. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика.
- •4. Особливості перевірки показань на місці
- •2. Пред'явлення для впізнання людей і речей у специфічних слідчих ситуаціях.
- •2. Види судової експертизи..
- •3. Процесуальні та організаційні питання призначення експертиз.
- •4. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз.
- •2. Обставини, які необхідно з’ясувати під час розслідування вбивств.
- •3. Початковий етап розслідування.
- •4. Побудова версій.
- •5. Особливості розслідування деяких видів вбивств.
- •2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення.
- •3. Початковий етап розслідування.
- •1) Огляд місця події;
- •2) Огляд трупа;
- •2. Початковий етап розслідування.
- •3. Типові слідчі версії.
- •4. Проведення огляду місця події.
- •5. Проведення допитів.
- •2. Початковий етап розслідування.
- •3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій.
- •2. Криміналістична характеристика шахрайства.
- •3. Початковий етап розслідування.
- •4. Наступний етап розслідування.
- •2. Обставини, які необхідно з’ясувати під час розслідування вимагань.
- •3. Початковий етап розслідування.
- •4. Огляд місця події.
- •5. Обшук.
- •6. Допит потерпілого.
- •7. Допит обвинувачених.
- •8. Призначення експертиз.
2. Особливості ідентифікації як методу криміналістики.
При ідентифікації є два види об'єктів: ідентифіковані (відображувані) та ідентифікуючі (відображуючі). Ідентифікованим називається об'єкт, встановлення тотожності якого складає завдання даного дослідження. Ідентифікуючими називаються об'єкти, за допомогою яких встановлюють тотожність чи групову належність. Ідентифікуючі об'єкти є носіями матеріально-фіксованого відображення ознак ідентифікованих об'єктів.
Необхідно розрізняти індивідуальну ідентифікацію (ідентифікацію у вузькому розумінні) та встановлення групової належності (групову ідентифікацію).
При індивідуальній ідентифікації встановлюється конкретна тотожність, тобто те, що даний об'єкт є саме тим, що спостерігався раніше або залишив сліди. При встановленні групової належності з'ясовується лише те, що об'єкт відноситься до певної групи (роду, виду, марки, системи тощо). Тобто при індивідуальній ідентифікації встановлюється конкретна тотожність, а при встановленні групової належності — подібність (віднесення об'єкта, що залишив сліди до групи, роду, виду об'єктів).
Встановлення конкретної тотожності має більш важливе значення для слідства, ніж встановлення групової належності. Групова ідентифікація має місце тоді, коли необхідно ідентифікувати матеріали і речовини. У цьому випадку мова йде про збіг властивостей порівнюваних об'єктів, які належать до певної групи, що і буде ототожнюваним об'єктом.
Індивідуальна ідентифікація не завжди можлива і дослідження може обмежуватися тільки встановленням групової належності. Частіше за все індивідуальна ідентифікація буває неможлива через недостатньо повне відображення ознак об'єкта.Існує загальне правило, за яким індивідуальна ідентифікація можлива тільки за ознаками зовнішньої будови об'єктів, а якщо таких ознак немає або вони не відобразились як слід, то провадиться тільки групова ідентифікація.
В частковій теорії криміналістичної ідентифікації слід відрізняти ознаки від властивостей. Ознаки характеризують зовнішню будову об’єкта, а властивості – внутрішні якості.
Для висновку про тотожність необхідно враховувати зміни, що відбулися, в об'єктах ідентифікації, а також те, що розходження в деяких ознаках при порівнянні не виключає тотожності.
Ототожнюваний об'єкт весь час змінюється, тому при вивченні змін об’єкта необхідно знати їх види. Вони можуть бути такі: природні, навмисні та випадкові.
Природні зміни — це ті, що відбуваються безперервно, внаслідок руху та розвитку об'єктів. У природі все існує тільки в силу якого-небудь руху. Людина старіє, сприйняте забувається, свіжий слід на металі окисляється, чорнило на папері вицвітає тощо — все це природні зміни, яким підлягають будь-які джерела доказової інформації.
Навмисні зміни — це такі, що вносить суб'єкт у відображення для його спотворення або знищення. Наприклад, спотворення почерку при підробці документа, використання маски і рукавичок при вчиненні розбійницького нападу, знищення засобів учинення злочину, розчленування трупа тощо.
Випадкові зміни не пов'язані із подією злочину. Наприклад, пошкодження слідів на місці події випадковими особами, транспортом, тваринами тощо. Випадкові зміни виникають завжди пізніше навмисних і з ними не пов'язані.
Отже, ідентифікаційний період – це проміжок часу, протягом якого ознаки та властивості об’єкта хоч й змінюються, але залишається достатня їх кількість для встановлення тотожності. Ідентифікаційний період для різних об’єктів неоднаковий і залежить від багатьох чинників, які необхідно встановлювати в процесі доказування тотожності. Ідентифікаційний період для різних об'єктів різний і залежить від багатьох факторів.