4. Зв’язок криміналістики з іншими науками.

Криміналістика та кримінальний процес. Норми кримінально-процесуального права регулюють діяльність, пов'язану з порушен­ням кримінальних справ, попереднім розслідуванням, судовим роз­глядом та виконанням покарання. Вони визначають її порядок, зміст та регулюють виникаючі при цьому відносини. Ось чому зв'язок кримінального процесу з криміналістикою найсильніший, оскільки вона наповнює процесуальні норми тактичним криміналістичним змістом. В процесуальних нормах реалізуються наукові рекомендації, тактичні рішення та психологічні прийоми спілкування у ході слідчих дій. Усякі криміналістичні рекомендації, створені технічні засоби та методики збирання, дослідження та ви­користання доказів повинні відповідати духу та букві кримінально-процесуального закону. Криміналістична інформація стає доказом у разі, якщо її джерело введено у процес доказування у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону.

Криміналістика справляє найбільший вплив на вдосконалення кримінально-процесуального законодавства. Під час розробки но­вих засобів та методів виявлення і фіксації матеріальних джерел інформації, криміналістика вдосконалює слідчу практику, вносить рекомендації та пропозиції щодо зміни діючого законодавства та введення нових правових норм, що забезпечують правові основи використання в доказуванні щойно відкритих джерел доказів.

Криміналістика і кримінологія. Криміналістика виконує свої профілактичні завдання своїми криміналістичними засобами та методами шляхом:

а) вдосконалення науково-технічних засобів, тактичних при­йомів розкриття і розслідування злочинів, забезпечення невідворот­ності покарання;

б) розробка методів і засобів слідчого та експертного досліджен­ня матеріальних джерел доказів, які забезпечують попередження злочинів. Наприклад, на основі узагальнення слідчої практики, слідчий надає рекомендації для усунення причин та обставин, що сприяють учиненню злочину, у конкретних справах в конкретній організації або установі;

в) розробка криміналістичних засобів охоронної сигналізації, за­хисту від посягань об'єктів різних форм власності, життя та здоров'я громадян шляхом розробки, як, наприклад, нових замкових прист­роїв, електронних контролерів, що працюють на основі іден­тифікації об'єкта за звуковими слідами;

г) розробка автоматизованих засобів фіксації та збирання криміналістичної інформації, скажімо, систем телевізійного спосте­реження, що встановлюються на місці можливого вчинення зло­чинів та правопорушень тощо. Системи спостереження на ділянках інтенсивного руху автомототранспорту (переїздах, перехрестях, транспортних розв'язках).

Криміналістика та теорія оперативно-розшукової діяльності.

Взаємозв'язок криміналістики і оперативно-розшукової діяль­ності, по-перше, полягає в тому, що при розробці проблем тактики і методики розслідування враховується можливість оперативно-розшукових засобів і методів збирання інформації та прийомів її докумен­тування спеціальними засобами (фото-, кіно-, відео-, звукозапис).

По-друге, криміналістичні рекомендації, крім того, повинні ма­ти на меті створення оптимальних умов для проведення тактичних операцій, складовими елементами яких є оперативні заходи, котрі, як правило, обов'язкові. У свою чергу, рекомендації оперативно-розшукової діяльності сприяють виконанню слідчих дій, наприклад, підготовці до обшуку, перевірці показань на місці, допиту, затри­манню, які нерідко виконуються у поєднанні з оперативно-розшу-ковими заходами.

Криміналістика та судова медицина. Криміналістика і судова ме­дицина мають найбільш давні та міцні зв'язки. Судово-медичні знання використовувались у розкритті злочинів значно раніше, ніж виникла криміналістика. Тому деякі медичні прийоми виявлення слідів злочину на тілі людини були запозичені криміналістикою і навпаки, багато криміналістичних прийомів та технічних засобів з успіхом використовуються у судовій медицині.

Криміналістика та судова психіатрія. Судова психіатрія, як і судова медицина, сформувались окремо від криміналістики і залишаються самостійними в силу чіткого розмежування їхніх предметів досліджен­ня. Судова медицина досліджує тканини та різні об'єкти життєдіяль­ності людини, а також трупи. Судова психіатрія досліджує психіку лю­дини, її поведінку при розладі психічної діяльності. Психічний стан злочинця безпосередньо пов'язаний із призначенням міри покарання і взагалі притягненням людини до кримінальної відповідальності.

Криміналістика та судова психологія. Дані психології широко ви­користовуються в криміналістичній тактиці і методиці розслідуван­ня окремих видів злочинів, а також для формування часткових ме­тодик, теорії спілкування на попередньому слідстві, вчення про на­вички, методи розпізнання інсценування, способи вчинення зло­чинів, детектування емоційного стану допитуваного тощо.