1) Встановлення психологічного контакту;

2) управління спілкуванням з боку слідчого (суд­ді);

3) здійснення психологічного впливу на підозрюваного, обвинуваченого, свідка чи іншу особу в процесі спілкування;

4) одержання слідчим (суддею) необхідної інформації в процесі спілкування.

Регулятивна функція тактичних прийомів припускає можливість виявляти їх вплив на слідчу ситуацію і ситуа­цію процесуальної дії, змінювати їх. Правильно обраний тактичний прийом дозволяє регулювати ситуацію в по­трібному напрямі (змінювати позицію учасників процесу­альної дії, одержувати дані про можливе місцеперебуван­ня слідів злочину, засоби їх приховування тощо). У проце­сі використання тактичних прийомів відбувається зміна ситуації, яку вони регулюють.

Тактичні прийоми обираються вільно та застосовують­ся на розсуд слідчого чи судці. Разом з тим, необхідно вра­ховувати можливості саме регулятивної функції тактич­них прийомів, пов'язаної з відносною жорсткістю їх засто­сування.

4. Психологічні основи використання тактичних прийомів.

Використання тактичного прийому передбачає знання психологічного механізму його реалізації.

У відправленні правосуддя такий вплив завжди має місце. Кримінальний і кримінально-про­цесуальний закони забороняють вплив лише в його грубих проявах, у формі насильства, шантажу, погрози. Так, згід­но з ч. 3 ст. 22 КПК прямо заборонено домагатись показань обвинуваченого та інших осіб шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів, ст. 373 КК передбачена кри­мінальна відповідальність за примушування давати пока­зання. Під примушуванням розуміється незаконний наси­льницький вплив на свідка, потерпілого чи обвинуваченого з боку особи, яка проводить дізнання або досудове слідст­во, з метою добитися від нього показань у справі.

Термін «психологічний вплив» вказує на його цільове спрямування — психіку людини. Будь-яке спілкування — це передусім психологічний вплив на співрозмовника. У взаємодії кожна людина постає у ролі об'єкта чи суб'єкта спілкування. У процесі спілкування одна людина зверта­ється до іншої або з повідомленням, або із запитанням, або пропонує, просить чи наказує що-небудь зробити.

Мовний вплив може бути трьох видів:

1) інформування (передавання інформації);

2) переконання (полягає у впливі через звернення до критичної свідомості особи);

3) навіювання (припускає вплив, пов'язаний зі зни­женням свідомості й критичності при сприйнятті та реа­лізації навіюваного змісту).

Слідчий або суддя є особою, яка впливає на процес об­міну інформацією при спілкуванні. Використання тактич­них прийомів дозволяє досягти мети процесуальної дії.

5. Організація і планування розслідування.

Організація розслідування означає:

• своєчасну розробку узгодженого плану заходів міс­цевих правоохоронних органів;

• налагодження належної взаємодії у процесі роз­слідування між слідчим, оперативними працівниками, фа­хівцями;

• забезпечення кваліфікованого керівництва слідчо-оперативною групою чи бригадою;

• проведення регулярних оперативних нарад слідчої групи;

• налагодження систематичного обміну інформацією та звітністю про результати роботи слідчої групи і кожно­го слідчого;

• забезпечення необхідних умов праці;

• забезпечення своєчасної розробки і виконання пла­нів розслідування по кожній кримінальній справі;

• здійснення інших організаційних заходів для ус­пішного розкриття і розслідування злочинів.

Комплекс організаційних заходів по кримінальній спра­ві має бути точно визначеним, конкретним і детальним. Ці вимоги необхідно особливо чітко виконувати під час роз­слідування складних, багатоепізодних кримінальних справ з розподілом функцій між окремими слідчими і оператив­ними працівниками.

Організація розслідування базується на положеннях НОП. Стосовно слідчого, це насамперед режим та умови його роботи з метою їх оптимізації, вдосконалення норму­вання праці, обладнання робочих місць, оргтехніки, канце­лярського та секретарського обслуговування.

Під плануванням розслідування розуміють визначен­ня шляхів розкриття злочинів, окреслення обставин, які підлягають з'ясуванню, а також встановлення найдоціль­ніших строків проведення необхідних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

Значення планування розслідування визначається ва­жливістю завдань, які можуть бути вирішені з його допо­могою. До завдань планування слідства належать:

1) визначення правильних шляхів розкриття злочину;

2) забезпечення об'єктивності, повноти та всебічності розслідування;

3) своєчасне застосування науково-технічних і тактич­них прийомів криміналістики з урахуванням особливостей кожної справи;

4) забезпечення найбільш ефективного поєднання оперативно-розшукових заходів і слідчих дій при розсліду­ванні;

5) сприяння економії сил і засобів слідчого апарату, швидкість розслідування.

План розслідування визначається слідчим залежно від обсягу матеріалу, який є в його розпорядженні. При розслідуванні складних справ, по яких залучаєть­ся велика кількість осіб, письмовий план доцільно склада­ти за епізодами. На доповнення до плану складаються схеми, за допо­могою яких графічним шляхом систематизуються дані по справі. Графічне зображення даних справи, систематизо­ваних за певними ознаками, допомагає чітко уявити стру­ктуру і суть як справи в цілому, так і певних її обставин.