- •Тема 1. Предмет, завдання, система та методи криміналістики
- •Історія розвитку криміналістики.
- •Історія розвитку криміналістики.
- •2. Поняття, предмет, система і завдання криміналістики.
- •3. Методи пізнання у криміналістиці. Їх класифікація.
- •4. Зв’язок криміналістики з іншими науками.
- •Тема 2. Основи криміналістичної ідентифікації
- •2. Особливості ідентифікації як методу криміналістики.
- •3. Об'єкти, типи і види ідентифікації.
- •4. Методика групофікації та ідентифікації.
- •2. Методи криміналістичної техніки.
- •2. Методи дослідження речових джерел інформації експертом і спеціалістом у лабораторних умовах — лабораторні методи криміналістики.
- •3. Техніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства.
- •2. Поняття судової фотографії та її значення.
- •3. Методи судово-оперативної фотозйомки.
- •4. Судово-дослідницька фотографія.
- •5. Судовий відеозапис.
- •2. Класифікація слідів у трасології.
- •3. Основи дактилоскопії.
- •4. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук.
- •5. Сліди ніг та взуття людини.
- •6. Сліди знарядь злому та інструментів.
- •7. Сліди транспортних засобів.
- •8. Сліди звуку (криміналістична акустика).
- •9. Сліди запаху (криміналістична одорологія).
- •2.Сутність техніко-криміналістичного дослідження документів.
- •3.Встановлення змін в документі.
- •4.Встановлення слабковидимих і невидимих текстів.
- •5. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів.
- •6. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів.
- •7. Дослідження матеріальної частини документів.
- •8. Предмет судового почеркознавства. Навик письма та його властивості.
- •9. Ідентифікаційні ознаки письма.
- •10. Особливості авторознавчого дослідження.
- •Тема 7. Криміналістичне дослідження вогнепальної зброї
- •Види судово-балістичних досліджень.
- •3. Поняття вогнепальної зброї та боєприпасів. Патрони.
- •4. Класифікація вогнепальної зброї.
- •5. Сліди вогнепальної зброї, їх види.
- •6. Слідчий огляд вогнепальної зброї та її слідів.
- •2. Класифікація ознак зовнішності людини (словесний портрет).
- •2. Види криміналістичних обліків.
- •3. Об’єкти криміналістичного обліку.
- •4. Дактилоскопічний облік.
- •2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики.
- •3. Функції тактичних прийомів.
- •1) Встановлення психологічного контакту;
- •4. Психологічні основи використання тактичних прийомів.
- •5. Організація і планування розслідування.
- •6. Вчення про криміналістичну версію.
- •2. Підготовка до огляду місця події.
- •3. Пізнавальна сутність огляду місця події.
- •4. Тактика огляду місця події.
- •1) Має дійсне відображення;
- •2) Не має повного відображення;
- •3) Не знаходить свого явного відображення;
- •5. Огляд трупа.
- •6. Фіксація результатів огляду місця події.
- •Об'єкти обшуку.
- •3. Види обшуку.
- •4.Системи тактичних прийомів обшуку.
- •5. Фіксація результатів обшуку.
- •2. Підготовка до допиту.
- •3. Зміст тактики допиту.
- •4. Встановлення психологічного контакту.
- •5. Актуалізація забутого в пам'яті допитуваного.
- •6. Викриття неправди в показаннях.
- •7. Тактика очної ставки. Перехресний допит.
- •8. Особливості допиту потерпілого.
- •2. Види слідчого експерименту.
- •3. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика.
- •4. Особливості перевірки показань на місці
- •2. Пред'явлення для впізнання людей і речей у специфічних слідчих ситуаціях.
- •2. Види судової експертизи..
- •3. Процесуальні та організаційні питання призначення експертиз.
- •4. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз.
- •2. Обставини, які необхідно з’ясувати під час розслідування вбивств.
- •3. Початковий етап розслідування.
- •4. Побудова версій.
- •5. Особливості розслідування деяких видів вбивств.
- •2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення.
- •3. Початковий етап розслідування.
- •1) Огляд місця події;
- •2) Огляд трупа;
- •2. Початковий етап розслідування.
- •3. Типові слідчі версії.
- •4. Проведення огляду місця події.
- •5. Проведення допитів.
- •2. Початковий етап розслідування.
- •3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій.
- •2. Криміналістична характеристика шахрайства.
- •3. Початковий етап розслідування.
- •4. Наступний етап розслідування.
- •2. Обставини, які необхідно з’ясувати під час розслідування вимагань.
- •3. Початковий етап розслідування.
- •4. Огляд місця події.
- •5. Обшук.
- •6. Допит потерпілого.
- •7. Допит обвинувачених.
- •8. Призначення експертиз.
8. Сліди звуку (криміналістична акустика).
Звукові сліди в криміналістиці — відносно новий вид матеріальних утворень. Звук виникає внаслідок коливань якого-небудь фізичного тіла, наприклад, струни, голосових зв'язок, вібрації працюючого мотора, верстата. Тіло, що коливається, створює пружні хвилі, які, поширюючись у газах, рідинах, твердих об'єктах, сприймаються органами слуху як певний звук.
Важко перелічити джерела звуку, ними є всі матеріальні об'єкти органічної і неорганічної природи, що поділяються на чотири групи: 1) люди (звукова мова, немовні звуки); 2) живі організми (звуки тварин, птахів, комах тощо.); 3) неживі об'єкти та їх системи (звуки музичних інструментів, працюючих верстатів, агрегатів, транспорту, інструментів, знарядь злому, зламуваних перешкод, пострілу тощо.); 4) явища природи (звук грому, шум водоспаду, обвалу, горіння, прибою та ін.).
Криміналістична акустика — розділ криміналістики, що займається вивченням фізичних властивостей і закономірностей звуку.
Специфічною особливістю криміналістичної акустики є те, що вона досліджує звукові сліди як джерела доказів. Тому досліджувані сліди і матеріали причинно пов'язані з подією злочину. Дослідження проводиться в рамках судової експертизи, яка називається судово-акустичною.
Об'єкти дослідження судово-акустичиої експертизи поділяються на три класи: 1) джерела звуку; 2) засоби виявлення і фіксації слідів звуку; 3) засоби оброблення, зберігання і передачі слідів звуку — звукової інформації.
Судово-акустична експертиза реалізується в трьох видах фізичних досліджень: фоноскопічному, електроакустичному і фонетичному, тобто в трьох видах криміналістичних експертиз: 1) судово-фоноскопічній, 2) судовій електроакустичній і 3) судово-фонетичній.
Судово-фоноскопічна експертиза. Тому безпосередніми об'єктами фоноскопічного дослідження є сліди звуку (людини, тварин, птахів, комах, мікроорганізмів, рослин, тобто — об'єктів живої природи), відображені ідеально (уявні образи) або матеріальні носії: фонограми і сигналограми на різних носіях (магнітні стрічки, диски, дискети, компакт-диски, вінчестери, мікросхеми, кристали).
Судово-акустична експертиза досліджує сліди звуку, генеровані матеріальними джерелами неживої природи та об'єктами штучного походження (засоби звукозапису, оброблення і передачі звукової інформації, знаряддя праці, машини, транспорт, явища природи).
Наукові основи електроакустичної експертизи становлять дані акустики і теорії звукозапису, а також закономірності відображення ознак звукозаписуючих засобів (технічних пристроїв), що виникають у процесі їх виготовлення та експлуатації. Так, кут нахилу звукозаписуючої і звуковідтворюючої голівок магнітофона, спектральний склад шуму, паузи, характер імпульсних сигналів перехідних процесів дозволяють здійснювати його ототожнення.
Судово-фонетична експертиза. Фонетична експертиза за фонограмою мови людини встановлює психічний стан того, хто говорить визначає ступінь його емоційної напруженості при відповіді на емоціогенний подразник або при усному поясненні при безпосередньому спостереженні.