- •Тема 1. Предмет, завдання, система та методи криміналістики
- •Історія розвитку криміналістики.
- •Історія розвитку криміналістики.
- •2. Поняття, предмет, система і завдання криміналістики.
- •3. Методи пізнання у криміналістиці. Їх класифікація.
- •4. Зв’язок криміналістики з іншими науками.
- •Тема 2. Основи криміналістичної ідентифікації
- •2. Особливості ідентифікації як методу криміналістики.
- •3. Об'єкти, типи і види ідентифікації.
- •4. Методика групофікації та ідентифікації.
- •2. Методи криміналістичної техніки.
- •2. Методи дослідження речових джерел інформації експертом і спеціалістом у лабораторних умовах — лабораторні методи криміналістики.
- •3. Техніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства.
- •2. Поняття судової фотографії та її значення.
- •3. Методи судово-оперативної фотозйомки.
- •4. Судово-дослідницька фотографія.
- •5. Судовий відеозапис.
- •2. Класифікація слідів у трасології.
- •3. Основи дактилоскопії.
- •4. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук.
- •5. Сліди ніг та взуття людини.
- •6. Сліди знарядь злому та інструментів.
- •7. Сліди транспортних засобів.
- •8. Сліди звуку (криміналістична акустика).
- •9. Сліди запаху (криміналістична одорологія).
- •2.Сутність техніко-криміналістичного дослідження документів.
- •3.Встановлення змін в документі.
- •4.Встановлення слабковидимих і невидимих текстів.
- •5. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів.
- •6. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів.
- •7. Дослідження матеріальної частини документів.
- •8. Предмет судового почеркознавства. Навик письма та його властивості.
- •9. Ідентифікаційні ознаки письма.
- •10. Особливості авторознавчого дослідження.
- •Тема 7. Криміналістичне дослідження вогнепальної зброї
- •Види судово-балістичних досліджень.
- •3. Поняття вогнепальної зброї та боєприпасів. Патрони.
- •4. Класифікація вогнепальної зброї.
- •5. Сліди вогнепальної зброї, їх види.
- •6. Слідчий огляд вогнепальної зброї та її слідів.
- •2. Класифікація ознак зовнішності людини (словесний портрет).
- •2. Види криміналістичних обліків.
- •3. Об’єкти криміналістичного обліку.
- •4. Дактилоскопічний облік.
- •2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики.
- •3. Функції тактичних прийомів.
- •1) Встановлення психологічного контакту;
- •4. Психологічні основи використання тактичних прийомів.
- •5. Організація і планування розслідування.
- •6. Вчення про криміналістичну версію.
- •2. Підготовка до огляду місця події.
- •3. Пізнавальна сутність огляду місця події.
- •4. Тактика огляду місця події.
- •1) Має дійсне відображення;
- •2) Не має повного відображення;
- •3) Не знаходить свого явного відображення;
- •5. Огляд трупа.
- •6. Фіксація результатів огляду місця події.
- •Об'єкти обшуку.
- •3. Види обшуку.
- •4.Системи тактичних прийомів обшуку.
- •5. Фіксація результатів обшуку.
- •2. Підготовка до допиту.
- •3. Зміст тактики допиту.
- •4. Встановлення психологічного контакту.
- •5. Актуалізація забутого в пам'яті допитуваного.
- •6. Викриття неправди в показаннях.
- •7. Тактика очної ставки. Перехресний допит.
- •8. Особливості допиту потерпілого.
- •2. Види слідчого експерименту.
- •3. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика.
- •4. Особливості перевірки показань на місці
- •2. Пред'явлення для впізнання людей і речей у специфічних слідчих ситуаціях.
- •2. Види судової експертизи..
- •3. Процесуальні та організаційні питання призначення експертиз.
- •4. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз.
- •2. Обставини, які необхідно з’ясувати під час розслідування вбивств.
- •3. Початковий етап розслідування.
- •4. Побудова версій.
- •5. Особливості розслідування деяких видів вбивств.
- •2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення.
- •3. Початковий етап розслідування.
- •1) Огляд місця події;
- •2) Огляд трупа;
- •2. Початковий етап розслідування.
- •3. Типові слідчі версії.
- •4. Проведення огляду місця події.
- •5. Проведення допитів.
- •2. Початковий етап розслідування.
- •3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій.
- •2. Криміналістична характеристика шахрайства.
- •3. Початковий етап розслідування.
- •4. Наступний етап розслідування.
- •2. Обставини, які необхідно з’ясувати під час розслідування вимагань.
- •3. Початковий етап розслідування.
- •4. Огляд місця події.
- •5. Обшук.
- •6. Допит потерпілого.
- •7. Допит обвинувачених.
- •8. Призначення експертиз.
2. Класифікація слідів у трасології.
У трасології сліди класифікуються за різними підставами. За видом відображення сліди людини поділяються на матеріальні та ідеальні. В свою чергу матеріальні сліди поділяються на сліди-відображення і сліди речовини. Сліди відображення – це матеріальні копії слідоутворюючих об’єктів або їх частин, які вступають у взаємодію. Сліди речовини поділяються на частки та виділення. Частки – це малі частини цілого, що відокремлюються від тіла людини у процесі злочинної діяльності та являють собою самостійні джерела інформації. Виділення – це також частини цілого, які виникають під час фізіологічної життєдіяльності людини як біологічного об’єкта
Залежно від роду слідоутворюючих об'єктів виділяють сліди людини, сліди тварин, сліди предметів. Стосовно конкретних слідоутворюючих об'єктів, то найчастіше зустрічаються сліди рук, ніг, зубів, транспортних засобів, знарядь злому та інструментів. Залежно від механізму утворення слідів розрізняють сліди об'ємні та поверхневі; статичні й динамічні; локальні та периферичні.
Об'ємні (вдавлені) сліди відображають зовнішню будову слідоутворюючого об'єкта в об'ємі, тобто у всіх трьох його вимірах — за довжиною, шириною і глибиною. Вони виникають від вдавлення слідоутворюючого об'єкта у податливу слідосприймаючу поверхню, яка при цьому деформується.
Поверхневі (площинні) сліди виникають в результаті змін, що відбуваються на поверхні слідосприймаючого об'єкта (за двома вимірами — довжиною і шириною). Обидва об'єкти, що беруть участь у слідоутворенні, за твердістю приблизно однакові. До поверхневих слідів можуть бути віднесені, наприклад, сліди пальців рук на поверхні меблів, сліди босих ніг на паркетній підлозі, сліди протектора транспортного засобу на асфальті.
Поверхневі сліди звичайно поділяють на два види: сліди нашарування і сліди відшарування. Сліди нашарування формуються внаслідок накладення на слідосприй-маючий об'єкт речовини, яка має на собі слідоутворюючий об'єкт (потожирові сліди пальців рук, сліди, залишені забрудненою підошвою взуття, та ін.). Сліди відшарування формуються з речовини, частки якої відокремлюються від слідосприймаючого об'єкта і залишаються на слідоутворюючому об'єкті (наприклад, сліди пальців рук, утворені на вкритій порохом або свіжопофарбованій поверхні).
Поверхневі сліди можуть бути видимими і невидимими. Видимі сліди — це такі, які можна виявити шляхом безпосереднього зорового сприйняття, а невидимі — відшукання і сприйняття яких передбачає застосування спеціальних засобів або пристосувань.
Залежно від стану об'єктів на момент слідоутворення виникають статичні або динамічні сліди. Статичні сліди виникають в момент спокою (статики), котрий наступає під час механічної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об'єктів, які контактують у перпендикулярному напрямку.
Типовими прикладами статичного сліду є відбиток пальця руки з відображенням папілярного візерунка та відбиток підошви взуття на ґрунті.
Динамічні сліди виникають в результаті самого руху одного або обох об'єктів слідоутворення. Кожна точка утворюючої поверхні залишає слід у вигляді лінії (траси). До динамічних можуть бути віднесені сліди розрубу, розпилу, ковзання, свердління, різання, тертя тощо.
Залежно від місця, на якому відбулися зміни слідосприймаючого об'єкта, вирізняють локальні та периферичні сліди.
Локальні сліди виникають у межах контакту взаємодіючих об'єктів (наприклад, слід босої ноги в межах контакту з поверхнею дерев'яної підлоги). Навколо локального сліду поверхня слідосприймаючого об'єкта залишається незмінною.
Периферичні сліди виникають за межами контактної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об'єктів (наприклад, слід від забрудненого борошном (цементом, пилюкою) верху взуття, утворений «на периферії», навколо взуття, за межами підошви).