4. Судово-дослідницька фотографія.

Судово-дослідницька фотографія застосовується під час проведення експертних досліджень. До спеціальних методів фотозйомки в лабораторних умовах належать (мікрофотографічне дослідження, фотографічна зміна контрастів, кольоропо­діл і кольорова трансформація, фотозйомка в невидимих променях спектра та ін.)

Виявлення невидимих об'єктів може бути здійснено шляхом фотографування їх з використанням мікроскопа. Мікрофотографія — це фотозйомка, що застосовується для виявлення мікроструктури і мікрорельєфу досліджу­ваних об'єктів. Мікрофотозйомка зі значним збільшенням провадиться звичайним фотоапаратом, мікрофотонасадкою, мікрофотокамерою.

В експертній практиці використовуються методи фо­тозйомки в невидимих променях спектра. Позитивний ре­зультат дає фотозйомка в інфрачервоних, ультрафіолето­вих чи рентгенівських променях.

Фотографування в інфрачервоних променях — це фотозйомка об'єкта, який освітлюється тепловими проме­нями. Об'єктив оснащується інфрачервоним фільтром, а об'єкт освітлюється електролампами розжарювання. Ви­користовується з метою дослідження документів.

Фотографування в рентгенівських променях — ме­тод отримання тіньового зображення за рахунок дії на фо­томатеріал рентгенівських променів, які пройшли крізь сфотографований об'єкт (Рис.6). Застосовується для вивчення внут­рішньої будови частин вогнепальної зброї, замків, пошуку захованих предметів, читання деяких текстів.

Рис. 6. Фотографія в рентгенівських променях.

Фотографування в ультрафіолетових променях — метод, заснований на дії ультрафіолетових променів, від­битих від об'єкта зйомки. Для збудження люмінесценції об'єкт освітлюють ультрафіолетовим світлом ртутно-кварцевої лампи. За допомогою такої фотозйомки відновлю­ють витравлені, вицвілі або написані «симпатичними» чор­нилами тексти.

5. Судовий відеозапис.

Кримінально-процесу­альне законодавство передбачає можливість використан­ня кінозйомки і відеозапису при проведенні різних слідчих дій. Відеодокументи — це завжди носій пев­ної інформації, джерело доказів за кримінальною справою.

Відеозапис використовується в тих випадках, коли не­обхідно зафіксувати певні факти, динамічну картину події, взаємозв'язок тих чи інших предметів і слідів, складну обстановку місця події. Відеозйомка може застосовуватися для фіксації якої-небудь слідчої дії цілком або окремих її елементів. Відеозапис у розслідуванні злочинів має такі переваги:

1) дозволяє одночасно фіксувати звук і зображення на магнітній стрічці та візуально контролювати якість запису;

2) містить інформацію про динамічність події, розви­ток тієї чи іншої дії або явища;

3) не потребує лабораторного опрацювання відзнятого матеріалу;

4) дає можливість багаторазово використовувати відео-стрічку для запису.

Судовий відеозапис являє собою систему видів, мето­дів і прийомів зйомки, які застосовуються при проведенні слідчих і судових дій, оперативно-розшукових заходів і судових експертиз з метою розслідування злочинів і на­дання суду наочного доказового матеріалу.

Застосування відеозапису повинно забезпечити най­більш точну і повну фіксацію фактів, що мають доказове значення. Відеозйомка не підміняє фотографію, а допов­нює її, дозволяє фіксувати об'єкти не тільки в статиці, а й у динаміці.

Особливості відеозйомки пов'язані з видом слідчої дії, під час якої вона здійснюється. У слідчій практиці найчас­тіше відеозйомка застосовується:

а) у процесі перевірки показань на місці;

б) при провадженні слідчого експерименту;

в) при пред'явленні для впізнання;

г) під час огляду місця події;

д) при огляді трупа;

є) на допитах і очних ставках.

Тема 5. ТРАСОЛОГІЯ

1. Трасологія та механізм слідоутворення.

2. Класифікація слідів у трасології.

3. Основи дактилоскопії.

4. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук.

5. Сліди ніг та взуття людини.

6. Сліди знарядь злому та інструментів.

7. Сліди транспортних засобів.

8. Сліди звуку (криміналістична акустика).

9. Сліди запаху (криміналістична одорологія).

1. Трасологія та механізм слідоутворення.

Трасологія - від франц. La tras – слід і лат. Logos – вчення - це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає матеріально-фіксовані сліди, закономірності їх утворення і розробляє прийоми, методи та науково-технічні засоби їх виявлення, фіксації, вилучення і дос­лідження.

Традиційно трасологія вивчає сліди тільки у вузькому розумінні, а саме матеріально-фіксовані відображення зо­внішньої будови одного об'єкта на іншому (сліди-відображення). Сліди-відображення виникають внаслідок взаємо­дії двох об'єктів і мають достатньо широке розповсюджен­ня: це сліди рук людини, ніг, взуття, зубів, транспортних засобів, знарядь та інструментів тощо. Сліди-відображен­ня є головним предметом вивчення у трасології.

Механізм слідоутворення — це система компонентів процесу утворення слідів-відображень. Такий механізм може бути різним: слідоутворення може здійснюватися в результаті фізичних, хімічних, біологічних та інших про­цесів. Матеріально-фіксовані сліди виникають у результа­ті механічної контактної взаємодії двох об'єктів: один об'єкт утворює слід (той, який залишив слід) — слідоутворюючий об'єкт, інший — сприймає змінення (на якому утворився слід) — слідосприймаючий. Ділянки поверхні об'єктів, якими вони стикаються під час утворення сліду, називаються контактними поверхнями. Сліди завжди залишаються на слідосприймаючих об'єктах.

Слід виникає за умови, що слідоутворюючий об'єкт є твердішим, ніж слідосприймаючий і діє з такою силою, яка зможе викликати його відбиття. Утворення слідів при вза­ємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об'єктів зале­жить від низки чинників: твердості об'єктів, напрямку вза­ємодії, розташування об'єктів, сили і характеру взаємодії.

Сліди бувають механічного, хімічного, біологічного, тер­мічного походження. У криміналістиці переважно вивчаю­ться сліди механічної дії, як найбільш поширені об'єкти трасологічного дослідження.

Сліди, які утворюються при механічній взаємодії залежать не тільки від властивостей взаємодіючих об’єктів, а й від механічного руху при слідоутворенні. Механічний рух – це просте переміщення тіл в просторі відносно одне одного. У процесі слідоутворення об’єкти можуть рухатись прямолінійно, прямолінійно поступально, зворотно-поступально, обертово-поступально за здійснювати обертання-кочення.

Тому при механічній взаємодії залежно від виду руху утворюються сліди тиску, ковзання, розпилювання і тертя, свердління і кочення.

Механізм слідоутворення при фізичній взаємодії відбувається на молекулярному або атомарному рівнях. Сліди фізичної взаємодії – це структурні і енергетичні тобто невидимі зміни у тілах органічного та неорганічного походження, які діляться на два класи: сліди структурних змін та сліди енергетичних змін. Сліди структурних змін включають в себе сліди якісних змін та термічні сліди, а сліди енергетичних змін включають в себе електричні сліди, електростатичні сліди, сліди магнітних змін, сліди радіаційної взаємодії та сліди променевих змін.

При хімічній взаємодії утворюються сліди внаслідок реакцій окислення, відновлення, розщеплення, заміщення. Найрозповсюдженішими в слідчій практиці є сліди окислення-горіння. До них відносяться: окіпчування, плавлення, обвуглювання, спопеління. Окіпчування утворюється внаслідок конденсації на предметах продуктів горіння. Сліди оплавлення утворюються на металі, склі та деяких інших речовинах. Обвуглювання – це слід горіння, тобто хімічної реакції. За величиною обвуглювання визначають осередок пожежі.