- •5). Періодизація психічного розвитку дитини:
- •6). Соціальна ситуація розвитку у немовлячому віці:
- •7). Психічний розвиток немовляти:
- •10). Особливості розвитку мовлення у дітей раннього віку:
- •14). Мовлення і його розвиток у дошкільному віці:
- •17). Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра:
- •19). Психічний розвиток у молодшому шкільному віці:
- •Розвиток мовлення підлітків:
- •23). Соціальна ситуація розвитку в період ранньої юності:
- •Розвиток мовлення старшокласників:
- •25) .Розвиток особистості в старшому шкільному віці:
- •27). Проблема періодизації психічного розвитку дорослої людини:
- •Соціальна ситуація розвитку в період зрілої юності:
- •30). Соціальна ситуація розвитку в період зрілої юності:
- •40). Фізичне та гігієнічне виховання в ранні роки:
- •45). Розвивальне навчання:
- •49). Форми організації навчальної діяльності учнів на занятті:
- •1). Методи вікової психології:
- •Методи педагогічної психології:
- •3). Соціальна ситуація розвитку в ранньому віці:
- •Психічний розвиток дитини раннього віку:
- •4). Як відбувається розвиток особистості у віці від 1-го року до 3-х років.
- •9). Основні критерії ефективності виховної роботи:
- •10). Педагогічне спілкування і виховання.
- •Для Формування учнівського колективу і його впливу на особистість учня э такі форми виховання: індивідуальні, мікро групові, групові (колективні) і масові – прості і комплексні.
- •Організаційні форми виховної роботи передбачають такі методи:
- •13). Значення й особливості дитячої праці:
- •14). Становлення навчальної діяльності у дошкільному віці:
- •18). Особистісно - діяльнісний підхід до організації навчального процессу:
- •20). Програмоване навчання:
- •Проблемне навчання
- •23). Особливості педагогічного спілкування:
- •Барєри педагогічної взаємодії:
13). Значення й особливості дитячої праці:
Праця дітей у межах їхньої предметно-практичної діяльності тісно пов'язана з грою: виникає з гри, мотивується ігровими задумами, спершу зосереджується на процесі як низці цікавих ігрових дій, а вже пізніше — на результаті. На відміну від праці дорослих, праця дітей не створює суспільно-корисних продуктів, матеріальних чи духовних цінностей, адже дошкільники ще не мають для цього відповідних фізичних і психічних можливостей. Тому дитяча праця відіграє важливу розвивально-виховну роль упродовж дошкільного дитинства, а от суспільної (в широкому розумінні) значущості набуває значно пізніше — у дорослому віці. Проте варто наголосити, що дитяча праця, будь-яке самостійно виконане малюком практичне завдання — це перше випробування сил, що мотивується значенням його результату як для самої дитини, так і для її соціального оточення (рідних, друзів, сусідів тощо), і дає змогу усвідомити відносини відповідальної взаємозалежності. Цим зумовлено й використання у сучасній педагогічній лексиці термінів «предметно-практична діяльність», «предметно-практична компетенція/ компетентність» як більш адекватних для характеристики дошкільного віку. Саме тому про трудову діяльність, працю, трудове виховання дошкільників ми говоримо зі значною часткою умовності, відносності. Види праці дошкільників: Визначені у Базовому компоненті дошкільної освіти орієнтири формування предметно-практичної компетенції досягаються планомірним розв'язанням тих освітніх завдань щодо розвитку, виховання, навчання дітей і того змістового наповнення їхньої праці, які окреслені чинними програмами. Насамперед, важливо вчасно й систематично залучати вихованців до таких видів праці, як-от: -самообслуговування; -господарсько-побутова праця; -праця в природі; -ручна (художня) праця Самообслуговування: Самообслуговування — це діяльність, спрямована на задоволення повсякденних особистих життєвих потреб, пов'язаних з необхідністю догляду за тілом, одягом, взуттям тощо (умивання, зачісування волосся, одягання, прибирання ліжка тощо). У процесі самообслуговування діти активно засвоюють необхідні навички, знання про власне тіло, предмети особистої гігієни, організацію гігієнічних процедур, набувають практичного досвіду самостійності. Щоденно виконуючи елементарні завдання із самообслуговування, дошкільники привчаються до систематичної праці й починають розуміти, що всі (дорослі і діти) мають певні обов'язки, виконання яких не слід перекладати на інших. Господарсько – побутова праця: Господарсько-побутова праця спрямована на дотримання чистоти і порядку в приміщенні, на ділянці, допомогу дорослим під час організації побутових процесів. Вона пронизує повсякденне життя дітей у дошкільному закладі й удома, забезпечує необхідний комфорт, хоча її результати не такі помітні, як в інших видах практичної діяльності. Господарсько-побутова праця сприяє вихованню в дітей бережливого, заощадливого ставлення до речей, прагнення їх раціонально використовувати, уміння помічати безлад і готовність його усувати. Молодші дошкільники засвоюють початкові уявлення про господарсько-побутову працю дорослих удома і в дошкільному закладі, зокрема про: -миття посуду, підлоги; -витирання пилу; -приготування їжі; -зміну постільної білизни; -прання, прасування. Вони охоче допомагають дорослим у цих справах, виконуючи елементарні трудові завдання, при цьому нерідко захоплюються процесом і перетворюють працю на гру, а під час ігрової діяльності активно наслідують дії дорослих у побутовій праці. Старші дошкільники, прагнучи до самостійності й активності, демонструють більше впевненості у своїх силах не лише при самообслуговуванні. Вони готові включатися на рівні з дорослими у нескладну господарсько-побутову працю, як от: -сервірування столу; -складання і миття іграшок, чайного посуду; -прання лялькового одягу, дрібних дитячих речей; -підмітання; -чищення килимка пилососом тощо.