- •Голова методичної ради
- •Тема V……………………………………………..…………..60
- •Тема vі…………………………………………………….…69
- •Тема vіі……………………………………………………….78
- •Мета і задачі курсу «Аналіз виконавських стилів»
- •Б.О. Струве і його праця «Процес формування віол і скрипок»
- •Історичне формуванняч віольної і скрипкової родин. Боротьба віол і скрипок у хvіі – хvііі ст..
- •Видатні майстри створення скрипки.
- •Історія створення смичка.
- •Тема іі
- •Основні жанри скрипкової музики хvіі ст.
- •Життєвий і творчий шлях а.Кореллі.
- •Життєвий і творчий шлях а.Вівальді.
- •А.Вівальді. Концерти «Пори року».
- •Тема ііі
- •Скрипкова музика в творчості ф.Джемініані, а.Локателлі.
- •Дж.Тартіні. Життєвий і творчий шлях.
- •Періоди творчості Дж.Тартіні.
- •Подальший розвиток жанру сонати в творчості Дж.Тартіні. «Покинута Дідона».
- •Соната «Диявольська трель» - вершина скрипкової музики хvііі ст.
- •Тема іv
- •Скрипка в житті і.С.Баха.
- •Жанрові, художні особливості створення сонат і партит для скрипки соло і.С.Баха.
- •Побудова сонат і партит.
- •Розбір сонат і партит.
- •Сюїти для віолончелі соло.
- •П.Казальс, його роль в інтерпретації сюїт.
- •Квартети й.Гайдна.
- •Еволюція жанру квартету.
- •Інструментальні концерти й.Гайдна.
- •Соната № 7.
- •Тема vі
- •Твори для скрипки в.Моцарта. Моцарт - виконавець.
- •Квартети в. Моцарта.
- •Сонати для скрипки і фортепіано.
- •Скрипкові концерти Моцарта – шедеври скрипкового мистецтва.
- •Концертна симфонія для скрипки і альта з оркестром Es-dur.
- •Тема vіі
- •Твори для струнних інструментів.
- •Квартети л.Бетховена.
- •Сонати для скрипки і фортепіано. «Крейцерова» соната № 9.
- •Концерти л.Бетховена для скрипки з оркестром d-dur, для скрипки, віолончелі і фортепіано.
- •Сонати для віолончелі і фортепіано.
- •Список використаних джерел.
- •Тема vі
- •Тема vіі
Побудова сонат і партит.
Спочатку стоїть 4-х частина соната з а схемою «церковної» після чого йде партита. Соната – новий жанр, але Бах трактує його поліфонічно, де перші 2 частини уявляють собою прелюдію з фугою; партита – старий жанр, але вона набуває сучасні риси – інтонаційний строй нових танців урізноманітнюється «дублями» і т.і. → досягнення єдності стилю. Однак, соната не пов’язана із послідуючою за нею партитою. Між ними не існує ні тональної, ні тематичної спорідненості.
1 соната – Adagio, Фуга (g), Сіціліана (В), Presto (g)
1 партита – h Аллеманда Дубль, Куранта Дубль, Сарабанда Дубль, Бурре Дубль.
2 соната – Grave, Фуга (а), Andante (С), Allegro (а).
2 партита – d Алеманда, Куранта, Сарабанда, (С).
3 соната – Adagio, Фуга (C), Largo (F), Allegro (C).
3 партита – (Е) Прелюдія Лур, Гавот у формі рондо, Менует І, Менует ІІ, Бурре, Жига.
Побудова сонат: велична прелюдія випереджає фугу. 2-а половина цикла ІІІ і ІV частини – розрядка напруги. ІІІ частина – кантилена; фінал – гомофонно-пасажний в манері жиги або дублів з партит.
Партити насичені танцями різного походження і різних народів. Разом з цим, художній зміст набагато глибший за танцювальність. Це особливо стосується 2-ї партити (d-moll), яку можна назвати «сонатою серед партит».
Склад партит:
Алеманда – німецький колективний танець у 4-х дольному розмірі, повільний, спокійний, величний; попередниця алеманди – інтрада – жанр парадно-вітальної музики для ансамблю духових інструментів, характерний затакт;
Куранта – танець французького або італійського походження, швидкий (ритм 3/4 ), парний;
Сарабанда – іспанський танець (ритм 3/4 ), повільний, величний, виражає глибокі душевні почуття, скорботу, печаль; ХІІ – ХVІ ст. пісня звичайно виконувалась під час похорон з флейтою у супроводі лютні, арфи або гітари – акордовий стиль;
Чакона – в основі своїй – це сарабанда, мелодія, якої є темою для варіацій; при цьому басовий голос теми не змінюється (basso ostinato), верхній голос варіюється;
Жига – танець ірландського походження (з інших джерел – з Італії або Франції). Дуже швидкий в тріольному русі. Темп 6/8, 9/8 або 12/8, комічний моряцький танець на п’ятках, колективний (з провінції Овернь);
Бурре – французький танець, швидкий, стрімкий (ритм 4/4 ) з характерними акцентами («притоптуваннями») на опорних долях тактів, праний танець. Танець дроворубів (bourre в перекладі – в’язанка дров) грубуватий, жартівливий;
Лур – повільний французький танець на 6/4, назва від старовинного народного інструменту на кшталт волинки, розповсюджений в Нормандії;
Гавот – достатньо швидкий французький танець (ритм – 2/4);
Менует – французький танець в помірному русі (ритм – 3/4). Менует танцювали, головним чином, на придворних балах, чим і обумовлений характер танцю.
Класична послідовність танців – алеманда, куранта, сарабанда, жига, інш танці або додаються до основних, або замінюють їх. Гавот – куранту, бурре – жигу.
Партити побудовані за принципом контрасту. Однак контрасти тут не такі значні як у сонатах. В основному він виявлений у ритмічному русі. Тональна єдність також пом’якшує контраст.
