- •Еволюція концепцій глобалізації. Форми глобалізації.
- •Специфіка та характер взаємозв’язків між су
- •Секторальна структура глобальної економіки та її диверсифікація.
- •Глобальні стратегії транснаціональних корпорацій та їх модернізація.
- •Людський вимір постіндустріалізму.
- •Глобальна економіка та її системна сутність.
- •Сучасні асиметрії глобального розвитку.
- •Об’єктивна природа економічного циклу та критерії його глобальної ідентифікації.
- •Інноваційно-креативний компонент глобального бізнесу.
- •Державна економічна безпека в глобальних умовах.
- •Сучасні імперативи економічної глобалізації.
- •Формування глобальної моделі міжнародного поділу праці.
- •Глобальний бізнес: сутність та економічна природа.
- •Глобальна інституалізація економічного розвитку.
- •Природа і типізація глобальних економічних парадоксів.
- •Ключові суперечності економічної глобалізації.
- •Глобальний ринок: економічна природа та структурні елементи.
- •Трансформація ролі держави в сучасних умовах.
- •Характеристика глобального етапу розвитку економічної системи світу.
- •Антиглобалістські рухи. Ідеологія і програми.
- •Глобальний ринок праці: економічна природа
- •Інтелектуалізація глобальної економічної діяльності.
- •Країни-системи в глобальній економіці.
- •Національні фірми в транснаціональних корпоративних системах.
- •Особливості та приклади сучасних дезінтеграційних процесів в глобальній економіці.
- •Світові та глобальні міста як суб’єкти глобальної економіки.
- •Секторальний вимір наслідків глобальної економічної кризи.
- •Ісламська модель глобального економічного розвитку.
- •Система критики глобальних процесів.
- •1)Г специфічно інтегрує світ- відбув стратифікація світ спільноти
- •Причини та фактори глобалізації товарних ринків.
- •Тенденції постіндустріалізму і новітня поляризація світу.
- •Глобальні виміри демографічної проблеми.
- •Економіка знань та фактори її формування.
- •Особливість фінансової глобалізації. Фактори та наслідки глобалізації фінансових ринків.
- •Механізми антициклічного регулювання глобальної економіки.
- •Транснаціоналізація як ключовий фактор формування глобальної світової економіки.
Інноваційно-креативний компонент глобального бізнесу.
Інноваційна складова конкурентоспроможності національних економік на сучасному етапі глобального розвитку.
В 1970-ті рр. посилювалась тенденція до поглиблення міжнародного співробітництва у сфері науки та технологій, використання можливостей науково-технологічної спеціалізації та кооперації, посилення інтернаціоналізації науково-технологічної сфери, яка є безпосереднім наслідком поширенням НТР на всі країни та галузі. При становленні технологій п’ятого і формуванні ядра нового шостого технологічного укладу, першочергове значення мають масштаби використання високих технологій. Тобто, основою сучасного технологічного розвитку є збільшення частки реалізації високих технологій на світових ринках та стрімке зростання обсягів наукоємного сектору виробництва національної економіки.
Міжнародні науково-технологічні зв’язки мають інтернаціональний характер. Їх метою є, з одного боку, використання закордонного найпередовішого науково-технологічного досвіду і знань; прискорення і здешевлення запровадження в економіку країни результатів зарубіжних наукових досліджень та розробок і спільного здійснення великих науково-дослідних проектів; з іншого боку – використання своїх науково-технічних досягнень для підвищення конкурентоспроможності та проникнення в економіку інших країн.
Одним з проявів НТР на сьогодні є міжнародний науково-технологічний обмін, що являє собою взаємопов’язану багатоканальну систему, яка ґрунтується на сучасному міжнародному поділі й кооперації праці. Вона відображає як внутрішні, так і зовнішні аспекти науково-технологічної революції, її субстанціальну економічну природу.
Ефективне впровадження результатів науково-технологічної діяльності значною мірою стає можливим за умови тісної взаємодії національних потенціалів, ресурсів різних країн, спільного розв’язання завдань економічного розвитку на глобальному рівні. Це втілюється у процесах науково-технологічної інтернаціоналізації, яка на сучасному етапі характеризується тенденціями, серед яких основною є функціонування світового ринку технологій, якому властиві найбільша інтенсивність розвитку і високий ступінь монополізації. Використання досягнень «інформаційної економіки» відкриває нові можливості у сфері проведення спільних досліджень на всіх рівнях. Наукові співтовариства промислово-розвинених держав і країн, що розвиваються, дедалі більше орієнтуються на проведення спільних НДДКР. Поширенню інтернаціоналізації науково-технологічної сфери слугують спеціальні міжнародні програми, які інтегрують у процес досліджень та реалізації винаходів університети, науково-дослідні центри та промислові фірми різних країн. В сучасних умовах у світі зберігається технологічний розрив між розвинутими країнами, в яких панують четвертий і п’ятий технологічні уклади, та менш розвинутими державами, в яких більш поширені третій і четвертий технологічні уклади. Внаслідок цього, промислово розвинуті країни переважно здійснюють науково-технологічну взаємодію з рівними за технологічним розвитком державами, використовуючи при цьому дешеву інтелектуальну працю менш розвинутих країн для покращення конкурентоспроможності власного високотехнологічного потенціалу.
Для рівноправного залучення тієї чи іншої держави до глобальної науково-технологічної сфери важливого значення набувають рівень розвитку національної інноваційної системи, політика уряду в цьому напрямі, участь країни в глобальних та регіональних економічних угрупованнях.
Науково-технічний прогрес не тільки «поглиблюється» — веде до подальшого збільшення інтелектуальної місткості продукції традиційно «підпорядкованих» йому галузей, а й «поширюється» — охоплює ті сфери економіки, які раніше були малочутливими до нього.
