38. Особливість фінансової глобалізації. Фактори та наслідки глобалізації фінансових ринків.

Найважливішою і найдинамічнішою сферою прояву глобалі-заційних процесів стала фінансова глобалізація, під якою розу-міють вільний та ефективний рух капіталів між країнами і регіо-нами, функціонування глобального фінансового ринку, форму-вання системи наднаціонального регулювання міжнародних фі-нансів, реалізацію глобальних фінансових стратегій транснаціо-нальних корпорацій (ТНК) та транснаціональних банків

Інтеграція міжнарод-них ринків стала одним з найбільш помітних явищ в економічно-му розвитку світового господарства в 1980—1999 рр. На тлі про-цесів дерегулювання у сфері міжнародної торгівлі, лібералізаціїекспорту та імпорту між провідними країнами, поліпшення інве-стиційного клімату в багатьох країнах, у тому числі й країнах, щорозвиваються, відповідні зміни відбувалися й на міжнароднихфінансових ринках капіталу. Інтеграційні процеси привели доусунення бар’єрів для входу на національні ринки капіталу іно-земних фінансових інститутів-кредиторів та позичальників, допідвищення мобільності боргового капіталу, зниження трансак-ційних витрат, пов’язаних з отриманням дозволів і ліцензій, з не-обхідністю проходження бюрократичних процедур контролю зарухом капіталу і валютного контролю.

Іншою передумовою прискорення інтеграційних процесів ставстрімкий розвиток інформаційних систем, баз даних і глобальнихкомп’ютерних систем, що дозволяють здійснювати платежі (SWIFT),торгівлю цінними паперами (CEDEL, EUROCLEAR, NASDAQ іт.п.), отримувати оперативну інформацію про стан світових фінан-сових ринків (BLOOMBERG, DATA-STREAM, REUTER тощо).

Найвизначнішою подією у сфері інтеграції світових фінансо-вих ринків капіталу стала реалізація Європейського валютногосоюзу та введення єдиної валюти країн-учасників цього союзу —євро, що докорінно змінило європейську грошову та валютну си-стему і, на думку багатьох експертів, уможливило подолання ва-лютної роздробленості в Європі.

Отже, фінансова глобалізація — це процес об’єднання в єдинусвітову систему всієї сукупності міжнародних фінансових відно-син та національних фінансових ринків з подальшим їх перетво-ренням у єдиний світовий фінансовий простір. Розвиток фінансо-вої глобалізації забезпечує розширення кредитно-інвестиційноїдіяльності транснаціональних корпорацій і банків, формуванняміжнародних фінансових ринків, трансформацію фінансових сис-тем держав, прискорення темпів інновацій, посилює взаємодію на-ціональних економік на базі сучасних інформаційних технологій іпринципів регулювання, створює гнучкі ринки праці, товарів, ка-піталу. Фінансова глобалізація, на відміну від регіоналізації, озна-чає об’єднання фінансових ресурсів країн з різним рівнем еконо-мічного розвитку та стійкості фінансових систем, її причинами є об’єктивні процеси суспільного розвитку. Вона виявляється у ви-сокій мобільності, наростаючій масштабності, диверсифікації та інтеграції міжнародних фінансових ресурсів і потоків.

Як і кожне об’єктивне явище, фінансова глобалізація має позитив-ні й негативні прояви та наслідки. Проведене дослідження дає підста-ви виокремити характерні позитивні наслідки фінансової глобалізації:

• відсутність чітких просторових і часових меж, можливістьпроведення операцій на фінансових ринках цілодобово завдякиоб’єднанню біржових та позабіржових торговельних систем водну глобальну комунікаційну мережу;

• висока мобільність капіталу, його значні обсяги, вигідна ці-на й висока ліквідність;

• зниження рівня дефіциту фінансових ресурсів у країнах світу;• посилення конкуренції на національних фінансових ринкахта зниження вартості товарів і послуг, що сприяє здешевленнюресурсів в умовах глобалізації;

• багатофункціональність фінансового ринку, тобто можли-вість реалізації операцій з різними видами активів (валюта, капі-тал, цінні папери) та надання розрахунково-платіжних, гарантій-них, страхових та інших видів фінансових послуг;

• надання статусу вільно конвертованої валюти, використанняїї в міжнародних фінансових операціях, поряд із провідними ва-лютами, такими як американський долар та євро;

• високі світові стандарти, професіоналізм в управлінні фі-

нансовими потоками. Учасники глобального ринку в умовах жор-сткої конкуренції повинні відповідати вимогам, що висуваютьсядо якості банківських товарів і послуг, технологій та рівня квалі-фікації персоналу;• комп’ютеризація та інформатизація. Створення глобальноїкомп’ютерної мережі Інтернет дозволило об’єднати користувачіврізних країн в єдину систему, процедури здійснення фінансовихоперацій стали спрощеними та стандартизованими, ринок інфор-мації став загальнодоступним.

Проте, поряд із позитивними наслідками, фінансова глобалі-зація супроводжується й певними негативними явищами, такимияк висока мобільність капіталу, адже у випадку яких-небудь еко-номічних або політичних негараздів у країні фінансові ресурсипочинають мігрувати, завдаючи своїм відпливом значних збит-ків; зростання нестабільності національних фінансових ринків,які у результаті лібералізації стають більш чутливими до криз;залежність реального сектору світової економіки від монетарноїскладової, що послаблює стійкість національних економік країн ірегіонів до світових фінансових криз; обмеження доступу окре-мих учасників на світовий фінансовий ринок, оскільки учасникиз країн, що розвиваються, мають обмежений доступ до позик насвітовому фінансовому ринку і вимушені використовувати прямі іноземні інвестиції, допомогу, позики міжнародних організаційта платити міжнародним банкам дорожче порівняно з аналогіч-ними позичальниками з промислово розвинених держав.

Як наслідок, блага фінансової глобалізації, отримані в резуль-таті зниження і ліквідації бар’єрів між національними фінансо-вими ринками, розподіляються нерівномірно. Найбільші вигодиотримують розвинені країни, і зокрема США, чиє лідерство впроцесах фінансової глобалізації, у розробленні її стандартів імеханізмів поза сумнівом. Отже, не зважаючи на те, що фінансо-ва глобалізація об’єктивно стала невід’ємним атрибутом веденнябізнесу на світових фінансових ринках, питання про ступінь їїпривабливості неоднозначне.