34. Причини та фактори глобалізації товарних ринків.

В умовах інформаційної епохи відбуваються якісні зміни в області глобалізації ринків і конкуренції. Перелік галузей, в яких компанії, не здатні до глобаль ної діяльності і не мають відповідних маркетингових можливостей, вибувають з гри, збільшується. Діяльність міжнародних організацій, таких, як Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ), Світова організація торгівлі (СОТ), призвела до зниження торгових бар'єрів між країнами та відкриттю доступу до міжнародних ринків. Уряди багатьох країн усвідомили, що захист внутрішніх виробників і ринків від іноземних конкурентів не дає бажаних ре злиттів, а веде до зростання інфляції, уповільнення темпів еко-тання, зниження ефективності вітчизняних компаній, відсутності у них необхідних для міжнародної конкурентної боротьби підприємницьких навичок. До числа інших стимулів до глобалізації ринків і конкуренції ставляться прискорення і здешевлення транспортних перевезень і безперервне вдосконалення телекомунікацій, яка зробила глобальне про щення дешевим, простими ефективним. Нарешті, відбулося значне зниження висоти бар'єрів, які перешкоджали навчаючи стию компаній у всесвітній торгівлі. Сьогодні компанія, відкривши Шая свій сайт в Інтернеті, отримує можливість продавати товари покупцям з іншого кінця світу з такою ж легкістю, як і споживачам, що живуть поруч.  У першу чергу використовують можливості глобалізації рин ков транснаціональні компанії. Такі компанії, какМ'сгаіеД  Genera! Electric, IBM ж McDonald's, пропонують свої товари та послуги оф ги на всіх основних товарних ринках. Їх ланцюжка поставок в рівній мірі глобальні, матеріали та комплектуючі поступу ють з найбільш дешевих джерел, складання та логістика органі зовано в найбільш вигідних з точки зору витрат регіонах, а дослідження і розробки сконцентровані там, де необхідний дімие для цього знання найбільш доступні.  У більшості секторів економіки малі, орієнтовані на внутрішній ринок фірми не здатні скористатися еф фектом масштабу, що дозволило б їм домогтися підвищення конкурентоспроможності в довгостроковій перспективі. У транснаціональних компаніях він полягає не стільки в економії виробничих витрат, скільки в отриманні додаткової інформації і знань. Успіх нових, сфокусованих трансна нальних організацій заснований на тому, що вони можуть дозволити собі направити значні кошти на дослідження та розроб лення, просування торгових марок, розвиток інформаційних технологій та маркетингу. Визначивши нові можливості, вони виділяють ресурси, необхідні для завоювання ринків і отри ня прибутку.

35. Тенденції постіндустріалізму і новітня поляризація світу.

У наук літер окрім поняття "постіндустріальне суспільство" зустрічаємо й інші терміни: "друга промислова революція" (А. Шафф), "третя хвиля" та "суперіндустріальне суспільство" (Е. Тоффлер), "третя індустріальна революція" (Д. Бальхаузен), "суспільство знань" (П. Друкер), а також "інформаційне суспільство".

Характеризується 1) появою нових засобів ек діяльності -інформаційно-електронних систем, використанням мікропроцесорів у промисловості, сфері послуг, торгівлі та обміні.

2)Агробізнес, нафтохімія, генна інженерія, комп’ютерна техніка свідчать про провідну роль в ек діяльності суспільства технології+ технол способу вир-ва, в основі якого інтелектуалізація, інформатизація, комп ютеризація.

3)Економіка практично цілком підпорядкована завданням особистого споживання

4) зменшення частки матеріального виробництва,

5)на першому плані поста сфера послуг, а не промисловість. Під впливом вимог ринку і технологічного прогресу вона набуває якісно нових рис, серед яких – значні обсяги наукових досліджень і розробок. Частка у ВВп сягая 70-75%. Протягом останніх 25 років інформаційно місткі галузі сфери послуг (вчені включають їх у четвертинний і п’ятеринний сектори, які охоплюють охорону здоров’я, освіту, дослідницькі розробки, фінанси, страхування тощо) мали найвищі темпи зростання зайнятості.

6) Конкур в постінустр ек значною мірою переноситься в Інтернет і набуває рис моделі доскон конкур, тому що формує достаток інформації, необмеж кільк покупців та продавців, зводить до нуля операц витрати і ліквідує всі бар’єри для нових учасн ринку.

7)панування глобал корпорацій

Характерною ознакою є процес сітізації – постіндустріальна парадигма, вміння пристосовуватись до потрібної мережі. Осн суб’єкти мережі: держ си-ми, ТНК, приватні військові компанії, терористичні угрупування. Переваги сітізації: збільш адаптивності комп-ї, концентрація діял на пріоритет секторах, зменш витрат, залучення до мережі найкращих партнерів; Недоліки сітізації: перспективна не спеціалізм і концентрація, а багатопланова спеціалізм-я, надмірна залежність від кадрового складу, відсутня матеріал і соц. Підтримка учасників, гальмування підпр ініціативи.

Перша стадія постіндустр – глобалізм – не запезпеч повної свободи, бо має інші ек інтереси. Незалежність може дати лише вища – ноосферна стадія розвитку цивілізації. Ноосферизм – це майбутнє глобальне сусп, де панують не інтереси, а люд розум і колективний інтелект.

Господарська глобалізація спричинилася до формування своєрідної архітектури світової економіки, в якій чітко вимальовуються Центр і Периферія із відповідним розподілом ролей. Центр представлений пром розвинутими країнами (США, Яп, Нім, Фр), Решта світу складає Периферію (НІК-Пд.Корея, Тайвань, Сінгапур), кр, що розвив (Аргентина, Бразилія,Китай, Індія), кр з перехід ек-ою(Угорщина,Польша,Румунія, Чехія), експортні країни(ОАЕ,Пд.Америка), слаборозвинені (Африка). У Центрі зосереджені капітали, інформація і нові технології. На Периферії знаходяться корисні копалини, сировина, дешева робоча сила та значні ринки збуту готової продукції. Відносини між Центром і Периферією базуються на ринкових засадах: більшу вигоду отримує той, хто володіє більшою ек владою, важливішими й дефіцитнішими ресурсами. Тому ці стосунки є лише формально рівноправними, а насправді виражають підпорядкованість Периферії Центру з усіма випливаючими звідси наслідками.

Отже,процес глобаліз протікає в умовах сильно поляриз світ системи в плані ек міці і можлив. Таке полож є потенц джерелом ризиків, проблем і конфліктів. Кілька ведучих країн контрол значну частину вир-тва і спож, навіть не прибігаючи до політ чи ек тиску. Їхні внутр пріоритети і ціннісні орієнтири наклад відбиток на всі найбільші сфери інтернаціон. Глоб сприяє стиранню грані між вн і зовн політикою держав. Політика, що виход за рамки однієї країни, охоплює усе більш широке коло проблем. Енерг, наук-техн, транспор, соц, еколог політика усе сильніше інтернаціоналізується