19.Дія правових актів публічного адміністрування.

У вимірах часу акти управління діють від моменту набрання ними чинності до їх припинення:

1. закінчення строку, на який був прийнятий акт (нормативні акти);2. припинення дії акта в зв’язку з виконанням його приписів

3. прийняття нового акта з даного питання;4. з часу скасування нормативного акта в наслідок його застарілості або незаконності, анулює правовий акт як орган, що прийняв його, так і вищий орган.

Виділяють чотири види окремих юридичних станів чинності правових актів управління: припинення, зупинення зміна та скасування.

Припинення – дія закономірна, вона не зумовлена будь-якими подіями.

Підстави для припинення дії актів:

а) скасування акта органом, що його видав або видання нового акта, що фактично анулює старий.

б) закінчення строку, на який було видано акт;

в) досягнення мети, поставленої перед актом,

г) «зникнення» адресата акта

Зупинення дії акта — це тимчасовий правовий захід, що застосовується шляхом прийняття відповідного рішення. Зупинення актів може бути

пов’язане також з фактом подання скарги, принесення прокурором протесту тощо.

Зміна має за мету забезпечити ефективність акта управління, підвищити його якість і використовується тоді, коли є потреба уточнити приписи актів,внести до них доповнення, надати їм іншу редакцію чи доопрацювати окремі частини.

Скасування акта – це визнання недійсним (нечинним) акта повністю або окремих його приписів, положень. Акти можуть бути скасовані тими, хто їх прийняв, або вищим органом, посадовою особою.

20. Дефектність актів публічного адміністрування.

- За порушення вимог законності акти публічного адміністрування можуть бути визнані неправомірними, і, залежно від характеру порушень, не породжувати юридичних наслідків з моменту їх прийняття;

-виявитися заперечними, тобто такими дефектними актами, які обов'язкові до виконання, але можуть бути оскаржені заінтересованими органами чи особами у судовому або адміністративному порядку.

Дефектні акти поділяються на нікчемні та оспорюванні.

Нікчемні акти – акти, юридична недійсність яких очевидна, недоліки яких скасувати не можна й які не породжують юридичних наслідків.

Оспорюванні (заперечні) акти – акти з помилками, дефектність яких не є очевидною, й які можна скасувати, доопрацювати, привести у відповідність до вимог законодавства.

21.Адміністративно-правовий договір.

Адміністративно-правовий договір- це засноване на нормах адміністративного права угоду, прийняте на основі узгодження воль сторін між двома або більше суб'єктами управлінських відносин, одним з яких є орган державного управління або його законний представник.

Ознаки адміністративного договору:

- є різновидом правового договору;- грунтується на нормах адміністративного права;- його правова база міститься в Конституції та чинному законодавстві;- укладається між двома і великою кількістю суб'єктів;- одним з його учасників виступає орган державного управління або його законний представник;- є результатом взаємного узгодження думок його учасників;- розрахований на певний термін дії;- полягає відповідно до встановленої процедури;- не допускається в односторонньому порядку відмова від виконання договірних зобов'язань одним з його учасників;- недотримання його умов тягне настання негативних юридичних наслідків;- метою є реалізація публічно-правових інтересів його учасників;- забезпечується за допомогою системи правових засобів.

За предметним критерієм серед адміністративних договорів виділяють: договір про компетенції (розмежування повноважень та предметів відання), договір забезпечення державних потреб (державне замовлення), договори з управління об'єктами державної власності, контракти (трудові угоди) з державними службовцями, фінансові та податкові угоди, договори про спільну діяльність та співробітництво, договори про надання деяких послуг державних органів та органів місцевого самоврядування приватним особам (комунальних послуг, з благоустрою, щодо забезпечення зайнятості населення), інвестиційні угоди, договори про співпрацю (про обмін інформацією, про спільну діяльність і т. д.)