12.Публічна служба: загальна характеристика.

Публічна служба - це службова діяльність фізичних осіб щодо забезпечення виконання владних повноважень суб'єктів публічного права.

Публічна служба являє собою різновид трудової (у широкому сенсі) діяльності, але має ряд відмінних особливостей:

-публічна служба являє собою діяльність щодо забезпечення та захисту публічного інтересу;

-функціонування інститутів публічної служби полягає в виконанні або забезпечення виконання публічно-владних функцій і повноважень;

-дана діяльність носить посадовий характер, передбачає наявність статусу посади публічної служби;

-проходження публічної служби здійснюється в організаційних структурах суб'єктів публічного права: держави, муніципальних утворень і юридичних осіб публічного права;

-фінансове забезпечення публічної служби здійснюється за рахунок держави або муніципального освіти.

Є два основних види: державна служба і муніципальна службаІнститут муніципальної служби забезпечує управлінські потреби муніципальних утворень і в силу конституційного принципу самостійності місцевого самоврядування відділі від інституту державної служби.

До державних посад відносяться, зокрема, посади Президента,міністра, судді, депутата, губернатора. До муніципальнихпосадам належать посади виборних посадових осіб місцевого самоврядування.

Останнім видом публічної служби є служба в державних і муніципальних установах. Державні і муніципальні установи створюються в некомерційних цілях і вирішують завдання, що стоять перед державою та місцевим самоврядуванням.

13.Державні службовці як суб’єкти публічного адміністрування.

Державними службовцями є особи, на яких покладається безпосереднє виконання функцій держави на відповідній території, у конкретній галузі державного управління.

Державний службовець— громадянин України, який займає посаду державної служби в державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті, одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом, та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з реалізацією завдань та виконанням функцій державного органу або органу влади Автономної Республіки Крим.

Згідно з адміністративно-правовим розподіленням державні службовці традиційно розглядаються з погляду юридичної класифікації, яка поділяє їх на:

— представників влади;— посадових осіб; — допоміжно-технічний або обслуговуючий персонал.

Для управлінських цілей частіше за все використовується функціональна класифікація, згідно з якою прийнято виділяти три категорії працівників:

керівників:•вищої ланки;•середньої ланки;•низової ланки.

спеціалістів:•особи, які приймають і виконують управлінські рішення в рамках функціональних обов'язків у сфері зовнішнього управління;•особи, зайняті переважно або виключно оперуванням інформацією, підготовкою управлінських рішень і перевіркою їх виконання;•спеціалісти у вузькому розумінні цього слова, наприклад, особи, які виконують машинну обробку інформації, експерти тощо.

14.Правовідносини у сфері публічного управління та адміністрування.Правові відносини — врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Правові відносини виникають тоді, і тільки тоді, коли відношення регулюється нормами права. Правові відносини на відміну від інших суспільних відносин охороняються державною владою від порушень.Правовідносини виникають і існують тоді, коли є два і більше суб'єктів суспільних відносин, між якими виникає правовий зв'язок у формі суб'єктивних прав та обов'язків з приводу задоволення своїх матеріальних і духовних потреб та інтересів.

Правовідносини на відміну від інших суспільних відносин охороняються державною владою від порушень. Держава встановлює санкції за порушення тих чи інших правовідносин, за матеріальну шкоду, за порушення юридичних обов'язків, за факти правопорушень.

Учасники правовідносин зв'язані між собою конкретними суб’єктивними правами і обов'язками, які мають офіційний юридичний характер. Суб'єктами правовідносин можуть бути фізичні і юридичні особи, які повинні мати певні правові властивості — бути правоздатними, дієздатними і деліктоздатними.Правоздатність — це здатність особи мати юридичні права і обов'язки. Вона наступає з моменту народження і втрачається зі смертю фізичної особи. Дієздатність — це здатність своїми діями набувати юридичні права і нести юридичні обов'язки. Вона виникає з дня повноліття — з 18 років.Деліктоздатність — це здатність особи нести юридичну відповідальність. В різних правовідносинах і в різних галузях права дієздатність наступає з різного віку.

Об'єктами правовідносин можуть бути матеріальні і духовні цінності.