- •3.Основні теорії управління суспільством.
- •4.Тенденції становлення та розвитку публічного права.
- •5.Принципи публічного адміністрування.
- •6.Функції публічного адміністрування.
- •7.Механізми публічного адміністрування.
- •9.Органи виконавчої влади в системі публічного адміністрування.
- •10.Місцеве самоврядування та його роль у публічному адмініструванні.
- •11.Місце і роль громадських організацій у публічному адмініструванні.
- •12.Публічна служба: загальна характеристика.
- •13.Державні службовці як суб’єкти публічного адміністрування.
- •15.Громадянське суспільство як суб’єкт публічного адміністрування.
- •16.Поняття і юридичне значення актів публічного адміністрування.
- •17.Види правових актів публічного адміністрування.
- •18.Вимоги до правових актів публічного адміністрування
- •19.Дія правових актів публічного адміністрування.
- •20. Дефектність актів публічного адміністрування.
- •21.Адміністративно-правовий договір.
- •22.Підготовка законопроекту та внесення його до Верховної Ради України.
- •24.Способи забезпечення законності і дисципліни у публічному адмініструванні.
- •25.Звернення громадян, як спосіб забезпечення законності і дисципліни у публічному адмініструванні.
- •26.Види звернень громадян та їх характеристика.
- •27.Вимоги до оформлення звернення.
- •28.Відповідальність у сфері публічного адміністрування.
- •29.Судове оскарження незаконних дій органів публічної влади та їх посадових осіб як спосіб забезпечення законності і дисципліни у публічному адмініструванні.
- •30.Поняття, сутність та зміст державного контролю.
- •31.Принципи державного контролю.
- •32.Поняття, сутність та зміст громадського контролю. Один з видів соціального контролю, який здійснюється об’єднаннями громадян та самими громадянами.
9.Органи виконавчої влади в системі публічного адміністрування.
Виконавча влада — одна з трьох гілок державної влади відповідно до принципу поділу влади. Розробляє і втілює державну політику, спрямовану на забезпечення виконання законів, та керує сферами суспільного життя. Має можливість самостійно приймати рішення, необхідні для виконання цих завдань, проте є підзвітною законодавчій гілці влади. За дотриманням чинного законодавства, в тому числі і органами виконавчої влади, слідкує судова влада.
Відповідно до Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади в Україні. Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, міністри.
Виконавча влада є одним із центрів політичної влади; вона є підзаконною, тобто спрямованою на виконання законів та інших актів законодавства, визначених конституцією держави; універсальною за обсягом повноважень з точки зору предметів відання; побудована на принципі вертикальної підпорядкованості; характеризується безперервністю діяльності.
10.Місцеве самоврядування та його роль у публічному адмініструванні.
Місцеве самоврядування – це право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування є складовою організації управління суспільством. На відміну від місцевого управління, місцеве самоврядування є діяльністю, спрямованою на забезпечення потреб та інтересів місцевого населення. У політичному аспекті місцеве самоврядування розглядається як інститут парламентського режиму, специфічна форма реалізації публічної влади, відмінної як від держави, так і від об'єднань громадян.
Основними рисами місцевого самоврядування в Україні є: демократичний характер, здійснення на всіх щаблях адміністративно-територіального устрою держави (крім Автономної Республіки Крим), відсутність ієрархії між територіальними громадами, їх органами і посадовими особами, характер соціальної служби, фінансово-економічний, політичний характер, специфічний правовий статус.
Місце та роль органів місцевого самоврядування в системі державного управління визначаються структурою їх повноважень, що включають: 1) власні (самоврядні) повноваження, здійснення яких пов'язане з вирішенням питань місцевого значення, наданням громадських послуг населенню; 2) делеговані повноваження (окремі повноваження органів виконавчої влади, надані законом органам місцевого самоврядування), здійснення яких пов'язане з виконанням функцій виконавчої влади на місцях.
11.Місце і роль громадських організацій у публічному адмініструванні.
Громадське об'єднання — за українським законодавством це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою може бути громадською організацією або громадською спілкою.
Громадська організація — це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Громадська спілка — це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.
Фактично вони виконують функції, які держава неспроможна виконувати, вони навіть можуть виконувати деякі функції більш результативно, ніж їх виконує держава. Це стосується, зокрема, соціальних функцій. Головне, щоб держава забезпечила і надала можливість громадянам спільно здійснювати свою власну ініціативу. У цьому контексті слід зазначити те, що хоча Конституція України закріплює право громадян на об`єднання у громадські організації, але на практиці це право залежить від великої кількості чиновників на національному і місцевому рівнях державної влади. Йдеться про проблеми, з якими стикаються громадяни при реєстрації громадської організації.
