Третя стадія

Третя стадія алкоголізму відноситься до багаторічного зловживання алкоголем. На цій стадії яскраво виражений важкий абстинентний синдром. Ситуація зі здоров'ям значно погіршується: ураження печінки та інших органів, імпотенція, еліптичні припадки, алкогольні психози, розлади пам'яті, енцефалопатія, поліневрити - все це характерно для третьої стадії алкоголізму.

Прийом алкоголю, як правило, щоденний. Запої супроводжуються порушеннями сну, нестримної тягою до спиртного. До кінця запою з'являється різка слабкість, блювання, тремтіння рук і тіла, головний біль.

Третя стадія в середньому формується через 8-10 років після початку зловживання алкоголем.

Розрізняють три ступені алкогольного сп'яніння (легкий, середній і важкий).

При легкому алкогольному сп'янінні після вживання порівняно невеликої кількості спиртного (для кожного ця доза різна) у людини з'являється веселий, піднесений настрій, загальне пожвавлення. Червоніє шкіра на обличчі, блищать очі, прискорюється діяльність cеpця. Сп'янілий голосно і багато говорить, намагається усіх перекричати, збільшується кількість рухів, жестів. Ні з того ні з сього він може розсміятися чи розплакатись. [9;133]

Легке сп'яніння, яке виникає у більшості осіб після прийняття 50-100 г горілки, не таке безневинне. Суб'єктивне відчуття бадьорості, підвищеної працездатності та збудження - такі прояви токсичної дії на клітини мозку алкоголю, який насправді не може бути стимулятором нервової діяльності, бо, навпаки, пригнічує її. Cпeцiaльними дocлiдженнями встановлено, що навіть малі дози алкоголю викликають послаблення уваги і пам'яті, затрудняють виконання злагоджених автоматичних координованих рухів, порушують окомір та інше.

Середній ступінь сп'яніння характеризується більш вираженими розладами нервової діяльності, психічними змінами, порушенням координації рухів. Людина перестає критично ставитись до своїх дій, не контролює своїх вчинків, стає цинічною, грубою, агресивною. Також посилюється поріг слухового та зорового сприйняття: до сп’янілого “доходять” тільки сильні звуки, може бачити більш яскраві предмети. Разом з цим відмічається погіршення можливості правильно оцінювати час, відстань та швидкість. У такому стані можуть мати місце безглузді прояви гніву, бешкетування, що призводить до тяжких злочинів. Нeдapмa давнє народне прислів'я говорить: “де чарка, там і сварка ”.

На цій стадії в центральній нервовій системі має місце параліч, гальмування і збудження. Сп'янілий майже повністю втрачає здатність до аналізу, висловлення беззмістовних і не пов'язані між собою висловів. Різко порушується координація рухів, людина ледве тримається на ногах, а нерідко зовсім не може пересуватись. Згасання рефлексів і блювання можуть призвести до вдихання власних блювотних мас і задухи. Швидко наростаюча апатія переходить у глибокий наркотичний сон, який мав назву алкогольної коми.

60. Характеристика наркотичної залежності.

Зловживання наркотиками, відоме давніх часів, зараз поширилося у розмірі, тривожних усю світову громадськість. Особливо згубно зловживання серед молоді - уражається і нинішнє, і майбутнє суспільства. Люди вживають наркотики протягом тисячоліть, але наука зайнялася ними порівняно недавно. Експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я запропонували таке визначення цих речовин: «наркотик - це таку речовину чи суміш речовин, які кардинально відрізняються від усіх речовин, необхідні нормальної життєдіяльності людини, і достойний прийом яких тягне зміни і функціонування організму загалом, серйозно ускладнює діяльність внутрішніх органів, центральної і вегетативної нервової системи». 

Отже, термін «наркотик» придбав юридичну визначеність. До наркотиків відносять різні речовини, які мають такими характерними ознаками:

• здатністю викликати ейфорію, піднесений настрій;

• здатністю викликати наркотичну залежність, тобто бажання знову використовувати наркотик;

• нанесенням суттєвої шкоди психічному й фізичного здоров'ю людини,употребляющего їх. У історії всього людства відомо кількох проблем використання наркотичних речовин:

• до медицини для знеболювання, зокрема наркоз під час операції; • як у культових цілях (запровадження людини у стан екстазу);

• задля досягнення задоволення

Наркоманія (від грецьк.narke - заціпеніння іmania - безумство) - захворювання, що у результаті вживання наркотичних засобів і психотропних речовин, викликають у "малих дозах ейфорію, у великих - наркотичний сон, одурманення. Сутність наркоманії:

• непереборне потяг до прийому наркотику;

• підвищення вживаних доз;

• формування абстинентного синдрому;

• психологічна фізична залежність.

Найбільшого поширення набула наркотичні речовини отримали молодіжному середовищі, тому буде доцільно перерахувати головні причини наркоманії як серед молоді:

1. Головна причина наркоманії - недолік кохання, і душевному теплі. Підліток, як ніхто інший, потребує турботи і увага з боку батьків. Відсутність інтересу батьків життя дитини тягне у себе небезпечні наслідки, такі як пристрасть підлітка до алкогольних напоїв, куріння і часто наркоманії. Прагнення зрозумілим — одну з основних потреб людської душі. Кожен хоче, що його голос почули, щоб її думкою вважалися, поважали його й цінували. Більшість впевнена, що ключем до впливу є вміння чітко донести її до інших свою думку, здатність переконувати. Відсутність розуміння між батьками та дитиною веде до найсерйознішою змін у відносинах у ній.

2. Експеримент над свідомістю, спроба розширити його з кордону раціонального. Ця мотивація й у інтелектуальної молоді. "Експериментатори" досить утворені, вони вивчаютьпсиходелическую літературу, знайомляться з новинкамипсиходеликов через Інтернет, вживають заходів, ніж переступити грань залежності.

3. Цікавість. Майже всі підлітки пробують алкоголь чи наркотики. Якщо підліток лише "експериментує", він звертається до наркотиків рідко, лише кілька разів, і потім зупиняється.Экспериментирование є першою з чотирьох стадій розвитку наркотичної залежності. За експериментуванням зазвичай настає спорадичне вживання, рідше ніж разів на тиждень, потім - регулярне вживання, фінальній стадією є розвиток залежності.

4. Натиск із боку ровесників. Зазвичай серед друзів є такі, хто вживає наркотики. Найчастіше їх тиску протистояти дуже складно.

5.Бунтарство. Іноді вживання наркотиків є формою висловлювання протесту проти цінностей, сповідуваних батьками чи насаджуваних у суспільстві.

6. Відсутність внутрішньої дисципліни і почуття відповідальності. Ставлення до життя грунтується на егоїзмі, немає відчуття відповідальності собі та громадськістю. Підлітки діють імпульсивно, роблять вчинок колись, ніж встигнуть подумати, в усьому шукають задоволень не бажають виконувати будь-які обов'язки. Через відсутність почуття відповідальності часто входять у конфлікт з усіма, хто має з них будь-якої владою. З тієї ж причини звичайно погано навчаються. Підлітки часто-густо мають дуже високий рівень домагань, не володіючи у своїй необхідної дисциплінованістю і припускаючи, що треба задля досягнення честолюбних цілей. Такі підлітки ставлять собі мети, але поняття немає, як треба чинити домагатися їх здійснення.

7. Відсутність мотивації. В окремих підлітків відсутня інтерес до якихось занять, речам, подій. Вони байдужі до школи не мають ніяких захоплень. Вони живуть сьогоденням, не виявляють інтересу до майбутнього, будь-які особисті досягнення немає їм цінності.

8. Серйозні внутрішні конфлікти. Суб'єктивне відчуття нещастя, незадоволеність, депресія, тривога, нудьга, непевність у собі. Ці симптоми дуже притаманні тих, хто має низька самооцінка і хто інших вважає краще себе. Вони нещасливі вдома, часто відчувають відчуженість, ізоляцію у ній. Часто людина потребує додаткового ">обезболивании" - тут виходять сцену алкоголь, наркотики, переїдання і азартні ігри... Але внутрішня біль - не покарання, а заклик до дії. Той, хто розуміє це, розкривається людей і зростає особистість. А інші втікають в "заміни" і замикаються у власній нерухомому і ілюзорному світі.

9. Проблеми соціалізації. Підлітки, які проблеми соціалізації, важко котрі вступають у спілкування, зазвичай підтримують самі поверхневі дружні стосунки з однолітками, вони мало друзів, немає близького друга. Часто вони почуваються ізольованими, перебуваючи серед ровесників. Не ладять із владою, починаючи з шкільних вчителів, вони погані відносини у сім'ї, безперестанні сутички з близькими і родичами.

10. Проблеми невпевненість у собі. Люди, мають низьку самооцінку, часто відчувають незахищеність, страждають відсутністю впевненості у собі. І на цій грунті може розвинутися пристрасть алкоголю і наркотиків.

11. Бажання розширити коло спілкування, і підвищити своєї популярності. Однією з соціальні причини вживання наркотиків є прагнення підлітків зав'язати відносини з однолітками, стати «своїми» у компанії. Разом про те, наркотики служать посилення згуртованості всередині колективу. Такі компанії виникають основі спільних інтересів: гра в карти, дискотеки, клуби, розпиття спиртних напоїв і вживання наркотиків.

12. Прагнення подолати депресію. Якщо людина живе у ситуаціях, із якими погано справляється психологічно, вона сама перебуває постійно в стресі, напрузі. Одного момент така людина захоче відпочити від своїх труднощів і алкоголь чи наркотики є ідеальним виходом із ситуації. Люди, які навчилися справлятися з життям, піддаються цьому й використовують наркотики чи алкоголь гаразд самолікування. У в центрі їхньої емоційних труднощів - депресія, відчуття безнадійності, нещастя. Наркотики приносять ненадовго полегшувало стан цих симптомів.