Розділ 5. Лексикологія

Тема 1. Лексичне значення слова

1. Значення слова.

2. Пряме і переносне значення слова.

3. Лексична тема. Ділова людина.

• Лексика – це словниковий склад мови.

• Лексикологія – розділ науки про мову, що вивчає лексику.

• У лексикології розглядаються значення, використання й народження самостійних слів, а також встановлюється загальна кількість їх у мові. Отже, основною одиницею лексики є слово.

Слова в мові служать для позначення предметів, явищ, ознак, дій тощо. Те, що позначає кожне самостійне слово (тобто закладений у слові зміст), є його лексичним значенням.

Лексичні значення слів бувають найрізноманітніші. Це назви осіб (інженер, лікар, учитель, електрик), тварин (кіт, слон, кішка, ведмідь), предметів (стіл, книга, гора, школа), природних явищ (вітер, сніг, гроза, повітря), абстрактних понять (знання, радість, сум, сила), ознак (синій, малий, ніжний, молодий), кількості (чотири, десять, сто, мільйон), станів (сумувати, радіти, бігати, співати), ознак дії (добре, красиво, по-справжньму, донизу) тощо.

Слова, які мають лексичне значення, спроможні позначати все, що оточує нас у навколишній дійсності. Лексичне значення слів пояснюється в тлумачних словниках.

Наявність в одному і тому ж слові двох чи більше зв’язаних між собою лексичних значень називається багатозначністю (по-рос. многозначностью). Слова, що мають кілька значень називаються багатозначними. Наприклад, слово журавель має кілька значень.

1. Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і гострим дзьобом, живе на лісових та степових болотах. Десь у небі журливо курликали журавлі, відлітаючи в теплий край (В. Кучер).

2. Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води. Далеко серед пасовиськ видніється колодязь із журавлем – водопій для худоби (О. Гончар).

3. Народний сюжетний танець, у якому танцюристи зображують журавлів. Тут інші журавля скакали, а хто од дудочки потів (І. Котляревський).

У багатозначних словах усі значення пов’язані між собою, їх обов’язково об’єднує якась спільна ознака. Тому при багатозначності (властивості слова вживатися в різних значеннях) маємо не стільки слів, скільки значень має кожне слово, а одне слово.

У мові є слова, які позначають лише один предмет, ознаку, дію. Такі слдова називаються однозначними. Наприклад, горище – приміщення між стелею і покрівлею будинку; жолудь – плід дуба; медик – фахівець із медицини; дружний– зв´язаний дружбою, взаємною прихильністю, довір´ям, згодою; аналізувати – досліджувати, розбиваючи на складові частини. Це слова однозначні. Серед однозначних слів найбільше наукових термінів (суфікс, іменник, радіус, мікроскоп), власних назв (Ольга, Китай, Кордильєри, Сиваш), назв окремих рослин (бузок, суниця, опеньок), назв чисел тощо.

• Багатозначні слова можуть мати пряме і переносне значення.

Пряме значення слова – це його основне лексичне значення. Найчастіше пряме значення є первинним, тобто тим, що вперше стало назвою.

Наприклад, слово гніздо означає «у птахів – влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят»: пташине гніздо.

Переносне значення слова – це його вторинне значення, яке виникло на основі прямого, наприклад: сімейне гніздо.

Часто в переносному значенні вживаються назви тварин: лисицею називають хитру людину, зайцем – боягуза, віслюком або бараном – дурня, ведмедем або слоном – незграбу, левом, орлом – людину сміливу і відважну.

Слово в прямому значенні – це звичайна, повсякденна назва чогось (предмета, дії, ознаки). Слово в переносному значенні – назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші. Переносних значень у слові може бути кілька.

Порівняймо:

1. Велика картина в золотій рамі гойдалася на шнурку (О. Гончар).

2. Левко Репетюк стояв червоний, лихий і нервово смикав золотий ланцюжок свого пенсне (Ю. Смолич).

3. Спи, моя дитино золота,

Спи, моя тривого кароока (М. Вінграновський).

4. Була пора золотая,

Весела година,

Жила вона (дівчина) без лишенька,

Як мала дитина (Л. Глібов).

5. Ниво моя, ниво,

Ниво золота!

Стигнеш ти на сонці,

Налила жита (П. Грабовський).

У перших двох прикладах слово золотий має пряме значення і позначає матеріал, з якого зроблено предмет (раму, ланцюжок). В інших прикладах слово золота вжите у переносних значеннях: у третьому випадку золота означає «дорога», люба серцю» у пестливому звертанні до дитини; у четвертому – словосполучення пора золотая означає «прекрасний, щасливий період життя», у п’ятому – золота (нива) позначає колір.

Прямі і переносні значення слів розрізняються в контексті: крапля дощу – крапля надії; міцний матеріал – міцний сон; гірський потік – людський потік.

Доречне використання слова в переносному значенні робить мову виразнішою, яскравішою, надає їй образності й поетичності.