Словник

вигадки – выдумки

майстерності – мастерства

винахідливості – изобретательности

розмаїттям барв, крою, оздоблення – разнообразием красок, покроя, украшения

сорочка – рубашка

візерунок – узор

дібрані – подобранные

переважають – преобладают

вирізняються –выделяются

з хутра – из меха

оздобами – украшениями

вовняної картатої тканини – шерстяной клетчатой ткани

підперізували – подпоясывали

з китицями – с кистями

з тонкого серпанку – из тонкой кисеи

Завдання. Перекажіть текст. Складіть за зразком розповідь про жіночий та чоловічий український національний одяг.

Тема 2. Прикметник

1. Значення і граматичні ознаки прикметника.

2. Лексико-граматичні групи прикметників.

3. Ступені порівняння якісних прикметників.

4. Відмінювання прикметників.

5. Лексична тема. Василь Симоненко.

• Прикметником називається повозначна частина мови, яка виражає ознаку або приналежність предмета і відповідає на питання який? чий?

Загальні значення пркметника	На які питання відповідає	Морфологічні ознаки		Синтаксична роль
		постійні	непостійні
Ознака предмета (якість, колір, смак, просторові і часові ознаки, приналежність, зовнішні прикмети і внутрішні ознаки людей і тварин)	який? чий?	розряди (якісні, відносні, присвійні), ступінь та порівняння і форма (повна або коротка) якісних прикметників	рід (в однині), число, відмінок		Означення, присудок

Прикметники можуть виражати різні ознаки: колір (блакитний, білий), розмір (широкий, малий), якість (м'який, жорсткий), смак (солодкий, гіркий), матеріал (залізний, цегляний), відношення до місця (придністровський, міський), відношення до часу (ранковий, давній), відношення до простору (близький, далекий), зовнішні та внутрішні властивості (здоровий, кмітливий).

Конкретне значення кожного прикметника реалізується через поєднання їх з іменниками – назвами предметів, яким властиві відповідні ознаки (властивості): широкий степ, широким степом; зелена трава, зеленою травою; високе дерево, високим деревом. Вживаючись з іменниками, прикметники узгоджуються з ними в роді (в однині), числі й відмінку: зелений листок, зеленого листка, зелена груша, зеленої груші, зелені трави, зелених трав.

• Лексико-граматичні групи прикметників

Якісні	Відносні	Присвійні
виражають ознаку безпосередньо, яка може виявлятися в більшій чи меншій мірі: кислий – кисліший – найкисліший; білий –біліший – найбіліший	виражають ознаку через відношення до інших предметів, яка не виявляється в більшій чи меншій мірі: денне світло (світло дня); вечірня прохолода (прохолода вечора).	називають ознаку, що виражає належність предмета людині (татова розмова, студентська сім'я) чи тварині (солов'їна пісня, бджолиний рій).

Якісні прикметники виражають ознаки:

– за кольором: зелений, червоний;

– за смаком: солодкий, солоний;

– за запахом: запашний, духмяний;

– за вагою: важкий, легкий;

– за віком: старий, малий;

– за формою: круглий, вузький;

– за зовнішніми властивостями: стрункий, високий;

– за внутрішніми властивостями: добрий, хворий.

Відносні прикметники виражають ознаки за відношенням до:

– матеріалу: глиняний, дерев'яний;

– часу: літній, пізній;

– призначення: шкільний, аудиторний;

– національності: російский, український;

– місця: рибницький, придністровський.

Межі між розрядами прикметників до певної міри умовні. Прикметники можуть вживатися як у своєму прямому значенні, так і в переносному.Частина відносних прикметників, вживаючись у переносному значенні, набуває значень якісних прикметників. Порівняйте: молочний кисіль (кисіль з молока) і молочне світло (м'яке, неяскраве світло). Такі прикметники називають відносно-якісними.

Присвійні прикметники, вживаючись у переносному значенні, теж можуть ставати якісними. Порівняйте: батьківське майно і батьківське ставлення (добре, тепле ставлення).

• Ступені порівняння якісних прикметників

Якісні прикметники виражають ознаку, яка може виявлятися більшою або меншою мірою, тому їм властиві ступені порівняння: вищий і найвищий.

ступінь форма	вищий	найвищий
проста	суфікси -ш, -іш: довгий – довший, білий – біліший.	+ префікс най-: найдовший, найбіліший Для посилення + префікси як, що-: якнайдовший, щонайбіліший
складена	поєднання з словами більш або менш: більш довгий, менш білий	поєднання з словами найбільш або найменш: найбільш довгий, найменш білий. А також з групою слів: від усіх; за всіх; над усе: довший від усіх, довший за всіх

При творенні вищого ступеня слід памя'тати:

1) якщо в прикметника є суфікси -к-, -ок-, -ек-, то вони зникають: короткий – коротший, глибокий – глибший, далекий – дальший.

2) вищий ступінь може утворюватись через зміну кореня:

гарний – ліпший, великий – більший,

гарний – кращий, поганий – гірший.

3) можуть відбуватися чергування приголосних:

низький – нижчий, дорогий – дорожчий,

вузький – вужчий, важкий – важчий.

Складені форми вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників уживаються в українській мові значно рідше, ніж прості.

При творенні ступенів порівняння слід пам'ятати:

1) не мають ступенів порівняння прикметники із збільшувальними і зменшувальними суфіксами: -еньк-, -есеньк-, -усіньк-, -юсіньк-, -уват-, -юват-, -ав-, -яв-, -енн-, -езн-: тоненький, малесенький, тонюсінький, білуватий, русявий, страшенний, величезний;

2) не мають ступенів порівняння прикметники з префіксом пре-: премилий, предобрий, прехороший;

3) не мають ступенів порівняння прикметники з непорівнюваною ознакою: сліпий, кривий, лисий, босий, живий, голий, хворий, порожній, готовий, сивий, русий, мертвий, гнідий, чалий.

• Поділ прикметників на групи

Залежно від того, на твердий чи м'який приголосний закінчуються основи прикметників, вони поділяються на тверду і м'яку групи:чистий, рибницький, дорогий, природний (тверда група); синій, давній, ранній, дружній, пізній (м'яка група).

До м'якої групи належить небагато прикметників (в основному, вони зівпадають з м'якою групою прикметників у російській мові):давній, внутрішній, крайній, передній, довколишній, тутешній, домашній, середній, ближній, дальній, торішній, нижній, завтрашній, зовнішній, городній, сінешній, кутній, сусідній, дорожній, всесвітній, безкраїй, колишній, нинішній, обідній, ранішній, торішній, літній, осінній, вечірній, вчорашній, древній, ранній, пізній, зимній, тодішній та ін.