Практикум

1. Перепишіть слова, де треба, замість крапок поставте м'який знак, поясніть написання.

Долон..., міл...ко, в’яз…, кіст..., дяд...ко, майбутн...ого, повіс...т...ю, зав'яз...зю, слиз...кий, кул...ка, дон...чин, невіст...ці, русал...чин, зозул...ка, в тан...ці, піс…ня, різ...ба, насін...ня, Хар...ків, кіл...кіст..., т...охкати, у таріл...ці, Омел...чук, роздоріж...жя, вітал...ня, Степан...чишин, тон...ше, жмен...ка, у жмен...ці, Гор…кий, лял…чин, брун…ка, любіт…, прос…ба, піз…н…ої, мен…ший.

2. Від поданих слів утворіть іменники в давальному відмінку однини.

Лялька, ненька, білка, сопілка, донька, голка, калинонька, сопілонька, хустинка, яблунька, ласунка, квітка, Валька, Наталка, вихователька, гілка.

3. Виконайте за зразком: різати – ріжеш, ріж.

Вірити, кликати, глянути, покинути, будити, викосити, стати, робити, лежати, лазити, поставити.

4. Перекладіть і запишіть українською мовою.

Летчик, печь, украинский, студенческий, роскошь, восемьдесят, турецкий, бульон, миллион, четырех, мужество, молодежь, отрежьте, думаешь, спеть, любовь, уменьшить, отцов, приказ, голубь, дождь, пожалеешь, пожайлуста, у него, по-осеннему, матерью.

5. Запишіть слова в дві колонки: 1) у які вставили м'який знак; 2) у які не треба вставляти м'який знак.

Кавказ...кий, тюр...ма, астрахан…ський, різ...бяр, арал...ський, камін…чик, ремін…чик, щіл...ний, емул...сія, мален...кий, електропаял…ник, астрахан…ці, щонаймен…ший, нян...чити, економіч…ний, шахтарс…кий, емал...ований.

Ключ. З перших букв прочитаєте крилатий вислів.

6. Вкажіть, у якому рядку всі слова пишуться з ь.

Брен...кіт, дон...ка, нян...ка, кобзар..., с…огодні.

Т...мяний, різ...бяр, радіст..., с…міх, корис…тю.

Снит...ся, косит...ся, лял...ці, виховател...ці, дівчинон...ці.

Київс…кий, с…вято, тіл...ки, здаєт...ся, Натал...чин.

Ган...ба, пісен..., кін..., близ...ко, лікар....

Розвиток мовлення Скоромовки

• Микола в думах: думав, думав

І вмить – задумавсь і подумав,

Подумав, вдумливо подумав

І думу думати роздумав.

Прислів’я та приказки

• Вік живи – вік учись.

• Знання людині – що крила пташині.

• Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

• Знання красить, а незнання смішить.

• Учись змолоду – пригодиться на старість.

• З усіх скарбів знання найцінніше, тому що воно не може бути ні вкраденим, ні загубленим, ані знищеним.

• Здобудеш освіту – побачиш більше світу.

• Виховання, як золото, – дорого цінується скрізь.

• Учитись ніколи не пізно.

• Знання багато місця не займає.

• Учись не до старості, а до смерті.

• Не соромно не знати, соромно не вчитись.

Спілкування Діалоги

* * *

В університеті

На заняття Богдан мав прийти завчасно, щоб відпроситися з другої пари: Оксана просила провести її до університетської бібліотеки. Біля розкладу неподалік від деканату свого факультету Микола помітив принишклих однокурсників. Вони уважно читали нову стіннівку, що її вивісили обіч заклеєного оголошеннями стенда.

– Чув? Замість лекції матимемо семінар: професор не зможе прийти, бо захворів, – повідомив староста групи.

Микола замислився: асистент, який заміняв лектора, повинен був згодом приймати залік і ускладнювати собі сесію через пропуск не хотілося. Він вирішив уже зайти на наступній перерві на кафедру, розташовану біля вісімдесятої аудиторії, коли раптом побачив потрібного йому викладача.

Микола чемно звернувся до нього:

– Дуже перепрошую, Степане Петровичу, ви не дозволите мені піти після першої години семінару, а потім відпрацювати пропущене?

– Гаразд, якщо маєте поважну причину, йдіть, aлe зважте, що розглядатимемо недостатньо досліджені проблеми, не висвітлені в підручнику. Свою заборгованість мусите ліквідувати найближчим часом, інакше тема вам не буде зарахована. Мене знайдете завтра після занять у кабінеті: прийматиму іспит у заочників.

Дзвоник змусив Миколу поквапитися до аудиторії. Доки доцент з юридичного інституту, котрий читав на Миколовому відділенні логіку, оголошував тему, сусід пошепки сказав:

– На гурток лишаєшся?

– Ні, я зараз біжу з сестрою до бібліотеки.

– То, може, покличеш її до гуртожитку на вечір: о пів на сьому там буде засідання дискусійного клубу.

– Чи ж то зацікавить Оксану? Дякую, я перекажу їй запрошення. І давай слухати, бо одержимо зауваження.

Хлопці відкрили зошити і почали конспектувати лекцію.

* * *

– Олю? Яка приємна зустріч! Привіт!

– Овва! Невже це ти, Миколо? Не думала тебе тут зустріти!

– Я прийшов замовити деякі журнали, готуюся до контрольної роботи.

– То ти навчаєшся в нашому університеті?

– Так. У Рибницькій філії.

– Знаєш, кого-кого, але тебе не сподівалася зустріти тут!

– Я рідко буваю у цій бібліотеці. Може пообідаємо разом, поговоримо? Що ти зараз робиш?

– На жаль, я не можу. У мене зараз практичне заняття.

– Що ж, побачимось іншим разом. Зможеш у четвер?

– Обов’язково.Зустрінемось о третій біля входу в університет.

– Згода! Я чекатиму. Радий тебе бачити!

– Я теж. Бувай!

– До зустрічі!

* * *