Практикум

1. Поставити займенники в родовому та орудному відмінках однини без прийменників і з прийменниками до або з. Пояснити написання.

Зразок: її , до неї (Р.в.); нею, з нею (О.в.)

Хто, що, ніхто, ніщо, деякий, вона, він, той, ніякий, абиякий, абищо, дехто, декотрий, щось, чийсь, казна-хто. казна-що, який-небудь, будь-чий, мій, цей.

2. Розкрити дужки.Пояснити правопис.

Де (в) кого, де (з) чим, до (де) кого, ні (до) кого, до (ні) кого, з (казна)ким, казна (з) ким, де (з) ким, з (де) ким, ні (до) чого, ні (до) чийого, до (ні) чийого, на (хтозна) що, на (який) небудь, хтозна (в) який, аби (з) ким, з (аби) ким, на (будь)чий, до (кого) сь, на (що) сь, на (будь) що, за (будь) що, за (будь) яких, ні (за) яких, до (де) якої.

3. Прочитайте і запишіть прислів’я та приказки. Знайдіть займенники. Визначте, до яких розрядів вони належать і яку функцію виконують.

Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть.

Який голос, такий і поголос.

Хто говорить – сіє, хто слухає – жне.

Срібні ви, мої слова, золоте мовчання!

Приємне слово – всім до любові, а мова гірка – кожен тіка.

Коли дурень мовчить, він схожий на розумного.

Провідміняйте на вибір по одному займеннику різних розрядів.

4. Перекладіть російський текст українською мовою, запишіть його. Знайдіть в ньому займенники і з’ясуйте розбіжності у їх творенні в обох мовах.

Итак, Пилат поднялся на помост, сжимая машинально в кулаке некую пряжку и щурясь… Звуковая волна началась, негромко зародившись где-то вдали у ипподрома, потом она стала громоподобной и, продержавшись несколько секунд, начала спадать. «Увидели меня», –подумал прокурор. Он выждал некоторое время, зная, что никакою силою нельзя заставить толпу умолкнуть, пока она не выдохнет все, что накопилось у нее внутри, и не смолкнет сама.

5. Спишіть і підкресліть питальні займенники однією лінією, а відносні – двома.

1. Ой, який хороший день, в небі чисто-чисто. Скільки музики й пісень розлилось над містом! (М. Познанська). 2. Добре жить тому, чия душа і дума добро навчилися любить (Т. Шевченко). 3. Хто людей питає, той і розум має (Народна творчість). 4. Чия ця дівчинка дзвінкоголоса? (П. Тичина). 5. Книга й школа – що є глибше, як з наукою дружить? (П. Тичина). 6. І я згадав своє село. Кого я там покинув? (Т. Шевченко). 7. Хто ця жінка, чим вона стривожена, звідки вона і чому не знає шляху до повітового міста? (А Шиян).

6. Перепишіть фразеологізми, визначте відмінок зворотного займенника.

Собі на умі, дати собі раду, само собою зрозуміло, сам собі пан, показати себе, відчути на собі, себе не пам'ятати, бути не в собі, сам не при собі, сушити собі голову, та й ні гадки собі, ціну собі знати, шукати себе, набивати собі ціну.

7. Запишіть речення і поставте в них займенники у відповідному відмінку. Поясніть їх правопис.

Ввічлива людина повинна відповідати на запитання чи розмовляти (та) мовою, якою до (вона) звертаються. У ході розмови треба повсякчас пам’ятати про необхідність контролю за (свої) жестами, позою, інтонацією. За (вона) особливо слід стежити (весь) час, оскільки завдяки (вона) збагачується зміст сказаного, надається (він) певного відтінку.

Розіслався степ… Серед (він) хвилі хвилями золотого сонячного світу так і ходять; над (він) сотні жайворонків непримітно в’ються, і (вони) весела пісня дзвенить. Хто втерпів би не зостановитися, щоб намилуватися (та) чарівною красою? (О. Корніяка).

8. Перепишіть. Займенники, що в дужках, поставте в потрібному відмінку.

Спитав у (він), передав через (вони), глянув (вона) у вічі, прийшла до (вона), перед (він), люблю (вони), сміявся з (вони), бачилась із (вони), збудив (вона), згадав про (він), надіявся на (вони), допоможу (вона), в'ється над (воно), зв'язок з (вони), усміхнувся до (він), звільнили (він), переказав через (вона).