Лебеді материнства

Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима.

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Темряву тривожили криками півні, Танцювали лебеді в хаті на стіні,

Лопотіли крилати і рожевим пір’ям, Лоскотали марево золотим сузір’ям.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги.

У хмельні смеркання мавки чорноброві Ждатимуть твоєї ніжності й любові.

Будуть тебе кликать у сади зелені Хлопців чорночубих диво-наречені.

Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тополі.

Стануть над тобою, листям затріпочуть, Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.

***

Берег чекання

Через душі, мов через вокзали,

Гуркотять состави почуттів…

Може, сподіватися зухвало,

Вірити і ждати — поготів.

Та не вірить я не маю змоги,

Обіймає сумніви огонь,

І червоним ліхтарем тривоги

Зупиняю поїзда твого.

І стою на березі чекання:

Що ти мені з гуркоту кричиш?

Станеш ти біля мого благання

Чи до інших станцій просвистиш?

***

Найогидніші очі порожні,

Найгрізніше мовчить гроза,

Найнікчемніші дурні вельможні,

Найпідліша брехлива сльоза.

Найпрекрасніша мати щаслива,

Найсолодші кохані вуста,

Найчистіша душа незрадлива,

Найскладніша людина проста

Але правди в брехні не розмішуй,

Не ганьби все підряд без пуття,

Бо на світі той наймудріший,

Хто найдужче любить життя.

***

Ти знаєш, що ти – людина?..

Ти знаєш, що ти – людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

Більше тебе не буде.

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди –

Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі – людина,

І хочеш того чи ні —

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

Тема 3. Числівник

1. Числівник, його граматичне значення.

2. Розряди числівників за будовою та значенням.

3. Зв'язок числівників з іменниками.

4. Відмінювання числівників.

5. Визначення часу.

6. Лексична тема. Українські національні символи

• Числівником називається повнозначна частина мови, яка означає число, кількість предметів, їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? Наприклад: кількість предметів (сім відер, дванадцять тарілок, шістдесят дев'ять кілограмів), або їхній порядок при лічбі (сьоме відро, дванадцятий день, одинадцяте число).

Що означає	На які питання відповідає	Морфологічні ознаки		Синтаксична роль
		постійні	непостійні
Число, кількість і порядок предметів при лічбі	скільки? котрий?	за значенням: кількісні (власне кількісні, збірні, дробові, неозначено-кількісні) і порядкові; за будовою: прості, складні, складені.	відмінок, рід (якщо є), число.	підмет, присудок, другорядні члени

У реченні числівники можуть бути як головними (Чотири плюс чотири – вісім), так і другорядними членами речення (До чотирьох додати шість. П'ятий день ми в дорозі. Другий відділ концерту – кращий).

• За значенням числівники поділяються на два розряди:

кількісні – означають абстрактно-математичну кількість і кількість предметів при лічбі і відповідають на питання скільки?

порядкові – означають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий?

Кількісні числівники за своїм значенням поділяються на:

власне кількісні, що виражають кількість у цілих одиницях (цілі числа): три, сорок, триста один;

дробові: одна третя, сім дев'ятих, нуль цілих двадцять п'ять сотих;

збірні, що означають кількість як одне ціле: двоє (дітей), троє (курчат), шестеро (каченят);

неозначено-кількісні, які не виражають точної кількості: багато, кілька, декілька, кільканадцять.

За будовою числівники поділяються на:

прості:три, сім, сто, тисяча, нуль;

складні: тридцять, шістсот, п'ятдесят;

складені: сто двадцять шість, сімдесят шостий.

• Зв'язок числівників з іменниками

Числівники граматично пов'язуються з іменниками. Вони або керують іменниками, або узгоджуються з ними.

1. Числівник один узгоджується з іменниками у роді, числі і відмінку (один день, одна година, одне (одно) слово).

2. Числівник два вживається у двох родових формах: одна і та ж форма для чоловічого і середнього роду – два (горобці, вікна), інша – жіночого роду – дві (картоплини, книги).

3. Числівники два, три, чотири, вступаючи у граматичні зв'язки з іменниками, вимагають від них форми називного відмінка множини: два явори, три калини, чотири яблуні.

Означення при іменниках може бути у формі називного або родового відмінка множини: два старі (старих) дуби, три червоні (червоних) жоржини, чотири високі (високих) груші.

Числівники два, три, чотири не сполучаються з іменниками, які не підлягають лічбі (честь,бензин, кисень), а також з іменниками IV відміни. Для їх переліку вживаються збірні числівники (двоє пташенят, троє лисенят, четверо більчат).

4. Числівники від п'яти й далі вживаються з іменниками у формі родового відмінка множини: п'ять сторінок, сто шість центнерів, тисяча двісті кілометрів.

5. При неозначено-кількісних та збірних числівниках іменники вживаються у родовому відмінку множини: кілька діб, декілька годин, п'ятеро хлопців, шестеро коней.

6. При дробових числівниках іменники мають форму родового відмінка однини, а слово частина часто випускається: п'ять сьомих, одна ціла і три восьмих, дві третіх.

7. Числівники півтора, півтори, обидва, обидві сполучаються з іменниками у родовому відмінку однини: півтора метра, півтори години, обидва брата, обидві сестри.

8. Порядкові числівники узгоджуються з іменниками в роді, числі і відмінку: сьомий день, сьомої години, сьомому відрові, сьомим змаганням.

• Відмінювання числівників, їх правопис

В українській мові числівники мають різні типи відмінювання.

1. Числівник один, одна, одне (одно) в однині і числівник одні в множині відмінюються так, як прикметники твердої групи.

Від- ки	Однина		Множина
	Чоловічий і середній рід	Жіночий рід
Н.	один, одне (одно)	одна	одні
Р.	одного	одній (одної)	одних
Д.	одному	одній	одним
З.	Н. або Р. одне (одно)	одну	Н. або Р.
О.	одним	однією (одною)	одними
М.	(на) одному однім	(на) одній	(на) одних

2. Числівники два, дві, обидва, обидві відмінюються, як прикметники твердої групи.

2. Числівники три і чотири в кожному відмінку мають однаковізакінчення. Алев орудному відмінку числівник три має закінчення -ь-ома, а числівник чотири – ма. У всіх непрямих відмінках у числівниках три, чотири пишеться ьо (крім чотирма).

4. Числівники від п'яти до десяти відмінюються за таким зразком:

Н. п'ять шість сім вісім

Р. п'яти(п'ятьох) шести (шістьох) семи (сімох) восьми (вісьмох)

Д. п'яти (п'ятьом) шести (шістьом) семи (сімом) восьми (вісьмом)

З. п'ять або п'ятьох Н.або Р.

О. п'ятьма (п'ятьома) шістьма (шістьома) сьома (сімома) вісьма (вісьмома)

М. (на) п'яти (п'ятьох) (на) шести (шістьох) (на) семи (сімох) (на) восьми (вісьмох)

У числівниках шість, сім, вісім відбувається чергування [і] з [е] (шість – шести; сім – семи) та [і] з [о] (вісім – восьми) у родовому, давальному та місцевому відмінках.

5. У числівниках на -дцять і -десят відмінюється тільки друга частина (на відміну від відмінювання в російській мові).

Н. Р. Д. З. О. М.

чотирнадцять чотирнадцяти(чотирнадцятьох) чотирнадцяти(чотирнадцятьом) 3. Н. або Р. чотирнадцятьма (чотирнадцятьома) (на) чотирнадцяти (чотирнадцятьох)

сімдесят сімдесяти (сімдесятьох) сімдесяти (сімдесятьом) Н. або Р. сімдесятьма (сімдесятьома) (на)сімдесяти (сімдесятьох)

Перед закінченнями -ох, -ом, -ома, а також у орудному відмінку перед -ма після [т] пишеться знак м'якшення.

6. У складних числівниках на позначення сотень відмінюються обидві частини: перша – як числівникдва або п’ять, друга – як іменник місто в множині. Пишуться вони разом.

Н. Р. Д. З. О. М.

чотириста чотирьохсот чотирьомстам Н. або Р. чотирмастами (на) чотирьохстах

шістсот шестисот (шістьохсот) шестистам (шістьомстам) Н.або Р. шістьмастами(шістьомастами) (на) шестистах (шістьохстах)

сімсот семисот (сімохсот) семистам (сімомстам) Н.або Р. сьомастами (сімомастами) (на) семистах (сімохстах)

7. Числівники сорок, дев’яносто, сто у всіх непрямих відмінках мають закінчення -а (як і в російській мові)

Н. Р. Д. З. О. М.

сорок сорока сорока Н. або Р. сорока (на) сорока

сто ста ста Н. або Р. ста (на) ста

8. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нульвідмінюються, як іменники:тисяча– як іменник І відміни мішаної групи;мільйон, мільярд як іменник II відміни твердої групи;нуль– як іменник II відміни м'якої групи.

8. Збірні числівники двоє, троє, семеро та ін. мають такі самі відмінкові форми, як два, три, сім і т. д. (двоє, двох, двом, двома).

8. Неозначено-кількісні числівники: кілька, декілька– відмінюються, як числівник два; багато, небагато – як числівники три, чотири; кільканадцять – як числівник на -дцять.

11. У складених числівниках кожна складова частина змінюється за відповідними типами відмінювання простих і складних числівників.

Н.	вісімсот	шістдесят	сім
Р.	восьмисот вісьмохсот	шістдесяти шістдесятьох	семи сімох
Д.	восьмистам вісьмомстам	шістдесяти шістдесятьом	семи сімом
З.	вісімсот вісьмохсот	шістдесят шістдесятьох	сім сімох
О.	вісьмастами вісьмомастами	шістдесятьма шістдесятьома	сьома сімома
М.	(на) восьмистах вісьмохстах	шістдесяти шістдесятьох	семи сімох

12. У дробових числівниках чисельник відмінюється, як кількісний числівник, а знаменник – як порядковий (дві третіх, двох третіх, двом третім, двома третіми і т.д.)

Порядкові числівники змінюються як прикметники твердоїгрупи, за винятком числівника третій, який змінюється як прикметник м'якої групи.

Від-ки	Тверда група		Множина
	Чоловічий і середній рід	Жіночий рід
Н.	шостий шосте	шоста	шості
Р.	шостого	шостої	шостих
Д.	шостому	шостій	шостим
З.	Н. або Р. шосте	шосту	Н.або Р.
О.	шостим	шостою	шостими
М.	(на) шостому	(на) шостій	(на) шостих
	шостім

Від-ки	М’яка група		Множина
	Чоловічий і середній рід	Жіночий рід
Н.	третій третє	третя	трет
Р.	третього	третьої	третіх
Д.	третьому	третій	третім
З.	Н. або Р. третє	третю	Н. або Р.
О.	третім	третьою	третіми
М.	(на) третьому	третій	(на) третіх
	третім

У складених порядкових числівниках змінюється тільки останнє слово.

Н. сто сорок четвертий

Р. сто сорок четвертого

Д. сто сорок четвертого

З. Н. або Р.

О. сто сорок четвертим

М. (на) сто сорок четвертому

• Визначення часу

Українська мовна традиція твердо стоїть за визначення часу порядковими числівниками. Наприклад: «О шостій годині ми виїхали з дому». «Завтра об одинадцятій на мене чекатиме брат». У цих реченнях числівники о шостій, об одинадцятій означають не проміжок часу між годинами – п’ятою й шостою, десятою й одинадцятою, а точно визначену годину (рос. – в п’ять часов, в одиннадцать). Отже, за українською мовною традицією слід запитувати не «Скільки годин?», а «Котра година?».

Дробові числівники часу передаються відповідним дробом:

– із прийменником на до половини години: чверть на шосту, чверть на третю;

– із прийменниками на або до, коли буде половина години: пів на сьому (або пів до сьомої), пів на другу (або пів до другої);

– із прийменниками до або за, коли перейшло вже за половину години: за чверть восьма (або чверть до восьмої), за чверть дванадцята (або чверть до дванадцятої).

Не дробові, і цілі числівники, що означають певну кількість хвилин якоїсь години, треба ставити за такими самими правилами: п’ять на першу, десять на другу, двадцять на сьому, за п’ять четверта (або п’ять до четвертої), за десять восьма (або десять до восьмої), за дванадцять перша (або двадцять до першої).