Практикум

1. Поставте іменники у родовому відмінку однини. Поясніть, чому вони маютьзакінчення -а (-я) чи -у (-ю):

Сад, око, портфель, плач, вівторок, зал, дим, граніт, льон, бензин, град, грім, дощ, колосок, Байкал, Казбек, Дністер, Дніпро, рукопис, сантиметр, міліграм, квадрат, присудок, корінь, витвір, жаль, степ, романтизм, ґрунт, син, паркан, трамвай, тролейбус.

2. Поставте іменники у називному відмінку множини.

Селянин, громадянин, грузин, вірменин, болгарин, рибничанин, придністровець, повістяр, плече, вухо, інститут, вітер, вальс.

3. Поставте іменники

а) у давальному і місцевому відмінках однини: лисиця, зірка, посуха, пуща, сторінка, річка, гірка, перемога, рілля, колія, місія;

б) в орудному відмінку однини: сажа, круча, хода, м'ята, лопата, сторона, праця, огорожа, сторожа, Докія, олія, господиня;

в) у родовому відмінку множини (де треба, з паралельними закінченнями): вишивка, мережка, бійка, староста, капустина, жоржина, кухня, пісня, суддя,мережа, сім'я, загадка, спідниця, блузка, хустка, обручка.

4. Запишіть іменники в орудному відмінку однини. Поясніть правопис. Пригадайте, в яких ще випадках буває подвоєння букв унаслідок подовження.

Педаль, жовч, ненависть, скритість, мораль, путь, діагональ, мазь, вуаль, подорож, мідь, віддаль, область, користь, тінь, каламуть, синь, даль, чернь, зелень, сухість, спадковість, неповторність, верф, любов.

5. Випишіть іменники IV відміни. Провідміняйте два іменники, що мають у непрямих відмінках суфікси -ат- (-ят-) і -ен-.

Листя, дитя, ягнятко, плем'я, оленятко, хлопчик, хлоп'я, ім'я, волосся, курча, поняття, завзяття, сім'я, ягня, дитятко, курчатко, лоша, лошатко, дівчатко, дівча, телятко, вороня, внученя, внуча, внучатко, вовча, орля, орленя, лисеня, ведмежа, ведмежатко, соколя, соколятко, солов'я, солов'ятко, сороча, дрозденя, котеня, собача, собаченя, собачатко, тім'я.

6. Утворіть імена по батькові чоловіків і жінок від поданих імен.

Василь, Дмитро, Святослав, Олексій, Ілля, Лука, Костянтин, Зіновій, Дем'ян, Лазар, Лаврін, Сава, Кузьма, Овдій, Модест, Овсій, Мелетій, Матвій, Любомир, Мечислав, В'ячеслав, Лаврентій, Єрмолай, Геннадій, Дементій, Гурій.

Розвиток мовлення Лексична тема. Український національний одяг.

1. Прочитайте текст.

Український народний костюм

Кожен народ вкладає в своє національне вбрання чимало вигадки, майстерності й винахідливості. Український народний костюм радує око розмаїттям барв, крою, оздоблення. Неодмінним складником як чоловічого, так і жіночого вбрання українців є вишита сорочка – вишиванка.

Візерунок вишивки й дібрані кольори ниток можуть бути різними. Наприклад, у вишиванках Середньої Наддніпрянщини переважають чорний та червоний кольори.Сорочки на Волині вишиті червоними, жовтими й жовтогарячими нитками, а у вишиванках Буковини вирізняються чорний, червоний, жовтий та зелений кольори.

Крім вишиванки до складу жіночого українського костюма входила плахта – спідниця, зроблена з двох зшитих до половини полотнищ вовняної картатої тканини. Підперізували плахту крайкою – поясом з грубої тканини з китицями.

Заміжні жінки носили очіпок головний убір у вигляді шапочки, під яким ховалося волосся. Поверх очіпка голову зав'язували наміткою – покривалом з тонкого серпанку.

Чоловіки й жінки (особливо на Буковині, на Волині та в Карпатах – Гуцульщині) носили кептар – верхній одяг з сукна або хутра з багатою вишивкою та оздобами.

На ноги взували чоботи, а також постоли – м'яке шкіряне взуття, яке прив'язували до ніг мотузками – волоками. До вбрання жінки та дівчата добирали яскраві стрічки, намиста, ґудзики, квіти. Чимало елементів українського народного костюма використовується для моделювання й сучасного одягу.