Запізнення

– Доброго ранку! Перепрошую, чи можу я зайти до аудиторії?

– Доброго ранку! Проходьте, але скажіть, будь ласка, чому ви спізнились?

– Мені дуже ніяково, але я майже годину чекала маршрутне таксі.

– Я розумію, що з транспортом зараз дуже важко. Але я вам раджу ходити пішки – місто в нас не таке велике, щоб годину втрачати на зупинці.

– Дякую за пораду, спробую тепер ходити пішки.

– Гадаю, що ви більше не будете спізнюватися.

– Запевняю, що це востаннє.

Словник

завчасно – заранее, заблаговременно

помітити – заметать

принишклий – притихший, присмиревший

уважно – внимательно, пристально

стіннівка – стенная газета

обіч – рядом, в стороне

замість – вместо

захворіти – заболеть

замислитися – задуматься

згодом – со временем

приймати – принимать

залік – зачет

ускладнювати – осложнять

через пропуск – из-за пропуска

вирішувати – решать

перерва – перемена, перерыв

розташований – расположенный

потрібний – нужный

викладач – преподаватель

спізнитися – опоздать

чемно – вежливо

звертатися – обращаться

перепрошувати – просить прощение

відпрацювати – отработать

поважний – веский, убедительный

зважити – учесть, взвесить

розглядати – рассматривать

досліджений – исследованный

висвітлений – освещенный

заборгованість – задолженность

найближчим часом – в ближайшее время

зараховано – зачтено

іспит – экзамен

поквапитися – поторопиться

доки – пока

пошепки – шепотом

зацікавитися – заинтересоваться

зауваження – замечание

зошит – тетрадь

Завдання. Складіть розповідь про Придністровський державний університет ім. Т.Г. Шевченко.

Тема 4. Вживання апострофа

1. Правила вживання апострофа.

2. Лексична тема. У магазині.

• Апостроф – це графічний знак, який не означає звука, а вживається для роздільної вимови звуків (выполняет роль ъ и ь разделительных знаков в русском языке). Апостроф показує, що букви я, ю, є, ї, які стоять після нього, позначають два звуки: [йа], [йу], [йе], [йі].

Апостроф пишеться перед буквами я, ю, є, ї:	Апостроф не пишеться:
– після букв б, п, в, м, ф: б'ють, п'ять, в'яз, в'є, м'ясо, солов'ї, верф'ю, у сім'ї, п'єса;	– після губних приголосних б, п, в, м, ф, якщоперед ними стоять букви, що входять до складу кореня (крім р): свято, тьмяний, мавпячий.
– після букви р у кінці складу, що позначає твердий звук: подвір'я, пір'їна, бур'ян, матір'ю.	– після р у кінці складу, що позначає м’який звук: буря, буряк, крюк, рясний.
– після префіксів, що закінчуються на твердий приголосний: об'їхати, з'їсти, пред'явник, роз'ятрити, під'юдити, об'єднати.	– у словах іншомовного походження: бюджет, бюро, пюре, кювет, гравюра.
– у складних словах, якщо перша частина закінчується приголосними: пів'ями, пів'юрти, дит'ясла, трьох'ярусний.
– у слові Лук'ян та похідних від нього: Лук'яненко, Лук'янчук, Лук'яниха, Лук'янець, Лук'янівка, Лук'янов.
– в іншомовних словах після букв б, п, в, м, ф, р, ж, ч, ш, г, к, х: миш'як, Х'юстон, Монтеск'є, Руж'є.