19. Планування виробничого навчання: перспективно-тематичне планування, підбор учбово-виробничих робіт.

Планування і облік виробничого навчання в учбових закладах професійно-технічного навчання мають велике педагогічне значення і явля­ются основою організації учбового процесу.

Планування і облік виробничого навчання повинні проводитися в повній відповідності з Державним стандартом професійно-технічної освіти.

Державний стандарт професійно-технічної освіти для підготовки робітників з професії “Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування” 2-6 розрядів розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. №1135 та ст.32 Закону України “Про професійно-технічну освіту” (103/98-ВР) і є обов’язковим для виконання усіма професійно-технічними навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників, незалежно від їх підпорядкування та форми власності.

Державний стандарт професійно-технічної освіти містить:

• освітньо-кваліфікаційну характеристику випускника професійно-технічного навчального закладу;

• типовий навчальний план підготовки кваліфікованих робітників;

- типові навчальні програми з навчальних предметів, виробничого навчання і виробничої практики, передбачених типовим навчальним планом;

• критерії кваліфікаційної атестації випускників;

• перелік основних обов’язкових засобів навчання;

• список рекомендованої літератури.

Планування виробничого навчання в ПТНЗ дозволяє забезпечити повне і своєчасне виконання учбових планів і програм, що відповідає типовим навчальним планам, а також раціональне використання учбових приміщень, устаткування і матеріалів.

Відповідно до цього планування виробничого навчання повинне полягати:

1. у розподілі часу для вивчення учбового матеріалу програми;

2. у підборі найбільш доцільних учбово-виробничих завдань учнів;

3. у визначенні робочих місць учнів, тривалість навчання на них і порядку переміщення учнів по робочих місцях;

4) у встановленні необхідного взаємозв'язку в учбово-виховній роботі майстра виробничого навчання і викладачів;

б) у забезпеченні якнайповнішого і раціональнішого використання устаткування, пристосувань, инстру­мента, матеріалу і технічної документації.

Аби підготувати майстерні і майстрів до работи, що забезпечує якісне освоєння учнями виробничих операцій, необхідне виробниче навчання запланувати в наступних документах:

1. переліку учбово-виробничих робіт;

2. графіці виробничого навчання групи;

3. плани уроків або роботи майстра.

Переліки учбових робіт складають для того, щоб визначити, які конкретні учбово-виробничі роботи повинен виконувати учень дан­ної професії в учбовій майстерні або на учбовій ділянці, аби опанувати професійні знання, уміння і навики, передбачені програмою виробничого навчання. Кожна робота, що включається в перелік, повинна повністю відповідати учбовим завданням даної теми програми.

Переліки учбових робіт складають на учбове півріччя майстри виробничого навчання під керівництвом старшого майстра, обговорюють на педагогічні раді і затверджуються директором або заступником ди­ректора по учбово-виробничій роботі.

При підборі об'єктів робіт і складанні переліку учбово-виробничих робіт слідує передбачати:

а) наявність матеріально-технічної бази в училищі (устаткування, пристосувань, інструментів, виробів, що випускаються училищем і базовим підприємством);

б) використання в кожній новій роботі по можливості всіх раніше вивчених операцій;

в) послідовність наростання складності виконуємої роботи по мірі ускладнення;

г) вдосконалення технологічних знань, умінь і навиків учнів в процесі виконання кожної нової роботи;

д) виробничу цінність учбових, робіт;

е) можливість нормування — встановлення норм вироблення на кожну роботу;

ж) підвищення на кожному подальшому занятті тех­нічних вимог і умов відповідно до про­грами і кваліфікаційної характеристики;

з) послідовний розвиток умінь і навиків і опанування передових прийомів і способів роботи;

и) підбір робіт, що дозволяють упроваджувати новітні методи праці.

Учбові роботи, що включаються в переліки, підбирають із замовлень базових підприємств і організацій, централізованих виробничих замовлень, а також із інших виробів, прийнятих до виробництва в училищі.

Об'єктами робіт можуть бути учбово-наочні посібники і прилади для учбових кабінетів і лабораторій училища.

На першому періоді навчання учнів в учбових ма­йстернях перелік учбових робіт складається по наступній зразковій формі: найменування тем і підтем програми виробничого навчання; найменування учбових робіт; норми часу на їх виконання (разраховані відповідно до вимог інструкції про нормування учбових робіт) з врахуванням виробничих можливостей, продуктивних режимів робіт і передового виробничого досвіду відповідно до технологічного процесу.

20. ПЛАНУВАННЯ КОМПЛЕКСНОГО УЧБОВО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: ПАСПОРТ КОМПЛЕКСНОГО МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

Паспорт – це документ, в якому зафіксована навчально-методична документація, навчальна та методична література, а також оптимальний набір засобів навчання, необхідних для повного та якісного вивчення всіх вузлових питань щодо теми програм теоретичного чи виробничого навчання.

Паспорти поділяються наступним чином:

- паспорт навчального закладу;

- паспорт професії;

- кабінету;

- лабораторії;

- майстерні;

- бібліотеки.

У професійно-технічному навчальному закладі паспорти комплексного методичного забезпечення розробляються викладачами або групою викладачів та майстрами виробничого навчання під керівництвом методичних органів професійного ліцею та НМЦ ПТО у регіоні. Паспорт комплексного методичного забезпечення дає можливість:

- визначити вид, назву, коротку характеристику, кількість засобів навчання, необхідних для якісного вивчення навчального матеріалу;

- проводити облік навчальних кабінетів, майстерень, лабораторій;

- планувати та контролювати поточну роботу зі створення необхідних засобів навчання в навчальному закладі.

Паспорт комплексного методичного забезпечення професії складається з наступних основних розділів:

Розділ 1 - навчально-методична документація (див. форма 1). Особливої уваги потребує забезпечення навчальної програми інженерно-технічною документацією. Технічна документація має відображати виробничі процеси навчання учнів;

Розділ 2- навчальна література з професії (предмета) (див. форма 2). Систематизацію навчальної літератури доцільно проводити спільно з бібліотечними працівниками;

Розділ 3 - методичні посібники для викладача, майстра виробничого навчання (див. форма 3). Тут фіксуються тільки ті методичні рекомендації та інформаційні матеріали з передового педагогічного досвіду, які відображають методику навчання з даного предмета (професії). Розробка даного розділу паспорта потребує від викладача (майстра виробничого навчання) дидактичного аналізу змісту навчального матеріалу предмета (професії) з кожної теми. Виділені вузлові питання мають в логічній сукупності повністю охоплювати весь зміст теми (розділу), предмета загалом. Згідно з результатами аналізу розробляється перелік наявних і необхідних засобів навчання та контролю для формування професійних знань, умінь, навичок учнів з кожної теми;

Розділ 4 - засоби навчання для вивчення тем, розділів і вузлових питань навчального матеріалу предмета теоретичного навчання (див. форма 4);

Розділ 5 - дидактичні засоби навчання для вивчення тем і розділів програми виробничого навчання (див. форма 5).