- •3. Метод правового регулювання господарсько-правових відносин
- •4. Принципи господарського права
- •5. Господарське право як система законодавства та інших джерел права
- •11. Поняття легалізації господарської діяльності та її елементів
- •12. Державна реєстрація суб’єктів господарювання
- •13. Державна реєстрація припинення суб’єктів господарювання
- •14. Ліцензування певних видів господарської діяльності
- •15. Патентування деяких видів господарської діяльності
- •16. Поняття суб’єкта господарського права
- •18. Правовий статус громадян-підприємців
- •19. Підприємство як основний господарюючий суб’єкт
- •20. Установчі документи суб’єктів господарювання
- •22. Кооператив як підприємство колективної власності
- •23. Суть і співвідношення різних видів господарських товариств
- •24. Правовий статус акціонерних товариств
- •26. Правовий статус повного і командитного товариства
- •27. Об’єднання підприємств
- •36. Поняття економічної конкуренції та її елементи.
- •39. Антиконкурентні дії органів влади,місцевого самоврядування та адміністративно-господарського управління і контролю.
- •40. Контроль за концентрацією суб’єктів господарювання.
- •44. Способи приватизації.
- •45. Стадії приватизаційного процесу.
- •46. Поняття та об’єкти оренди у господарських відносинах.
- •47. Субєкти оренди у господарських відносинах.
- •49. Особливості оренди об’єктів права державної та комунальної власності.
- •57. Поняття розрахункових правовідносин.
- •58. Порядок відкриття та обслуговування банківського рахунку.
- •59. Поняття і зміст готівкових розрахунків.
- •60Форми готівкових розрахунків
- •61. Поняття та принципи безготівкових розрахунків.
- •63. Розрахунки з використанням платіжного доручення
- •64. Розрахунки з використанням платіжної вимоги-доручення
- •67. Розрахунки по інкасо (з використанням інкасового доручення)
- •70) Розрахунки засновані на платіжній гарантії
- •72. Форми державного регулювання інвестиційної діяльності.
- •73. Гарантії захисту прав інвестора в українському законодавстві.
- •74. Гарантії захисту прав інвестора міжнародному праві.
- •75. Поняття, види і суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •76. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Класифікація основних методів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •78. Форма і зміст зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
- •79. Базисні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу (поставки)
- •82. Поняття, ознаки і види господарсько-торговельної діяльності.
- •86. Предмет, кількість і асортимент поставки.
- •88. Якість товарів, що поставляються.
- •91. Правове регулювання контрактації сільськогосподарської продукції.
- •92. Правове регулювання енергопостачання.
- •94. Оренда майна у сфері господарювання.
- •95. Умови договору оренди.
- •98. Оренда державного та комунального майна.
- •99. Суборенда державного та комунального майна.
- •100. Викуп (приватизація) об’єкта оренди.
- •103. Міна (бартер) у сфері господарювання.
- •105. Поняття та ознаки комерційного посередництва (агентської діяльності). Підстави виникнення агентських відносин.
- •106. Агентський договір, його зміст і виконання.
- •107. Взаєморозрахунки в агентських відносинах.
- •109. Загальні положення про захист прав суб’єктів господарювання.
16. Поняття суб’єкта господарського права
Поняття суб'єкта господарського права обґрунтоване теорією господарського права, яка виходить з того, що суб'єктами господарського права є учасники господарських відносин, тобто організації та їхні структурні підрозділи. Окремі громадяни, якщо вони здійснюють підприємництво без створення підприємства, також мають визнаватися суб'єктами господарського права, а не суб'єктами цивільного права, як вважалося раніше, хоч їхній правовий статус потребує детального дослідження. Серед організацій - суб'єктів господарського права можна виділити: а) організації, які у вигляді професійного промислу виробляють і реалізують для суспільних (не власних) потреб продукцію, виконують роботи, надають послуги; б) організації - споживачі результатів господарської діяльності; в) організації, що здійснюють професійну управлінську діяльність в економіці. Суб'єкти господарського права діють або як власники основних засобів виробництва (наприклад, кооперативи, господарські товариства), або як господарюючі суб'єкти, засновані власниками (наприклад, державне підприємство, приватне підприємство, підприємство, засноване кооперативом). Управлінські організації - міністерства, відомства - визначені законом як уповноважені власником (власниками) органи. По-перше, ці суб'єкти мають певну організаційно-правову форму, в якій здійснюється господарська або управлінська діяльність. Другою ознакою суб'єкта господарського права є те, що він має юридично відокремлене і закріплене за ним майно у формі основних фондів, оборотних коштів, інших цінностей. Тобто у майновому відношенні суб'єкт господарського права є самостійним і не залежить у своїх рішеннях від засновників і учасників. Третьою, суто юридичною ознакою суб'єкта господарського права є його господарська правосуб'єктність. Суб'єкт господарського права має основану на законі можливість набувати від свого імені майнові та особисті немайнові права, вступати в зобов'язання, виступати у судових органах. Отже, суб'єкти господарського права - це організації, які на основі юридичне відокремленого майна в межах своєї господарської компетенції безпосередньо здійснюють господарську діяльність і використання її результатів або управлінську діяльність в економіці.
17. Ознаки і види суб’єктів господарюванняДо ознак потрібно віднести: 1) безпосереднє здійснення господарської діяльності, тобто виробництво продукції, виконання робіт або надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність 2) організаційно-правова форма, в якій здійснюється господарська діяльність, тобто передбачений чинним законодавством України зовнішній вираз організаційної структури суб’єкта господарювання, який реалізується в конкретному виді підприємства, господарського об’єднання, неприбуткової або іншої організації, що володіють правами юридичної особи, або в певному виді відокремленого підрозділу, здійсненні господарської діяльності громадянином без створення юридичної особи. 3) володіння відокремленим майном означає, що самостійна господарська діяльність для досягнення економічних, соціальних та інших результатів вимагає наявності у суб’єкта господарювання необхідного для цього майна. Таке майно повинно бути закріплене за ним рішенням засновників і відображено в самостійному балансі у вигляді основних фондів, оборотних коштів та інших цінностей. 4) реалізація господарської компетенції як ознака суб’єкта господарювання означає засновану на законі можливість цього суб’єкта від свого імені здійснювати господарські права та обов’язки. 5) самостійна відповідальність за своїми зобов’язаннями. Види. За критерієм наявності у суб’єкта господарювання мети отримання прибутку таких суб’єктів можна поділити на два види: 1) комерційний суб’єкт господарювання (підприємець); 2) некомерційний суб’єкт господарювання. Суб’єкти господарювання поділяються також на: 1) колективні утворення – організації та їх структурні підрозділи; 2) індивідуальні утворення – це громадяни-підприємці. Нетиповими колективними суб’єктами господарювання можуть бути названі відособлені підрозділи (структурні одиниці) господарських організацій, що діють на території України, зокрема філії та представництва, особливо іноземних юридичних осіб.