60Форми готівкових розрахунків

Форми готівкових розрахунків обумовлені правилами докумен­тального оформлення готівкових операцій.  Формалізація готівкових розрахунків виконує пасивну функцію у порівнянні з активною функцією формалізації безготівкових розрахунків. Де зумовлено тим, що формалізація готівкових роз­рахунків лише фіксує дані проведеної операції, тоді як формаліза-  дія безготівкових розрахунків прямо визначає механізм переказу грошових коштів.  Розрахунки з використанням РРО — де форма готівкових роз­рахунків у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, за якої підтвердження готівкової операції проводиться із застосуванням зареєстрованого, опломбованого і переведеного у фіскальний режим роботи РРО з видачею касового чека або іншого розрахункового до­кумента (залежить від типу РРО).  Розрахунки з використанням розрахункової книжки — це форма готівкових розрахунків, за якою у випадку неможливості використання РРО (поломка, ремонт, розрахунки в гірських насе­лених пунктах тощо) фіксація розрахункової операції проводиться з використанням належним чином зброшурованої, прошнурованої і зареєстрованої книжки, яка містить номерні розрахункові квитан­ції, що видаються платникові.  Розрахунки з використанням видаткового касового ордера — це форма готівкових розрахунків, за якою видача готівкових коштів з каси підприємства оформляється видатковим касовим ордером. Ця форма розрахунків застосовується у разі закупівлі сільгосппро­дукції у населення, повернення проданої раніше продукції власного виробництва, видачі коштів під звіт тощо.  Розрахунки з використанням прибуткового касового ордера — це форма готівкових розрахунків, за якою внесення готівки до каси підприємства оформляється прибутковим касовим ордером з вида­чею особі, яка внесла готівку, відривної квитанції, що підтверджує факт внесення коштів. Ця форма розрахунків застосовується у разі продажу продукції власного виробництва, а також при операціях разового або нетоварного характеру.  Розрахунки з використанням товарного чека — це форма го­тівкових розрахунків, за якою у випадках, встановлених законодав­ством України, суб'єкт господарювання уповноважений проводити операції без використання реєстратора розрахункових операцій і розрахункових книжок, але на вимогу покупця оформляє товарний чек, який підтверджує дані проведеної операції.

61. Поняття та принципи безготівкових розрахунків.

Безготівкові розрахунки — це спосіб приймання-передачі грошо­вого еквівалента за допомогою банківських переказів певно* суми з рахунка платника на рахунок одержувача, або з каси банку на рахунок одержувача. Як указувалося вище, згідно зі ст. 198 ГК України платежі за грошовими зобов'язаннями у сфері господарю­вання здійснюються за загальним правилом у безготівковійформі або в готівковій формі через установи банків.  Безготівкові розрахунки протидіють розвитку «тіньової» еконо­міки. Зокрема, контроль за розрахунками через банки забезпечує порядок в оподаткуванні підприємств торгівлі, які при готівкових розрахунках допускають неоприбуткування частини виручки.  Принципи безготівкових розрахунків орієнтують на одноманітне застосування норм права у сфері безготівкових розрахунків.  Першим принципом безготівкових розрахунків слід назвати про­ведення таких розрахунків через банківські установи. Другим принципом безготівкових розрахунків слід визнати пра­вило «прямого платежу», що припускає заборону платежів однієї особи за рахунок коштів іншої. Третім принципом безготівкових розрахунків є загальне правило про вільний вибір суб'єктами господарювання умови про попередню оплату товарів (робіт, послуг) за винятком випадків, закріплених у законодавстві.Четвертим принципом безготівкових розрахунків є положен­ня про те, що платежі проводяться лише тоді, коли на рахунку платника е вільні кошти, або за рахунок кредиту банку. П'ятий принцип безготівкових розрахунків полягає у вимозі використання платіжних інструментів на паперових або електронних носіях у зв'язку з необ­хідністю строгої фіксації обігу самого ліквідного товару — грошей. Шостий принцип безготівкових розрахунків — банки проводять списання коштів з рахунків клієнтів тільки за їх розпорядженням (згодою чи акцептом), окрім випадків примусового і договірного списання.

62. Поняття і зміст розрахункових документів, які застосовуються при безготівкових розрахунках. Розрахунки між учасниками господарських відносин здійсню­ються на підставі розрахункових документів.  Поняття розрахункових документів можна трактувати в ши­рокому і вузькому значеннях слова. В широкому — це документи, що використовуються учасниками розрахункових операцій для оформлення переказу коштів платника одержувачу (документи на переказ). У вузькому — це передбачені ст. 22 Закону «Про пла­тіжні системи та переказ коштів в Україні» документи для ініці­ації платежу, що подаються ініціатором платежу (платником або одержувачем — залежно від форми розрахунків) до обслуговуючої банківської установи для переказу коштів з рахунка платника на рахунок одержувача. До документів на переказ, окрім документів для ініціації платежу, належать також документи на переказ го­тівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги тощо. Розрахунковий документ — це документарна вказів­ка, виконана в паперовій або електронній формі відповідно до державних стандартів, що містить необхідну інформацію для здійснення суб'єктами господарювання безготівкових операцій.  Реквізити розрахункових документів, особливості їх оформлен­ня, обробки і захисту регламентуються НБУ.  Зокрема, можна виділити такі обов'язкові реквізити розрахункових документів: а) назва документа і його вихідні дані; б) назви і коди (но­мери ) платника і одержувача коштів; в)реквізити банків платника і одержувача; г) суму платежу цифрами і прописом; д) призначення платежу. Якщо здійснюється примусове списання (стягнення) ко­штів, то необхідне посилання на відповідну статтю закону; е) від­тиск печатки (за її наявності) і підпис відповідальних осіб ініціатора платежу; е) коди бюджетної класифікації і термін настання платежу (уразі бюджетних платежів); ж) суму ПДВ або напис *без ПДВ», за винятком документів про сплату податків.  Обов'язковим реквізитом електронного документа є електронний цифровий підпис. При виконанні розрахункової операції в національній валюті банк зобов'язаний перевіряти належне оформлення розрахункового документа. Розрахункові документи є чинними протягом певного часу з дня виписки. Зокрема, для платіжного доручення такий термін складає 10 днів, для гарантованого платіжного доручення — 30 днів, для платіжної вимоги на примусове списання (стягнення) термін дії диференціюється: для направлення в банк стягувача — 10 днів, в банк платника — 30 днів з дня складання.