- •3. Метод правового регулювання господарсько-правових відносин
- •4. Принципи господарського права
- •5. Господарське право як система законодавства та інших джерел права
- •11. Поняття легалізації господарської діяльності та її елементів
- •12. Державна реєстрація суб’єктів господарювання
- •13. Державна реєстрація припинення суб’єктів господарювання
- •14. Ліцензування певних видів господарської діяльності
- •15. Патентування деяких видів господарської діяльності
- •16. Поняття суб’єкта господарського права
- •18. Правовий статус громадян-підприємців
- •19. Підприємство як основний господарюючий суб’єкт
- •20. Установчі документи суб’єктів господарювання
- •22. Кооператив як підприємство колективної власності
- •23. Суть і співвідношення різних видів господарських товариств
- •24. Правовий статус акціонерних товариств
- •26. Правовий статус повного і командитного товариства
- •27. Об’єднання підприємств
- •36. Поняття економічної конкуренції та її елементи.
- •39. Антиконкурентні дії органів влади,місцевого самоврядування та адміністративно-господарського управління і контролю.
- •40. Контроль за концентрацією суб’єктів господарювання.
- •44. Способи приватизації.
- •45. Стадії приватизаційного процесу.
- •46. Поняття та об’єкти оренди у господарських відносинах.
- •47. Субєкти оренди у господарських відносинах.
- •49. Особливості оренди об’єктів права державної та комунальної власності.
- •57. Поняття розрахункових правовідносин.
- •58. Порядок відкриття та обслуговування банківського рахунку.
- •59. Поняття і зміст готівкових розрахунків.
- •60Форми готівкових розрахунків
- •61. Поняття та принципи безготівкових розрахунків.
- •63. Розрахунки з використанням платіжного доручення
- •64. Розрахунки з використанням платіжної вимоги-доручення
- •67. Розрахунки по інкасо (з використанням інкасового доручення)
- •70) Розрахунки засновані на платіжній гарантії
- •72. Форми державного регулювання інвестиційної діяльності.
- •73. Гарантії захисту прав інвестора в українському законодавстві.
- •74. Гарантії захисту прав інвестора міжнародному праві.
- •75. Поняття, види і суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •76. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Класифікація основних методів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •78. Форма і зміст зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
- •79. Базисні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу (поставки)
- •82. Поняття, ознаки і види господарсько-торговельної діяльності.
- •86. Предмет, кількість і асортимент поставки.
- •88. Якість товарів, що поставляються.
- •91. Правове регулювання контрактації сільськогосподарської продукції.
- •92. Правове регулювання енергопостачання.
- •94. Оренда майна у сфері господарювання.
- •95. Умови договору оренди.
- •98. Оренда державного та комунального майна.
- •99. Суборенда державного та комунального майна.
- •100. Викуп (приватизація) об’єкта оренди.
- •103. Міна (бартер) у сфері господарювання.
- •105. Поняття та ознаки комерційного посередництва (агентської діяльності). Підстави виникнення агентських відносин.
- •106. Агентський договір, його зміст і виконання.
- •107. Взаєморозрахунки в агентських відносинах.
- •109. Загальні положення про захист прав суб’єктів господарювання.
94. Оренда майна у сфері господарювання.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. 2. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). 3. Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання. 4. Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства. 5. Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди. 6. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. 1. З визначення поняття договору оренди, за яким одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, випливають такі ознаки оренди як різновиду майнового найму: по-перше, орендні відносини мають виключно договірний характер і не можуть виникати з актів управління господарською діяльністю або з інших підстав; по-друге, оренда передбачає передачу майна у користування (без надання права орендареві розпоряджатися орендованим майном); по-третє, таке користування є платним, що забезпечується внесенням орендарем орендодавцеві орендної плати у визначених розмірах; по-четверте, оренда передбачає передачу майна у строкове (тимчасове) користування. У разі закінчення строку, на який було укладено договір оренди, цей договір припиняється; по-п'яте, майно, що передається в оренду, може використовуватися орендарем виключно для здійснення господарської діяльності. Надання майна не для здійснення господарської діяльності, а для задоволення інших потреб (лікувально-оздоровчих, просвітницьких, культурно-спортивних тощо) може мати місце на підставі договору майнового найму відповідно до положень статей 759-786, 792-806 ЦК. 2. Оскільки майно, що передається в оренду, може використовуватися орендарем лише для здійснення господарської діяльності, таким майном, згідно з частиною 2 коментованої статті, є індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). 3. Виходячи з призначення орендованого майна, встановленого частинами 1 і 2 коментованої статті, частина 3 цієї статті містить перелік об'єктів оренди трьох категорій: 1) державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси; 2) нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); 3) інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання. Згідно з Законом «Про оренду державного та комунального майна» [347] об'єктами оренди може бути також майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації). 4. Якщо об'єктом оренди є структурні підрозділи державних та комунальних підприємств, така оренда не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність відповідного підприємства. Це правило не стосується оренди структурних підрозділів підприємств, заснованих на приватній та колективній власності. 5. Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди. Так, не можуть бути об'єктами оренди цілісні майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), що здійснюють діяльність, пов'язану з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, а також цілісні майнові комплекси казенних підприємств.
