59. Поняття і зміст готівкових розрахунків.

Готівкові розрахунки — це спосіб здійснення розрахунків, за якого платіж здійснюється паперовими грошима чи металевою монетою. У законодавстві розрахунки з використанням платіжної картки, як правило, прирівнюються до готівкових розрахунків. При розрахунках за допомогою готівки не виникає таких яскраво виражених відокремлених відносин у рамках вихідних майнових відносин, як при безготівкових розрахунках. Тут, як правило, нерозривні процеси передачі товарів і сплати грошей, що робить грошовий платіж органічною частиною еквівалентних відносин. Водночас, діють спеціальні правила документального оформлення процедур приймання-передачі готівки, а також тісно пов'язаних з ними операцій із зберігання, обліку і обігу готівки (касові операції). Це дозволяє розглядати готівкові розрахунки в рамках самостійних правовідносин.  Згідно зі ст. 198 ГК України платежі за грошовими зобов'язан­нями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються в безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Готівкові розрахунки через банківські установи в цьому випадку є внесенням готівки до каси банків для переказу на рахунки суб'єктів господарювання, або видачі ним у вигляді готівкових коштів. Таким чином, за загальним правилом між суб'єктами господарювання не можуть здійснюватися готівкові розрахунки поза банківські установи. Це положення ГК України уточнюють загальне правило ст. 1087 ЦК України про те, що між юридичними особами, а також за участю громадян — підприємців готівкові розрахунки допускаються, якщо інше не встановлене за­коном.  Розрахунки готівкою суб'єктів господарювання між собою, а також з громадянами можуть здійснюватися за рахунок коштів, одержаних з кас банків, а також за рахунок виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) і позареалізаційних надходжень (наприклад, внесок засновників до статутного фонду підприємства). Сума платежу готівкою одного суб'єкта господарювання іншому суб'єктові господарювання не повинна перевищувати 10 тис. грн протягом одного дня незалежно від кількості платіжних документів. Проте кількість суб'єктів господарювання, з якими можуть прово­дитися розрахунки протягом дня, не обмежується. Платежі понад вказану суму повинні здійснюватися виключно безготівковим способом. Дія цього правила не розповсюджується на закупівлі сільгосппродукції, на розрахунки за спожиту електроенергію, на розрахунки з бюджетами, а також на розрахунки суб'єктів госпо­дарювання з громадянами. Якщо здійснюються готівкові розрахунки понад вказані вище суми, то кошти, які перевищують їх, розрахунково додаються до залишків готівки в касі для подальшого контролю з боку держави. При цьому підприємства зобов'язані дотримувати ліміт залиш ку готівки в касі — максимальний розмір грошової суми, який може знаходитися в касі підприємства на кінець дня, і встановлюється банком відповідно до нормативних актів НБУ з урахуванням особ­ливостей господарської діяльності підприємства (режим і специфіка роботи, віддаленість від банку, розмір касових оборотів, графік роботи інкасатора