- •3. Метод правового регулювання господарсько-правових відносин
- •4. Принципи господарського права
- •5. Господарське право як система законодавства та інших джерел права
- •11. Поняття легалізації господарської діяльності та її елементів
- •12. Державна реєстрація суб’єктів господарювання
- •13. Державна реєстрація припинення суб’єктів господарювання
- •14. Ліцензування певних видів господарської діяльності
- •15. Патентування деяких видів господарської діяльності
- •16. Поняття суб’єкта господарського права
- •18. Правовий статус громадян-підприємців
- •19. Підприємство як основний господарюючий суб’єкт
- •20. Установчі документи суб’єктів господарювання
- •22. Кооператив як підприємство колективної власності
- •23. Суть і співвідношення різних видів господарських товариств
- •24. Правовий статус акціонерних товариств
- •26. Правовий статус повного і командитного товариства
- •27. Об’єднання підприємств
- •36. Поняття економічної конкуренції та її елементи.
- •39. Антиконкурентні дії органів влади,місцевого самоврядування та адміністративно-господарського управління і контролю.
- •40. Контроль за концентрацією суб’єктів господарювання.
- •44. Способи приватизації.
- •45. Стадії приватизаційного процесу.
- •46. Поняття та об’єкти оренди у господарських відносинах.
- •47. Субєкти оренди у господарських відносинах.
- •49. Особливості оренди об’єктів права державної та комунальної власності.
- •57. Поняття розрахункових правовідносин.
- •58. Порядок відкриття та обслуговування банківського рахунку.
- •59. Поняття і зміст готівкових розрахунків.
- •60Форми готівкових розрахунків
- •61. Поняття та принципи безготівкових розрахунків.
- •63. Розрахунки з використанням платіжного доручення
- •64. Розрахунки з використанням платіжної вимоги-доручення
- •67. Розрахунки по інкасо (з використанням інкасового доручення)
- •70) Розрахунки засновані на платіжній гарантії
- •72. Форми державного регулювання інвестиційної діяльності.
- •73. Гарантії захисту прав інвестора в українському законодавстві.
- •74. Гарантії захисту прав інвестора міжнародному праві.
- •75. Поняття, види і суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •76. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Класифікація основних методів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •78. Форма і зміст зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
- •79. Базисні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу (поставки)
- •82. Поняття, ознаки і види господарсько-торговельної діяльності.
- •86. Предмет, кількість і асортимент поставки.
- •88. Якість товарів, що поставляються.
- •91. Правове регулювання контрактації сільськогосподарської продукції.
- •92. Правове регулювання енергопостачання.
- •94. Оренда майна у сфері господарювання.
- •95. Умови договору оренди.
- •98. Оренда державного та комунального майна.
- •99. Суборенда державного та комунального майна.
- •100. Викуп (приватизація) об’єкта оренди.
- •103. Міна (бартер) у сфері господарювання.
- •105. Поняття та ознаки комерційного посередництва (агентської діяльності). Підстави виникнення агентських відносин.
- •106. Агентський договір, його зміст і виконання.
- •107. Взаєморозрахунки в агентських відносинах.
- •109. Загальні положення про захист прав суб’єктів господарювання.
46. Поняття та об’єкти оренди у господарських відносинах.
Оренда в господарських відносинах – це засноване на договорі термінове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення господарської діяльності.Господарські відносини оренди об’єктів права приватної власності регулюються ГК України і ЦК України. Майно, що передається в оренду, іменується об’єктом оренди. При оренді право власності на об’єкт оренди не переходить до орендаря, а зберігається за його власником, орендар отримує тільки право користування об’єктом оренди, тобто право отримувати від об’єкту оренди його корисні властивості, не розпоряджаючись його подальшою долею і не змінюючи на свій розсуд його основні властивості та параметри.Об’єктом оренди в господарських відносинах можуть бути:а) цілісні майнові комплекси підприємств або їх структурних підрозділів;б) неспоживане індивідуально-визначене майно виробничо-технічного призначення.Цілісний майновий комплекс – це господарський об’єкт із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), до складу якого входять всі види майна, що забезпечують його діяльність: відокремлена земельна ділянка, на якій розміщений об’єкт з автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання, будівлі та споруди, устаткування, інвентар, сировина, права вимоги і борги, права на торгову марку.Ст. 283 ГК України прямо називає серед таких об’єктів: - споруди (будівельні системи, пов’язані із землею, створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів та устаткування в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт);- будівлі (споруди, що складаються з несучих і захисних конструкцій, що складають надземні або підземні приміщення, призначені для перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, предметів);- приміщення (частини внутрішнього об’єму будівель, обмежені будівельними конструкціями з можливістю входу та виходу). Із урахуванням специфіки господарської діяльності мова може йти про нежилі офісні, виробничі, торгові будівлі, приміщення та споруди (прикладами таких споруд можуть бути резервуари, водонапірні башти, тунелі).До рухомого майна відноситься знімне устаткування, транспортні засоби і будь-які інші об’єкти, переміщення яких можливо без їх знецінення та зміни призначення.Для поворотної передачі споживаних речей, що визначаються родовими ознаками (зерна, вугілля та інших речей, які вимірюються тільки числом, вагою та мірою і знищуються або переробляються в процесі їх використання) використовується договір позики (ст. ст. 184, 185, 1046-1053 ЦК України).Важливість класифікації об’єктів оренди зумовлюється тим, що законодавство встановлює різний режим реалізації орендних правовідносин стосовно різних об’єктів. Наприклад, згідно зі ст. 288 ГК України суборенда цілісних майнових комплексів об’єктів державної або комунальної власності не допускається. Відповідно до ст. ст. 793 і 794 ЦК України договори оренди капітальних споруд, що передаються в оренду на термін 3 роки і більше, підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Згідно зі ст. 290 ГК України оренда земельної ділянки у сфері господарювання вимагає нотаріального посвідчення та державної реєстрації тощо.
