Висновки:

очікувана величина і

в якій зоні пожежі виявиться об'єкт;

межа стійкості об'єкта, і стан його стійкості до впливу світлового випромінювання.

Заходи по підвищенню стійкості:

замінити м'яку покрівлю будівель на асбоцементну;

замінити дерев'яні віконні рами і обкладинки на металеві;

оббити двері покрівельним залізом по азбестовій прокладці;

збільшити кількість засобів пожежогасіння, своєчасно прибирати виробниче сміття в цехах і на території.

Проведення даних заходів дозволить підвищити межу стійкості об'єкта до впливу світлового випромінювання.

Підвищення стійкості об'єкта до впливу світлового випромінювання доцільне до певної межі. Цією межею є величина світлового імпульсу на такій відстані від центра ядерного вибуху, на якому надмірний тиск ударної хвилі дорівнює межі стійкості будівель і споруд по ударній хвилі. Іншими словами, будівлі і споруди повинні бути теплостійкими на тих відстанях, на яких під дію ударної хвилі вони зберігаються і продовжують функціонувати, або отримують не більш ніж середнє руйнування.

Оцінка стійкості об'єкта до радіоактивного зараження

Джерелами радіоактивного зараження є аварії на об'єктах ядерної енергетики з викидом радіоактивних речовин і застосування ядерної зброї.

Радіоактивне зараження впливає на виробничу діяльність об'єкта шляхом впливу на робітниках і службовцях.

За критерій стійкості роботи промислового об'єкта в умовах радіоактивного зараження приймається встановлена доза випромінювання _, яку можуть отримати робітники і службовці за час роботи на зараженій місцевості.

ВИХІДНІ ДАНІ

потужність ядерного боєприпасу;

відстань від центра вибуху до об'єкта, , км;

швидкість і напрямок середнього вітру.

Послідовність оцінки

1. Визначити максимальну дозу проникаючої радіації, і рівень радіації, очікуваної на об'єкті на одну годину після вибуху , виходячи з потужності ядерного боєприпасу, відстані від центра вибуху до об'єкта, , швидкості та напряму вітру на об'єкт (Додаток 8, 9).

ПРИКЛАД:

1. Розрахувати дозу випромінювання, яку можуть отримати робітники і службовці за робочу зміну - 12 год, знаходячись у виробничих будівлях і в сховищах при ,

для виробничих будівель визначається в залежності від їх конструкції (Додаток 11). для сховищ розраховується в залежності від типу, умов їх розташування і товщини перекриття (Таблиця 9).

Таблиця 9.

Коефіцієнт умов розташування сховищ

Умови розташування
Окремо стоячі сховища поза районом забудівлі Теж, в районі забудови Сховища вбудовані в окремо стоячі будівлі: для стін, які виступають над поверхнею землі для перекрить Сховище вбудоване у виробничий комплекс або житловий квартал: для стін, які виступають над поверхнею землі для перекрить	1 2 2 4 4 8

3. Визначити межу стійкості об'єкта до радіоактивного зараження, , при якому можлива виробнича діяльність двома повними змінами, повний робочий день і при цьому персонал не отримає дозу випромінювання більше за встановлену

4. Порівняти з і визначити стан стійкості об'єкта до радіоактивного зараження.

При об'єкт стійкий до РЗ, а при - не стійкий.

5. Встановити наявність на об'єкті матеріалів, приладів і апаратури, чутливих до проникаючої радіації та радіоактивного випромінювання.

Результати оцінки відобразити на малюнку і в таблиці (приклад наведено мал.9, табл.10).

Таблиця 10.