28. Дайте характеристику здобутків національного відродження 20-30-х рр. В Галичині. Обґрунтуйте значення „Руської трійці"(рт).

Культурно-національне відродження в західноукр землях, і зокрема на Галичині мало свої специфічні риси, що суттєво відрізняло його від аналогічного процесу в Сх Укр. На Галичині, де давно були втрачені традиції державності, а панівна верства була покатоличена і спольщена, роль лідера в культурно-національному русі взяло на себе уніатське духовенство. На відміну від національного руху наддніпрянської Укр, ініційованого «знизу» опозиційно налаштованими представниками соц. еліти – дворянством та інтелігенцією, культурно-національне відродження в західноукр землях, зокрема і на Галичині, почалось «зверху», як результат соц і культурно-адміністративних заходів австрійського уряду. Ось чому процес формування національної свідомості у галицьких українців відбувся одночасно з витвором притаманної для них династичної ідеології. Невипадково галицьких українців називали «вірними «тірольцями» Сходу». І третя особливість культурно-національного відродження на Галичині полягає в тому, що воно пройшло свій власний шлях. У 20-их рр. XIX ст. починається відродження «знизу» після часів культурного занепаду, внаслідок занедбання «йосифлянських реформ». На чолі цієї нової фази галицького відродження знаходилася русинська еліта – вище духовенство, яке на той час було найкультурнішою і найосвіченішою верствою укр. суспільства. У центрі уваги діячів цього етапу галицького культурно-національного руху перебували проблеми мови та організації шкільної справи й освіти духовенства. Вищих ієрархів галицької уніатської церкви споріднювали з неосвіченою і пасивною селянською масою австрофільські настрої, династична лояльність. У 1816 р. єпископ Михайло Левицький і священик Іван Могильницький заснували «Клерикальне товариство» (товариство греко-католицьких священиків), що ставило перед собою не тільки релігійні, а й просвітницькі цілі. Його члени організували 400 шкіл, видавали навчальну літературу укр мовою. Правда, ця мова дещо відрізнялася від сучасної літературної, оскільки І. Могильницький користувався галицьким діалектом. Частину слів було запозичено з цековнослов’янської мови. Діяльність товариства стала першою спробою привернути увагу до проблем розвитку укр. мови та народної освіти в Зх Укр.У 30-их рр. XIX ст. відродження набуває демократичної, радикальної спрямованості. Речниками нац руху стають вихідці з нижчого духовенства, «уніатських різночинців». Їхня ідеологія перебувала під сильним впливом процесу відродження в Наддніпрянській Укр, пол, слов’янського, зокрема чеського, визвольного рухів. На цьому етапі розпочинається рух за народну укра мову, укр. проповідь у церквах, укр. нац літературу. Саме в час культурно-національного відродження в Галичині оформлюється ідея духовної єдності українців Наддніпрянщини і Галичини. Нової якості укр нац рух набуває у 1830-х роках, коли у Львові виникає гурток „РТ”. Його фундаторами стали вихованці Львівської семінарії М.Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький. У 1832 р. члени гуртка проголошують своїм завданням переведення місцевих народних говірок на літературну мову. Молодь підтримали відомі вчені з Наддніпрянської Укр. І. Срезневський, Й. Бодянський, М. Максимович. „РТ” намагалася поширювати укр істор традиції, фольклор, ідеї об’єднання укр земель. З цією метою у 1834 р. був підготовлений до друку альманах „Зоря”. Його видання, однак, заборонила цензура. Перероблений варіант цього альманаху під назвою „Русалка Дністрова” у 1837 р. все ж вдалося опублікувати в Будапешті. У „Русалці Дністровій” друкувались матеріали з історії Укр, особливо про національно-визвольні рухи та її ватажків (Морозенка, Довбуша, Бойчука), подвиги козацтва, народні пісні, вірші. Вона маніфестувала нескореність духу укр народу, що мало неабияке значення у справі пробудження нац. самосвідомості мас. Видання альманаху стало політичним маніфестом укр нац руху на зх країни. Книга народних пісень і віршів підтверджувала факт існування єдиного укр народу, його здатність до творчості і право на самобутній культурта політ розвиток. Альманах було заборонено, значну частину його тиражу знищили. Але саме під впливом альманаху значна частина інтелігенції і селян почне усвідомлювати себе українцями, боротися за інтереси свого народу, за його об’єднання в межах однієї дер.