Рефлекси орального автоматизму

1.     Назо-лабіальний рефлекс Аствацатурова, що виникає у разі постукування молоточком по кореню носа. Відповідна реакція виявляється у скороченні m. orbicularis oris, кругового м'яза рота(витягання губ уперед).

2.     Хоботковий рефлекс — та ж реакція, яка виникає у разі удару молоточком по верхній та нижній губах.

3.     Смоктальний рефлекс виникає в результаті дотику до губ або штрихового подразнення їх, у відповідь спостерігаються смоктальні рухи губами.

4.     Долонно-підборідний рефлекс (рефлекс Марінеску — Радовича) викликається штриховим подразненням шкіри долоні над thenaris, у відповідь виникає скорочення m. mentalis на цьому жбоці, тобто нерізке зміщення шкіри підборіддя вгору.

Рефлекси орального автоматизму з'являються за наявності псевдобульбарного паралічу, коли внаслідок відокремлення рефлекторних центрів з кори головного мозку випадає гальмівний вплив останньої на смоктальні автоматичні реакції, пов'язані з сегментарним апаратом стовбура мозку. Вони спостерігаються у старечому віці і виявляються у новонароджених та немовлят.

Патологія системи довільних рухів

У разі пошкодження кірково-м”язового шляху на будь-якому рівні від кори до м”язів порушуються довільні рухи. При повному ураженні рухового шляху виникає параліч (плегія) – повна відсутність довільних рухів. При частковому ураженні виникає парез – часткове порушення рухів із зменшенням їх обсягу та зниженням м”язової сили. Залежно від поширеності паралічів (парезів) розрізняють:

-         Моноплегію (монопарез) – порушення рухів в одній кінцівці,

-         параплегію (парапарез) -  у двох руках або ногах,

-         геміплегію (геміпарез) – в кінцівках одної половини тіла,

-         триплегію (трипарез) -  у трьох кінцівках,

-         тетраплегію (тетрапарез) – у чотирьох кінцівках.

В залежності від ураження центрального або периферійного нейрону розрізняють: центральні та периферійні паралічі (парези).

Центральні паралічі виникають при ураженні волокон центрального рухового нейрону, тобто кірково-спинномозкового та кірково-ядерного шляхів.

Ознаки центрального (спастичного) паралічу (парезу).

1.     Параліч дифузний. (пояснюється компактним розташуванням волокон у внутрішній капсулі, стовбурі, тощо).

2.     Спастична гіпертонія м”язів (підвищення м”язового тонусу за спастичним типом).

Спастичний тонус має такі особливості:

а) на руках тонус підвищений в згиначах, в ногах – в розгиначах; 

б)  під час перевірки тонус зменшується, послаблюється;

в) симптом “складеного ножа” – опір при пасивних рухах спочатку          виражений, потім зменшується. За цією ознакою центральний параліч називається  спастичним. При підвищеному м’язовому тонусі характерна поява пози Верніке-Мана.

…

3.     Підвищення сухожилкових та періостальних рефлексів (гіперрефлексія). Ця ознака виникає в результаті підвищеної рефлекторної діяльності сегментарного апарату спинного мозку.

Рефлексогенні зони можуть бути розширеними, а найвища ступінь підвищення рефлексів називається клонусом. Шкірні рефлекси (черевні, підошовні, кремастерні) при центральних паралічах знижуються або зникають (оскільки центральний руховий нейрон є еферентною частиною дуги цих рефлексів).

4.     Наявність патологічних рефлексів. На стопах з”являються патологічні згинальні та розгинальні рефлекси (Бабінського, Опенгейма, Шефера, Гордона, Россолімо, Жуковського, Бехтерева), на кистях – згинальні.

5.     Наявність захисних рефлексів. Суть їх полягає в мимовільному складному, частіше згинальному, русі паралізованої кінцівки у відповідь на її подразнення (наприклад, здавлення чи пасивне згинання пальців).

6.     Патологічні синкінезії. Це поява мимовільних рухів, що з”являються рефлекторно в паралізованій кінцівці при напруженні здорової.

Периферійні паралічі виникають при ураженні волокон периферійного рухового нейрону, тобто спинно-мозково-м”язового та ядерно-м”язового шляхів, тобто передніх рогів спинного мозку, передніх корінців, сплетень, периферійних нервів або ядер та власне черепних нервів.