- •Рухова система (система довільних рухів). Анатомія провідних шляхів. Методика дослідження. Симптоми ураження.
- •Дослідження рефлекторно-рухових функцій
- •Поверхневі рефлекси.
- •Глибокі рефлекси.
- •Рефлекси орального автоматизму
- •Патологія системи довільних рухів
- •Ознаки центрального (спастичного) паралічу (парезу).
- •Ознаки периферійного (в”ялого) паралічу (парезу):
- •Чутливість. Анатомія провідних шляхів. Методика дослідження. Симптоми пошкодження.
- •Анатомія провідників поверхневих видів чутливості (больової, температурної, тактильної)
- •Особливості спиноталамічного шляху, що мають діагностичне значення:
- •Анатомія провідників глибоких видів чутливості (м”язово-суглобової, вібраційної та частини тактильного чуття)
- •Дослідження чутливості
- •Об”єктивні розлади чутливості:
- •1. Задній спинномозково-мозочковий шлях, або шлях Флексіга, пов'язує мозочок із спинним мозком.
- •1. Передній спинно-мозочковий шлях (аферентний, або шлях Говерса).
- •Функції мозочка:
- •Види атаксій:
- •1) Дослідження гостроти зору; 2) дослідження поля зору; 3) вивчення дна ока.
- •Симптоми ураження тім’яної частки
- •Скронева частка.
- •Синдроми нервово-психічних розладів при невідкладних станах
- •Ліквор.
- •Функція ліквору:
- •Лікворні синдроми:
- •1. Лікворна гіпертензія розвивається як наслідок:
Рефлекси орального автоматизму
1. Назо-лабіальний рефлекс Аствацатурова, що виникає у разі постукування молоточком по кореню носа. Відповідна реакція виявляється у скороченні m. orbicularis oris, кругового м'яза рота(витягання губ уперед).
2. Хоботковий рефлекс — та ж реакція, яка виникає у разі удару молоточком по верхній та нижній губах.
3. Смоктальний рефлекс виникає в результаті дотику до губ або штрихового подразнення їх, у відповідь спостерігаються смоктальні рухи губами.
4. Долонно-підборідний рефлекс (рефлекс Марінеску — Радовича) викликається штриховим подразненням шкіри долоні над thenaris, у відповідь виникає скорочення m. mentalis на цьому жбоці, тобто нерізке зміщення шкіри підборіддя вгору.
Рефлекси орального автоматизму з'являються за наявності псевдобульбарного паралічу, коли внаслідок відокремлення рефлекторних центрів з кори головного мозку випадає гальмівний вплив останньої на смоктальні автоматичні реакції, пов'язані з сегментарним апаратом стовбура мозку. Вони спостерігаються у старечому віці і виявляються у новонароджених та немовлят.
Патологія системи довільних рухів
У разі пошкодження кірково-м”язового шляху на будь-якому рівні від кори до м”язів порушуються довільні рухи. При повному ураженні рухового шляху виникає параліч (плегія) – повна відсутність довільних рухів. При частковому ураженні виникає парез – часткове порушення рухів із зменшенням їх обсягу та зниженням м”язової сили. Залежно від поширеності паралічів (парезів) розрізняють:
- Моноплегію (монопарез) – порушення рухів в одній кінцівці,
- параплегію (парапарез) - у двох руках або ногах,
- геміплегію (геміпарез) – в кінцівках одної половини тіла,
- триплегію (трипарез) - у трьох кінцівках,
- тетраплегію (тетрапарез) – у чотирьох кінцівках.
В залежності від ураження центрального або периферійного нейрону розрізняють: центральні та периферійні паралічі (парези).
Центральні паралічі виникають при ураженні волокон центрального рухового нейрону, тобто кірково-спинномозкового та кірково-ядерного шляхів.
Ознаки центрального (спастичного) паралічу (парезу).
1. Параліч дифузний. (пояснюється компактним розташуванням волокон у внутрішній капсулі, стовбурі, тощо).
2. Спастична гіпертонія м”язів (підвищення м”язового тонусу за спастичним типом).
Спастичний тонус має такі особливості:
а) на руках тонус підвищений в згиначах, в ногах – в розгиначах;
б) під час перевірки тонус зменшується, послаблюється;
в) симптом “складеного ножа” – опір при пасивних рухах спочатку виражений, потім зменшується. За цією ознакою центральний параліч називається спастичним. При підвищеному м’язовому тонусі характерна поява пози Верніке-Мана.
…
3. Підвищення сухожилкових та періостальних рефлексів (гіперрефлексія). Ця ознака виникає в результаті підвищеної рефлекторної діяльності сегментарного апарату спинного мозку.
Рефлексогенні зони можуть бути розширеними, а найвища ступінь підвищення рефлексів називається клонусом. Шкірні рефлекси (черевні, підошовні, кремастерні) при центральних паралічах знижуються або зникають (оскільки центральний руховий нейрон є еферентною частиною дуги цих рефлексів).
4. Наявність патологічних рефлексів. На стопах з”являються патологічні згинальні та розгинальні рефлекси (Бабінського, Опенгейма, Шефера, Гордона, Россолімо, Жуковського, Бехтерева), на кистях – згинальні.
5. Наявність захисних рефлексів. Суть їх полягає в мимовільному складному, частіше згинальному, русі паралізованої кінцівки у відповідь на її подразнення (наприклад, здавлення чи пасивне згинання пальців).
6. Патологічні синкінезії. Це поява мимовільних рухів, що з”являються рефлекторно в паралізованій кінцівці при напруженні здорової.
Периферійні паралічі виникають при ураженні волокон периферійного рухового нейрону, тобто спинно-мозково-м”язового та ядерно-м”язового шляхів, тобто передніх рогів спинного мозку, передніх корінців, сплетень, периферійних нервів або ядер та власне черепних нервів.
