- •“Затверджено”
- •Завідувач кафедри
- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
- •Актуальність теми.
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття:
- •4.1.Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2.Теоретичні питання до заняття:
- •Класифікація анемій
- •Ферритин – залізопротеїновий комплекс
- •Трансферин
- •IV. Синдром ураження периферичної крові:
- •Вказівки до практичної роботи студентів на занятті Інтерпретація загального аналізу крові
- •Загальний аналіз крові – нормативні показники за системою сі
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Національний медичний університет імені О.О.Богомольця
“Затверджено”
на методичній нараді кафедри
пропедевтики внутрішньої медицини № 1
Завідувач кафедри
Професор .З.Нетяженко
________________________
(підпис)
“______” _____________ 2009 р.
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
Навчальна дисципліна |
Пропедевтика внутрішньої медицини |
Модуль №2 |
Симптоми та синдроми при захворюваннях внутрішніх органів |
Змістовний модуль № 4 |
Ендокринні захворювання, патологія системи крові та інтерпретація результатів лабораторних методів обстеження |
Тема заняття |
Основні симптоми та синдроми при анеміях. Загальноклінічний аналіз крові |
Курс |
3 курс |
Факультет |
ІІ, ІІІ, ФПЛЗСУ |
Тривалість заняття – 3 академічні години
Київ 2009
Актуальність теми.
Найчастіше анемія не є самостійним захворюванням, а являє собою синдромне поняття, тобто є проявом якоїсь іншої конкретної хвороби. Проте, через важливість анемічного синдрому, його значне розповсюдження кожна анемія фактично може вважатись самостійною нозологічною формою.
Найбільше клінічне значення з-поміж усіх анемій має залізодефіцитна анемія. У першу чергу це пов'язано з її надзвичайно широкою поширеністю. Вважається, що залізодефіцитна анемія – найбільш розповсюджена хвороба на землі. Дефіцит заліза – явний або прихований – реєструється в кожної третьої жінки та у половини дітей раннього віку. За даними ВООЗ, у 1989 році на земній кулі на залізодефіцитну анемію або на прихований дефіцит заліза страждали 700-800 мільйонів чоловік. Наприклад, в Індії ця хвороба реєструється у близько 50% дітей віком від 1 до 5 років, у басейні ріки Амазонки – біля 34% дітей віком 7-13 років. У розвинених країнах дефіцит заліза буває рідше. Наприклад, у США цей вид анемії виявляється приблизно у 1,2% дорослих чоловіків і 8,4% жінок. Найбільш часто залізодефіцитна анемія зустрічається у дітей молодшого віку, у дівчат-підлітків і жінок дітородного віку.
Отже, з цією патологією доводиться зустрічатись доволі часто, тому глибоке розуміння механізмів розвитку анемій, їх клінічних проявів та можливостей діагностики є вкрай важливим для лікаря будь-якої спеціальності.
2. Конкретні цілі:
оволодіти методикою з’ясування даних анамнезу хворих із анеміями
вирізняти основні симптоми при ураженні системи крові
ідентифікувати основні синдроми при анеміях та пояснювати механізми їх розвитку
узагальнювати результати розпитування, фізикального та інструментального обстеження хворого анеміями
трактувати зміни основних лабораторних показників при патології червоної крові
диференціювати залізодефіцитну, В12-фолієводефіцитну та гемолітичну анемії за результатами фізикального та показниками лабораторного методів обстеження
вибирати адекватні методи обстеження при різних формах анемій