- •Рухова система (система довільних рухів). Анатомія провідних шляхів. Методика дослідження. Симптоми ураження.
- •Дослідження рефлекторно-рухових функцій
- •Поверхневі рефлекси.
- •Глибокі рефлекси.
- •Рефлекси орального автоматизму
- •Патологія системи довільних рухів
- •Ознаки центрального (спастичного) паралічу (парезу).
- •Ознаки периферійного (в”ялого) паралічу (парезу):
- •Чутливість. Анатомія провідних шляхів. Методика дослідження. Симптоми пошкодження.
- •Анатомія провідників поверхневих видів чутливості (больової, температурної, тактильної)
- •Особливості спиноталамічного шляху, що мають діагностичне значення:
- •Анатомія провідників глибоких видів чутливості (м”язово-суглобової, вібраційної та частини тактильного чуття)
- •Дослідження чутливості
- •Об”єктивні розлади чутливості:
- •1. Задній спинномозково-мозочковий шлях, або шлях Флексіга, пов'язує мозочок із спинним мозком.
- •1. Передній спинно-мозочковий шлях (аферентний, або шлях Говерса).
- •Функції мозочка:
- •Види атаксій:
- •1) Дослідження гостроти зору; 2) дослідження поля зору; 3) вивчення дна ока.
- •Симптоми ураження тім’яної частки
- •Скронева частка.
- •Синдроми нервово-психічних розладів при невідкладних станах
- •Ліквор.
- •Функція ліквору:
- •Лікворні синдроми:
- •1. Лікворна гіпертензія розвивається як наслідок:
Функції мозочка:
1. забезпечує рівновагу тіла;
2. приймає участь в регуляції м’язового тонусу
3. координація рухів;
4. синергія рухів.
При ураженні мозочка виникає порушення координації і синергії рухів, рівноваги і м”язового тонусу. Такий симптомокомплекс носить назву мозочкової атаксії. В разі пошкодження черв”яка мозочка спостерігаються розлади рівноваги тіла і зниження м”язового тонусу, півкуль мозочка - координаторні розлади (кінетичні й дисметричні). Відповідно, розрізняють статико-локомоторну і динамічну атаксію.
Статико-локомоторна атаксія проявляється в порушенні стояння і ходьби. Цей вид атаксії пов”язують з переважним порушенням функції хробака мозочка.
Порушення рівноваги тіла виявляють за допомогою симптома Ромберга – розхитування хворого, який стоїть прямо із з”єднаними докупи носками та п”ятками і опущеними руками. Хитання посилюється, якщо хворий протягує руки вперед або закриває очі. При цьому хворий погойдується вбік патологічного вогнища (в обидва – при двобічному ураженні) або виявляється тенденція до падіння вперед чи назад.
Ходить широко розставляючи ноги, відхиляючись вбік ураженої півкулі, роблячи розмашисті, надмірні рухи кінцівками; особливо утруднені повороти тіла (атактична, п”яна хода). Для дослідження ходи хворому пропонують пройти (з розплющеними очима, потім – із заплющеними) по прямій лінії так, щоб носок стопи однієї ноги торкався п”ятки другої ноги або зробити крокові рухи вбік.
Порушується сполучення простих рухів, послідовний ланцюг яких утворює складні рухові акти (асинергія або дисинергія). Якщо хворий, що лежить на спині (зі схрещеними на грудях руками) спробує підвестись, у нього піднімаються ноги (проба Бабінського), причому нога на стороні ураження піднімається вище іншої.
Якщо хворому, що стоїть в положенні “ноги разом” запропонувати перегнутися назад, то при цьому хворий падає назад, бо його центр ваги, внаслідок відсутності згинання в колінах, занадто переміщується назад. В нормі відбувається відкидання голови і згинання колін.
Рис. Пальце-носова проба
Для виявлення другої форми мозочкової атаксії (ураження півкуль мозочка) – динамічної, користуються такими координаторними тестами:
1. пальце-носова проба: при спробі хворого вказівним пальцем попередньо випрямленої і відведеної вбік руки доторкнутися кінчика свого носа виникає тремтіння руки (інтенційний тремор) та мимопопадання (промахування). Виконання проби з розплющеними або заплющеними очима не впливає суттєво на її результат. Промахування при виконанні цієї спроби з заплющеними очима характерне для задньостовпової (сенситивної ) атаксії.
2. п”ятково-колінна проба: при атаксії хворому (в положенні лежачи на спині) не вдається чітко провести п”ятою однієї ноги по гребінцю великогомілкової кістки другої ноги від коліна до стопи і назад.
3. вказівна проба (симптом промахування): хворий з розплющеними, а потім із заплющеними очима намагається доторкнутися своїм вказівним пальцем вказівного пальця дослідника або кінчика молоточка, який робить рухи в горизонтальній, а потім у вертикальній площині.
4. проба на діадохокінез: при спробі здійснювати швидкі синхронні пронації і супінації кистей та передпліч рук ( як при вкручуванні лампочки) у хворих з мозочковою патологією рухи обох рук виявляються несинхронними: на стороні ураження вони уповільнені, незграбно розмашисті (адіадохокінез).
5. проба на відповідність рухів: На стороні ураження мозочка відмічається надмірна ротація кисті – дисметрія (гіперметрія) при повороті долонями вниз кистей витягнутих долонями вгору рук.
При ураження мозочка може з”являтись ністагм – ритмічне посмикування очних яблук при погляді в сторони або вгору, що обумовлено дискоординацією окорухових м”язів. Для дослідження ністагму хворому пропонують відвести очні яблука вліво, вправо, вгору, вниз, фіксуючи погляд в цьому напрямку протягом кількох секунд. Ністагм буває горизонтальним, вертикальним і ротаторним. При ураженні мозочка він переважно буває горизонтальним.
При пошкодженні мозочкових систем порушується мова і письмо. Мова стає уривчастою, вибуховою, скандованою – хворий говорить по складах, плутаючи наголоси. Порушення письма проявляється зміною почерку – хворий пише великими літерами(макрографія), лінії яких стають нерівними, зигзагоподібними, ламаними.
Мозочкова патологія, як правило, супроводжується зміною м”язового тонусу (м”язова дистонія) звичайно в сторону його зниження – гіпотонія аж до повної атонії. Особливо знижується тонус м”язів при ураженні хробака мозочка. Об”єм пасивних рухів у суглобах при цьому перевищує фізіологічні межі, сухожилкові і періостальні рефлекси знижуються, м”язи стають в”ялими.
6. Асинергію у верхніх кінцівках перевіряють за допомогою проби Стюарта —Голмса. Руку хворого відводять до горизонтального рівня, потім пропонують зігнути з силою в ліктьовому суглобі (кисть стиснута в кулак). Лікар намагається розігнути її і під час раптового припинення протидії з боку лікаря рука хворого з силою вдаряється у груди. Цей симптом зворотного поштовху пояснюється також гіпотонією м'язів, що розвивається у разі ушкодження мозочка.
Синдроми ураження мозочка. Завдяки наявності перехресть мозочкових шляхів стає зрозумілим, що мозочкові розлади виникають, якщо уражений сам мозочок (на боці вогнища) або кора великого мозку і червоних ядер (на протилежному боці)
Якщо уражені мозочкові системи, то говорять про мозочкову атаксію.
Існує дві її форми — статична та динамічна.
Статико-локомоторна атаксія виявляється під час виконання проби Ромберга відхиленням у бік вогнища. Виникає вона тоді, коли уражений черв'як мозочка, який бере участь у регулюванні скорочень м'язів тулуба, що спричиняє порушення стояння та ходьби
Якщо уражена півкуля мозочка, спостерігається мозочкова динамічна атаксія на боці вогнища з порушенням координації рухів та такими клінічними проявами:
1. Хода з широко розставленими ногами («хода п'яного», «хода моряка»), під час ходьби хворий відхиляється у бік ураження.
2. Інтенційний тремор (тремор напруження). Виникає тільки під час рухів і посилюється у разі наближення до мети довільного руху.
3. Дисметрія (порушення можливості точної оцінки відстані). Виявляється в промахуванні чи неточному попаданні під час виконання координаційних проб чи інших точних рухів або гіперметрії під час проби на діадохокінез.
4. Адіадохокінез — неможливість синхронного виконання швидких рухів обома руками.
5. Асинергія — порушення співдружності дії м'язових груп, необхідної для виконання тонких рухів (асинергія Бабінського, симптом зворотного поштовху).
6. Скандована мова — уповільнена, переривчаста мова з неправильною постановкою наголосів унаслідок асинергії мовних м'язів.
7. Зміна почерку внаслідок порушення координації рухів та інтенційного тремору (букви виходять занадто великими, лінії — нерівними).
8. М'язова гіпотонія на боці ураження.
9. Агравія — неможливість оцінити масу предмета, який знаходиться в руці. На боці ураження предмет здається легшим, ніж у дійсності.
10. Ністагм — тремтіння очних яблук під час погляду убік або вгору як аналог інтенційного тремору окорухових м'язів — може вважатися симптомом ураження мозочка лише за наявностісукупності всіх інших симптомів цієї патології. Взагалі ж частіше ністагм розвивається, якщо уражений стовбур мозку (а саме задній довгастий пучок), а також периферичний вестибулярний аналізатор. Якщо уражені мозочкові системи, площина ністагму звичайно збігається з напрямком довільних рухів очних яблук —під час погляду вбік ністагм горизонтальний, униз-угору — вертикальний.
Атаксія розвивається за наявності ураження не тільки мозочка, але й інших відділів нервової системи, що беруть участь у регуляції рівноваги та координації рухів, а також шляхів, які пов'язують ці відділи з мозочком.
Тому доцільно розглянути види атаксій та їх основні диференціально-діагностичні критерії.
