Тема 10. Основи організації фінансів підприємств

Мета вивчення дисципліни:

Ознайомлення з фінансами підприємств як основною фінансової системи країни, вивчення економічної сутності та функцій фінансів підприємств, ознайомлення з основами організації фінансів підприємств, дослідження особливостей організації фінансової діяльності підприємств та систематизація основних форм фінансування підприємств.

Програмні запитання

1. Фінанси підприємств як основа фінансової системи. Сутність і функції фінансів підприємств

2. Основи організації фінансів підприємств

3. Організація фінансової діяльності підприємств

4. Форми фінансування підприємств

Основні терміни і поняття

Фінанси підприємств, фінансова діяльність, фінансування, фінансові ресурси, мобілізація, джерело фінансування, реінвестування прибутку.

Тематичні тези

1. Фінанси підприємств як основа фінансової системи. Сутність і функції фінансів підприємств

Об'єктом фінансів підприємства є економічні відносини, пов'язані з рухом коштів, формуванням і використанням грошових фондів.

Суб'єктами таких відносин можуть бути підприємства й організації, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації й інші суб'єкти господарювання, які є юридичними особами.

Матеріальною основою фінансово-економічних відносин вважаються гроші. Вони створюють умови для появи фінансів як самостійної сфери грошових відносин.

Узагальнюючи, дамо таке визначення фінансів підприємств — це економічні відносини, пов'язані з рухом грошових потоків, формуванням розподілом і використанням доходів та грошових фондів суб'єктів господарювання у процесі відтворення.

Фінансові відносини підприємств залежно від економічної сутності групуються за такими основними напрямами:

– відносини з іншими підприємствами й організаціями — найбільша за обсягом грошових платежів група;

– фінансові відносини всередині підприємства;

– фінансові відносини підприємств всередині фінансово-промислових груп;

– відносини з фінансово-кредитною системою;

– фінансові відносини між підприємствами і державою.

У процесі відтворення фінанси підприємств виражають свою сутність за допомогою таких функцій:

1. Формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності.

2. Розподільна функція. За допомогою розподільної функції відбувається розподіл і використання фінансових ресурсів з метою забезпечення операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом, банками та суб'єктами господарювання;

3. Контрольна функція виявляється у контролі за формуванням і використанням фінансових ресурсів підприємства у процесі відтворення.

2. Основи організації фінансів підприємств

Організація фінансів підприємств — форми, методи, способи формування та використання ресурсів, контроль за їх оборотом з метою досягнення економічних цілей згідно з чинними законодавчими актами.

В основу організації фінансів підприємств покладено комерційний розрахунок — порівняння у вартісній формі витрат і результатів фінансово-господарської діяльності, що ґрунтується на таких основних принципах, як саморегулювання, самоокупність і самофінансування.

Визначний вплив на організацію фінансів підприємств мають:

• організаційно-правова форма господарювання;

• галузеві особливості;

• форма об'єднання підприємств, якщо підприємство входить до складу будь-якого об'єднання.

Залежно від форм власності, передбачених Законом, підприємства можуть бути приватними, комунальними, колективними, державними, а також змішаними.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створює один засновник. Унітарними є підприємства державні, комунальні, релігійні та підприємства, утворені на приватній власності засновника.

Корпоративне підприємство формують, як правило, два або більше засновники за їх спільним рішенням. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, створені у формі господарського товариства, у тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Організаційно-правова форма господарювання визначає зміст фінансових відносин у процесі формування статутного капіталу, відповідальності за зобов'язаннями, розподілу і використання прибутку.

Згідно з Господарським кодексом України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, утворені юридичними особами та/або громадянами шляхом об єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Господарські товариства формуються і діють на підставі установчих документів (установчого договору і статуту).

Господарські товариства поділяються на: повні, з обмеженою відповідальністю, додатковою відповідальністю, командитні й акціонерні.

Повне товариство (товариство з повною відповідальністю) — це товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язання підприємства всім своїм майном.

Товариство з обмеженою відповідальністю — товариство, що має статутний фонд, поділений на частинки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їх вкладів.

Товариством із додатковою відповідальністю вважаєть­ся господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки, згідно з установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність за зобов'язаннями у розмірі своїх вкладів, а якщо їх недостатньо, то додаткову солідарну відповідальність у розмірі, кратному до вкладу кожного учасника.

Командитним визнається товариство, що включає разом з одним або більшістю учасників, які несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, також одного або більше учасників, відповідальність котрих обмежується вкладом у майні товариства.

Акціонерне товариство має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах вартості належних їм акцій.

На організацію фінансів підприємств впливають також різні форми об'єднань підприємств.

Згідно з Господарським кодексом України створюються і функціонують два типи об'єднань підприємств: добровільні й інституціональні.

За умов ринкової економіки підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати науково-технічну, виробничу, комерційну та інші види діяльності й створювати добровільні об'єднання, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України.

В Україні, окрім добровільних, створюються і функціонують інституціональні об'єднання, діяльність яких започатковується у директивному порядку міністерствами (відомствами), органами самоврядування або безпосередньо Кабінетом Міністрів України.

Господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни й інші об'єднання підприємств, передбачені законом.

Асоціації — договірні добровільні об'єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності, члени асоціації зберігають юридичну і фінансову самостійність. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність будь-якого з учасників.

Корпорації — договірні об'єднання, утворені на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень для центрального регулювання діяльності кожного з учасників.

Консорціуми — тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу задля досягнення загальної мети (здійснення спільного великого господарського проекту). Учасниками консорціуму можуть бути державні та приватні фірми, а також окремі держави (наприклад, міжнародний консор­ціум супутникового зв'язку). Учасники консорціуму зберігають юридичну і фінансову самостійність. Якщо досягається мета створення консорціуму, він припиняє свою діяльність.

Концерни — форма статутних об'єднань підприємств, що характеризується єдністю власності та контролю. Об'єднання відбувається найчастіше за принципом диверсифікації, коли один концерн інтегрує підприємства різних галузей економіки (промисловість, транспорт, торгівля, страхові компанії, бан­ки). Після створення концерну суб'єкти господарювання втрачають самостійність. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

Холдинги — специфічна організаційна форма об'єднання капіталів за якої суб'єкт господарювання, який володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства (підприємств), визнається холдинговою компанією. Між холдинговою компанією та її дочірніми підприємствами встановлюються відносини контролю — підпорядкування відповідно до вимог Господарського кодексу України.

Законом можуть визначатися інші форми об'єднання інтересів підприємств: союзи, спілки тощо