Методи ідентифікації непродовольчих товарів

Для цілей ідентифікації можуть застосовуватися різноманітні методи, які можна поділити на сенсорні, лабораторні, тестові і експрес-методи.

Сенсорні методи – це методи визначення значень показників ідентифікації за допомогою органів чуття людини (зору, дотику, нюху, слуху). До їх числа відносять найпростіші проби, що проводились без використання приладів (ручна проба на міцність, твердість, проба на змочування, горіння, визначення запаху, характеристика звуку при ударі).

Сенсорні методи широко використовуються при розпізнаванні і оцінці якості непродовольчих товарів органолептичним способом,. А також у тих випадках, коли відсутні лабораторні методи і метод безпосередньої оцінки є єдиним.

До переваг сенсорних методів відносять їх простоту, малу витрату часу і коштів на ідентифікацію товару. До недоліків – суб’єктивізм оцінки, відсутність зіставних результатів і описовий характер результатів дослідів.

Лабораторні методи – це методи визначення значень показників при ідентифікаційній експертизі за допомогою технічних засобів вимірювання, спеціальних реактивів, приладів і апаратури. Результати лабораторного аналізу виражають числовими величинами або конкретними фізико-хімічними характеристиками. В залежності від використовуваних засобів вимірювання ці методи поділяються на наступні підгрупи: фізичні, хімічні, мікроскопічні, мікробіологічні, товарно-технологічні.

Фізичні методи – це методи, що найбільш широко використовуються при визначенні розміру матеріалів і виробів, щільності, об’ємної маси, маси квадратного метра, маси виробу, деформації, напруги, твердості, теплоємності.

Хімічні методи – застосовуються при визначенні хімічного складу , вмісту домішок в тканинах, жирових речовин у шкірі, міцності забарвлення матеріалів, при встановленні дії на матеріали різноманітних реагентів.

Мікроскопічні методи – широко застосовуються при дослідженні природи матеріалів і їх будови , спостережень за дією окремих реактивів на досліджувані матеріали.

Найбільш поширеними мікроскопічними методами аналізу для вивчення структури матеріалів є: петрографічний метод, електронна мікроскопія, диференціально-термічний аналіз, дефектоскопія.

Петрографічний метод використовується для дослідження різноманітних матеріалів: мінералів, цементного клінкеру, цементного каменю, бетону, скла, вогнетривів, шлаків, кераміки. Метод світлової мікроскопії направлений на визначення характерних для кожного матеріалу оптичних властивостей, які визначаються його внутрішньою будовою.

Електронна мікроскопія застосовується для дослідження тонко-кристалічної маси. За допомогою електронного мікроскопу можна вивчити форму і розміри окремих субмікроскопічних кристалів, процес росту і руйнування кристалів, процеси дифузії, фазові перетворення при термічній обробці і охолодженні, механізми деформації і руйнування.

Диференціально-термічний аналіз використовується для визначення мінерально-фазового складу будівельних матеріалів.

Дефектоскопія використовується для виявлення різноманітних чужорідних вкраплень, які можуть бути присутні в речовині (раковини, тріщини в металі, вкраплення речовин іншого хімічного складу). Розрізняють магнітну і ультразвукову дефектоскопії. При магнітній дефектоскопії по намагнічуванню виробу можна судити про тіло металу (суцільне або пусте). При ультразвуковій дефектоскопії використовують хвилі, які майже повністю відображаються на кордоні розділу «тверде тіло-повітря».

Мікробіологічні методи – застосовуються під час спеціальної ідентифікації на безпеку товару, при визначенні ступеню шкоди від мікроорганізмів. Мікробіологічні методи ідентифікації непродовольчих товарів поки що обмежені. Однак при вивченні умов зберігання окремих груп товарів, зносостійкості матеріалів и при гігієнічних оцінках ці методи повинні отримати все більше застосування.

Біологічна безпека непродовольчих товарів пов’язана із відсутністю або безпечним впливом їх на людину у процесі використання. Особливу небезпеку представляють мікробіологічні пошкодження, що супроводжуються накопиченням у виробах токсичних речовин, які можуть негативно вплинути на здоров’я людини.

Стійкістю різноманітних речовин і матеріалів до їх руйнування мікроорганізмами визначається їх біостійкість.

Товарознавчо-технологічні методи застосовуються для ідентифікації з метою визначення придатності сировини при використанні тої чи іншої технології. Товарознавчо-технологічні методи ідентифікації непродовольчих товарів широко застосовують під час визначення чистоти виконання контурів і з’єднань окремих деталей; при виявленні видимих дефектів технології виготовлення і ретельності обробки поверхні; при визначенні стійкості елементів форми і поверхні до зовнішніх впливів; при оцінці виконання фірмових знаків и змісту супровідної документації.

Товарознавчо-технологічні методи засновані на зовнішньому огляді (органолептичним способом) готових товарів і оцінці рівня виробничого виконання і стабільності товарного вигляду.

Лабораторним методам ідентифікації непродовольчих товарів притаманні наступні переваги: об’єктивність, повторюваність, порівнянність і відтворюваність результатів, вираження результатів в загальноприйнятих одиницях виміру, і недоліки: високі матеріальні і часові затрати на вимірювання, потреба у кваліфікованому персоналі і випробувальній базі.

Тестові методи ідентифікації непродовольчих товарів широко застосовуються для визначення ступеня безпеки того чи іншого товару по межі чутливості хімічної та біохімічної реакції. Останнім часом ці методи широко застосовуються і замінюють більш дорогі вимірювальні методи.

Експрес-методи – прискорені методи встановленні справжності товару, що дають напівкількісні або приблизні дані по тим чи іншим показникам, що засновані на межі чутливості хімічної реакції. Ці методи не можуть розглядатися при розбіжностях між постачальником і покупцем, а також при встановленні справжності товару офіційними органами.