8 Рекомендована технологія складання двониткового плану
1 На основі схематичного плану станції викреслюється в дволінійному зображенні колійний розвиток станції (або тих районів станції, що обладнуються пристроями СЦБ).
2 На креслення наноситься пост ЕЦ, пасажирська будівля, переїзди, штучні споруди, високовольтні лінії.
3 Виконується розстановка стрілочних електроприводів
Місце встановлення електроприводів і кабельних муфт чи трансформаторних ящиків, що відносяться до них, визначається з урахуванням ширини між коліями для їх розміщення, сприятливими умовами для обслуговування, підводу кабелю. Рекомендується встановлювати електропривід з напільного боку чи з того боку, де більша ширина між коліями.
Умовним позначенням електропривода вказується наявність місцевого, подвійного, центрального управління стрілками.
Після цього на креслення треба нанести поїзні та маневрові світлофори. Цифрою 2, біля ламп світлофора відмічаються резервні нитки ламп. Уточнюється кількість трансформаторних ящиків на мачтах світлофорів, необхідне для розміщення сигнальних трансформаторів. Для сигнальних трансформаторів резервних ниток ламп карлікових світлофорів використовуються незадіяні місця в світлофорних головках, а при їх відсутності встановлюються колійні ящики.
5 На креслення наносяться релейні та батарейні шафи. Для релейних шаф додатково вказується їх найменування і тип, для батарейних шаф - тип і кількість акумуляторів.
6 При наявності подвійного (місцевого) керування стрілками на план наносяться маневрові колонки, пости, вишки із зазначенням їх назв.
7 У відповідності до схематичного плану на креслення наносяться ізолюючі стики, що обмежують рейкове коло.
8 Наступним етапом є розстановка ізостиків всередині стрілочних переводів, яка виконується у відповідності до розділу 2 даних методичних вказівок.
9 В РК постійного струму і неперервних РК змінного струму 25 Гц виконується розмітка чергування полярності живлення суміжних РК.
При використанні тональних РК виконується розподілення частот РК виходячи з вимог розділу 5.3 даних методичних вказівок. При цьому чергування на головних коліях рекомендується виконувати аналогічно чергуванню частот на головних коліях перегонів, що примикають до станції. В суміжних РК бажано чергувати частоти модуляції. На приймально-відправних коліях рекомендується застосовувати частоти 420 та 480 Гц. При ускладненнях з забезпеченням розподілення РК, що працюють на одній частоті слід застосовувати варіант стикування РК, що працюють на однакових частотах, живильними кінцями.
10 На наступному етапі виконується розстановка на двонитковому плані напільного обладнання РК: дросель-трансформаторів, колійних ящиків, кабельних муфт та стійок.
Розташування живильних та релейних кінців некодуємих рейкових кіл з метою економії кабелю, як правило, повинно забезпечувати розміщення однойменних приладів біля ізолюючих стиків.
Всі встановлені на двонитковому плані прилади РК повинні мати найменування, що вказується поряд з приладом. Позначення живильного чи релейного кінця РК для колійних ящиків чи кабельних муфт і стійок виконується шляхом використання відповідних умовних позначень, а для дросель-трансформаторів -за допомогою написів "Т" чи "Р", що розташовуються всередині колії. Для тональних РК вказується несуча частота та частота модуляції кожного рейкового кола.
Наявність кодування з даного боку показується літерою "К", що розташовується всередині колії. Для тональних РК літерами "КСС" і "КЗО" біля відповідних стиків вказується наявність пристроїв контролю сходу стиків (КСС) чи контролю зайняття відгалужень (КЗО).
11 Далі на двонитковий план наносяться міждросельні перемички, міжколійні і міжрейкові електротягові з’єднувачі.
Штриховими лініями відмічаються ділянки колії з подвійними стиковими з’єднувачами.
12 Після складання кабельних планів на двонитковий план наносяться:
магістральні траси кабелів СЦБ;
розгалужувальні муфти з вказанням найменування муфт, їх типів і ординат;
колійні ящики електрообігріву.
Рекомендована література
Казаков А.А., Бубнов В.Д., Казаков Е.А., Станционные устройства автоматики и телемеханики. М.: Транспорт, 1990. – 430с.
Маршрутно-релейная централизация. Белязо И.А., Дмитриев В.Р., Никитина Е.В., Ощурков И.С. и Пестриков А.Н., изд. 3-е перераб. и доп., М.: Транспорт, 1974. – 320с.
Ощурков И.С., Баркаган Р.Р. Проектирование электрической централизации.-М.:Транспорт, 1980.-295с
Проектирование электрической централизации. Белязо И.А., Ощурков И.С., Пестриков А.Н., М.:Транспорт, 1969
Правила технічної експлуатації залізниць України. К., Міністерство транспорту України, 1996, 253 с.
Кондратьева Л.А., Ромашкова О.Н. Системы регулирования движения на транспорте.-М.- Маршрут. 2003 -432с.
Сапожников В.В., Елкин Б.Н., Кокурин И.М., Кондратенко Л.Ф., Кононов В.А. Станционные системы автоматики и телемеханики
